Як відобразити у звіті з ЄСВ донараховані в січні 2019 р. суми індексації за попередні роки
Підприємство донарахувало працівникам суми індексації за 2016 – 2018 рр. Як відобразити їх у таблиці 6 Форми № Д4 за січень 2019 р.?
Донараховані за попередні періоди суми зарплати, у т. ч. індексації, відносять до бази нарахування ЄСВ того місяця, у якому їх було нараховано (пп. 3 п. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 р. № 449, далі — Інструкція № 449). Це загальне правило, проте його застосовують лише до доходів тих працівників, які на момент нарахування сум індексації перебувають у трудових відносинах із роботодавцем.
Якщо нарахування заробітної плати проводять за попередній період, зокрема у зв’язку з виявленням помилок, суми донарахованої зарплати враховують до зарплати місяця, у якому було здійснено такі донарахування (п. 9 р. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435, далі — Порядок № 435). Донараховані суми індексації відображають в одному рядку разом із зарплатою поточного місяця.
Приклад 1
У січні 2019 р. працівнику нарахували зарплату 10000 грн та індексацію за 2017 – 2018 рр. загальною сумою 3182,43 грн.
Донараховану суму індексації включають до січневої бази нарахування ЄСВ: 10000 грн + 3182,43 грн = 13182,43 грн. Нарахований ЄСВ: 13182,43 грн х 22 % = 2900,13 грн.
У таблиці 6 Форми № Д4 за січень 2019 р. таке нарахування показують одним рядком (див.фрагмент 1).
Фрагмент 1 таблиці 6 Форми № Д4 за січень 2019 р.

Зовсім іншим буде підхід у разі відображення донарахованих за попередні періоди сум індексації, якщо її нарахували колишньому працівнику, який уже звільнився.
Особливості нарахування ЄСВ на виплати за відпрацьований час звільненим працівникам визначено абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). Згідно з цією нормою базу нарахування ЄСВ за місяць визначають діленням загальної суми зарплати (індексації) за відпрацьований час, нарахованої після звільнення, на кількість місяців, за які її було нараховано. Індексацію розглядають як складник додаткової зарплати, тому вона є виплатою за відпрацьований час і на неї поширюється вищезгадана норма.
Також потрібно врахувати: для виплат за відпрацьований час, нарахованих після звільнення, у реквізиті 10 таблиці 6 Форми № Д4 обов’язково зазначають код типу нарахувань «1».
Приклад 2
Наприкінці січня 2019 р. працівнику, звільненому 04.01.2019, нарахували індексацію за листопад – грудень 2018 р. загальною сумою 150,48 грн.
Оскільки індексацію нараховано після звільнення колишнього працівника, базу нарахування ЄСВ за кожний місяць визначають так: 150,48 грн / 2 = 75,24 грн. ЄСВ нараховують у сумі: 75,24 грн х 22 % = 16,55 грн.
У таблиці 6 Форми № Д4 за січень 2019 р. таке нарахування показують двома рядками, окремо за листопад і грудень 2018 р. (див. фрагмент 2).
Фрагмент 2 таблиці 6 Форми № Д4 за січень 2019 р.

Оскільки для звільнених працівників донараховані суми індексації відносять до бази нарахування тих місяців, за які їх було нараховано, потрібно перевірити, щоб база нарахування ЄСВ не перевищувала максимальної величини, діючої у відповідному місяці (у листопаді – грудні 2018 р. — 55845 грн).
Досить часто виникає запитання: чи можуть у цьому випадку органи Держпраці застосувати фінансовий штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення? На практиці такі спроби трапляються. Однак суди застосування штрафу у зазначеному розмірі переважно вважають неправомірним (якщо до початку інспекційного відвідування порушення було усунено, а індексацію (хоча й із запізненням) — нараховано та виплачено.
Світлана ЛІСТРОВА,
бухгалтер-експерт