Зміни до порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних
КМУ постановою від 30.01.2015 р. № 20 уніс зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (далі — Порядок № 1246). Новації в процедурі реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) запрацювали з 1 лютого 2015 року. Загалом Порядок № 1246 приведено у відповідність до нині діючих норм ПКУ. На жаль, зміни не вирішують усіх перехідних і практичних «питань», але на увагу заслуговують однозначно.
Тотальна реєстрація податкових накладних із 01.02.2015 р.
Дотримуючись ПКУ, тепер і в Порядку № 1246 прописано, що реєстрації підлягають усі податкові накладні та/або розрахунки коригування, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування. Зокрема, через Єдиний реєстр податкових накладних (далі — ЄРПН) проходять податкові накладні:
- що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються в їхнього постачальника (продавця);
- складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України. Вони реєструються в ЄРПН платником ПДВ — отримувачем (покупцем) таких послуг;
- складені за операціями із постачання товарів (послуг), які звільнені від ПДВ;
- складені в межах виконання угод про розподіл продукції.
Реєстрація в ЄРПН розрахунків коригування
У п. 3 Порядку № 1246 закріплено розподіл функцій реєстрації у ЄРПН розрахунків коригувань між продавцем і покупцем. Так, розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) — платникові ПДВ, підлягає реєстрації:
- постачальником (продавцем) — якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;
- отримувачем (покупцем) — якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їхнього постачальника (продавця).
Це правило із 01.01.2015 р. уже фігурує в п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957, та п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р.№ 569. Однак, незважаючи на це, у листі ДФС від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17 податківці наголосили, що воно запрацює лише з 01.02.2015 р., а до цієї дати всі розрахунки коригування реєструє постачальник (продавець) товарів (послуг) незалежно від того, збільшується чи зменшується сума компенсації вартості товарів (послуг) за таким розрахунком коригування.
На жаль, в оновленому Порядку № 1246 урядовці не приділили належної уваги перехідним моментам. Наприклад, хто повинен реєструвати «перехідні» розрахунки коригування, які передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їхнього постачальника (продавця). Під «перехідними» розрахунками коригування ми маємо на увазі:
- розрахунки коригування, які складені до 01.02.2015 р. та підлягають реєстрації у ЄРПН, але не були зареєстровані до 01.02.2015 р. (строк реєстрації припадає на період із 01.02.2015 р. до 15.02.2015 р.);
- розрахунки коригування, складені після 01.02.2015 р. до податкових накладних, сформованих до 01.02.2015 р.
Очевидно, що з’ясувати це питання доведеться податківцям.
До речі, розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються покупцям, а також до податкових накладних, складених на отримані від нерезидента послуги, підлягають реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, котрий їх склав (п. 3 Порядку № 1246).
Єдине перехідне правило містить п. 4 Порядку № 1246, а саме таке: розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015 р. та відомості якої не підлягали внесенню до ЄРПН у зв’язку з недосягненням суми, визначеної п. 11 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.
Тобто постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення, але з урахуванням строків давності, установлених у ст. 102 ПКУ) і розрахунок коригування до неї.
Як бачимо, у таких випадках розрахунки коригування реєструє саме постачальник (продавець) товарів (послуг) незалежно від того, збільшується чи зменшується сума компенсації вартості товарів (послуг) за таким розрахунком коригування. А це хоч і не прямо, але свідчить, що правило про розподіл функцій із реєстрації розрахунків коригування стосуватиметься лише розрахунків коригування до нових податкових накладних (тобто складених після 01.02.2015 р). Та останнє слово за податківцями.
Накладення ЕЦП
У разі реєстрації розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів (послуг)постачальник (продавець) після складення розрахунку коригування накладає електронний цифровий підпис і надсилає такий розрахунок отримувачу (покупцю). Останній, у свою чергу, накладає на такий розрахунок коригування власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця). Тобто:
- першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності посади бухгалтера);
- другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки отримувача (покупця) (за наявності).
У такому ж порядку здійснюється накладення електронного цифрового підпису під час реєстрації податкової накладної отримувачем (покупцем) нерезидентських послуг, місце постачання яких — митна територія України.
Зауважте!
Відтепер накладення електронного цифрового підпису, що є аналогом відбитка печатки платника ПДВ, є обов’язковим лише за наявності у нього печатки.
Підтвердження реєстрації у ЄРПН
Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові ПДВ, котрий здійснює таку реєстрацію, як і раніше, видається квитанція в електронній формі. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв’язку.
Відмова в реєстрації
Дещо відкоригували список причин для відмови в реєстрації в ЄРПН податкових накладних (розрахунків коригування). Зокрема, у п. 9 Порядку № 1246 уточнили, що однією з причин є наявність помилок «під час заповнення податкової накладної». Цікавість цієї причини досить практична — є надія, що система не допускатиме до реєстрації податкові накладні з явними порушеннями порядку заповнення. Наприкінці 2014 року ДФС обіцяла, що під час реєстрації податкової накладної платник матиме можливість перевірити правильність написання назви покупця та його реєстраційних даних. Утім, як нам відомо з листів наших читачів, наразі система пропускала податкові накладні з такими помилками.
Додали дві нові підстави:
1) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до формули із п. 2001.3 ПКУ (стосується лише податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року). Адже в примітці до Порядку № 1246 закріплено, що з 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р. — перехідний період, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою із п. 2001.3 ПКУ. Починаючи із 01.07.2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності зазначеної суми;
2) порушення вимог, установлених п. 201.1 ПКУ (у ньому описано обов’язкові реквізити податкової накладної) та/або п. 192.1 ПКУ (у ньому розписано підстави складання розрахунку коригування).
Згідно з п. 201.10 ПКУ, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано із порушенням вимог, передбачених п. 201.1 та/або п. 192.1, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматіпро неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Отримання інформації з ЄРПН
Відповідно до оновленого п. 13 Порядку № 1246, із метою отримання інформації, що міститься у ЄРПН, платник ПДВ складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (за стандартом), затвердженому ДФС, і надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку.
На запит платника ПДВ щодо надання інформації, яка міститься у ЄРПН, безоплатновидають:
- про податкову накладну та/або розрахунок коригування — витяг із ЄРПН;
- про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;
- про розрахунок коригування до податкової накладної — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;
- повідомлення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування і податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі (цей пункт додано).
За приписами п. 201.10 ПКУ, отримані з ЄРПН електронні податкова накладна/розрахунок коригування вважаються отриманими покупцем (продавцем). Але це не звільняє постачальника (продавця) від обов’язку надати покупцю електронну податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН (п. 201.1 ПКУ). Тобто постачальник не вправі відмовити покупцю в наданні електронної податкової накладної, посилаючись на те, що останній може її отримати із ЄРПН.
Петро КРИЧУН,
к.е.н., податковий консультант,
головний редактор журналу «Вісник Міністерства доходів
і зборів України»
Ольга КЛЕБАН,
провідний бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»