ЖБК: податково-прибуткові проблеми

Липень 4, 2015 0 By admin

Поява нових правил оподаткування прибутку зчинила паніку, зокрема, серед головбухів деяких житлово-будівельних кооперативів (далі ЖБК, кооператив). Ці структури часто використовуються забудовниками з метою фінансування будівництва: інвестори вносять плату за квартири не прямо забудовнику, а на рахунки ЖБК, який виступає замовником будівельно-монтажних робіт і перераховує кошти будівельному підприємству.

Відповідно до пп. “е” п. 157.1 доноворічної редакції р. III Податкового кодексу України (далі — ПКУ) ЖБК було віднесено до неприбуткових організацій (звісно, у разі включення їх до Реєстру не прибуткових організацій та установ). Це зазвичай дозволяло уникнути сплати податку на прибуток під час руху коштів інвесторів через кооператив.

З 01.01.15 р. почав діяти новий режим оподаткування прибутку.

По-перше Система оподаткування прибутку стала міцно прив’язаною до бухобліку (п. 44.2 і пп. 134.1.1 ПКУ).

По-друге В оновленому р. III ПКУ перелік неприбуткових організацій (якщо під таким, звісно, мати на увазі неплатників податку на прибуток, перелічених у пп. пп. 133.1.1 ПКУ) істотно скоротили.

По-третє Серед неплатників податку на прибуток, наведених у пп. 133.1.1 ПКУ, згадка про ЖБК з’явилася лише з 10.04.15 р. Це сталося завдяки Закону України від 18.03.15 р. № 263-VIII (далі Закон № 263), який уніс відповідні зміни до ПКУ.

Таким чином, після набрання чинності Законом № 263 доходи ЖБК із числа дозволених законодавством, по ідеї, не повинні обкладатися податком на прибуток (з огляду на статус ЖБК як неплатників такого податку), незалежно від того, відображені вони в бухобліку чи ні.

Проте в періоді до набрання чинності Законом № 263 залишається питання: які саме надходження ЖБК можуть потрапити під оподаткування? Ключ до відповіді треба шукати в особливостях бухобліку ЖБК, що обумовлені специфічністю цього суб’єкта господарювання. Проаналізуємо.

Звичним стало визначення ЖБК, наведене в Правилах утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05 р. № 76. Вони називають ЖБК як юрособу, створену фізичними та/або юридичними особами, котрі добровільно об’єдналися на підставі об’єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві чи реконструкції житлового будинку та подальшої його експлуатації.

Свою діяльність ЖБК базують на Законі України “Про кооперацію” від 10.07.03 р. № 1087-IV (далі — Закон про кооперацію).ЖБК зазвичай розглядаються як обслуговуючі кооперативи (див. лист Держкомпідприємництва України від 23.02.07 р. № 1352). Стаття 2 Закону про кооперацію, серед ознак обслуговуючого кооперативу, називає його загальну спрямованість на надання послуг в основному самим членам кооперативу. Послуги стороннім особам обмежуються 20% обігу такого кооперативу.

Оскільки основна частина діяльності ЖБК зосереджена на обслуговуванні своїх членів, можна стверджувати, що такі структури, по суті, не мають комерційного характеру. їх мета — не одержання прибутку для учасників, а задоволення їх потреб.

У якому ж форматі повинні вести свій бухоблік юрособи такого штабу?

У системі П(С)БО немає спеціальних стандартів для ведення бухобліку неприбутковими організаціями. А от система МСФЗ містить застереження, що стосується їх бухобліку. Так, у параграфі 5 МСБО 1 “Подання фінансової звітності” говориться, що такі організації, використовуючи МСФЗ, можуть застосовувати у своїх звітах статті, назви яких відображають їх неприбуткову специфіку. Тому, наприклад, у МСФЗ-звітах багатьох неприбуткових організацій показник прибутку має інші назви (наприклад, “приріст чистих активів”, “збільшення капіталу” тощо).

Традиційно українські неприбуткові організації під час ведення бухобліку орієнтуються на приписи п.п. 16 — 19 П(С)БО 15 “Дохід”, що регламентують облік цільового фінансування. Ці положення являють собою своєрідний гібрид пострадянських нормативів і положень МСБО 20 “Облік державних субсидій і розкриття інформації про державну допомогу”, що регулює облік держфінансування.

Ключовим у цій схемі є рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”. Кредитове сальдо рахунку 48 загалом є зобов’язанням, воно показується в рядку 1525 розділу 2 пасиву

Балансу (Звіту про фінансовий стан) за формою № 1 і фіксує залишок боргу перед тими, хто надав фінансування. Стосовно ЖБК це означає, що до моменту досягнення поставленої мети (завершення будівництва будинку) ЖБК відображає у своєму балансі заборгованість перед своїми членами щодо суми отриманого від них цільового фінансування.

У п. 17 П(С)БО 15 ідеться про те, що суми цільового фінансування підлягають списанню на доходи тоді, коли було понесено витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Та чи означає це, що неприбуткові організації в усіх випадках повинні списувати суми, відображені за рахунком 48, винятково на доходи?

На наш погляд, так вчиняти треба не завжди.

Свідченням того, що можлива й інша схема списання коштів цільового фінансування, є Порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, затверджений наказом Мінфіну України від 14.12.99 р. № 298 (далі Порядок №298). У ньому описано дві схеми списання сум із рахунку 48: перша відповідає приписам П(С)БО 15, тобто з відображенням бухдоходу, а друга не передбачає відображення бухдоходів від цільового фінансування. Якщо цільове фінансування використовується на потреби самої неприбуткової організації (забезпечення її статутної діяльності), то потрібно показувати списання цільового фінансування на бухдохід, а коли таке фінансування використовується з метою задоволення потреб інших осіб, то рахунок 48 прямо дебетується в кореспонденції з рахунками обліку коштів, товарів, запасів та іншого майна (п. 1.3 Порядку № 298).

Дотримуючись цієї логіки, керівництво ЖБК може опрацювати таку облікову політику, що не передбачає віднесення коштів цільового фінансування на доходи. Адже насправді основна діяльність ЖБК спрямована на передання активів (збудованих квартир) іншим особам (членам кооперативу).

За відсутності чітких нормативних указівок щодо правил бухобліку ЖБК керівники кооперативу мають право застосувати судження та використати ту облікову політику, що здається їм найбільш доречною, відображає фінансовий стан і результати діяльності кооперативу максимально достовірно. І якщо метою ЖБК є не одержання прибутку, а насамперед задоволення попиту членів кооперативу в будівництві житла для їх потреб, то показувати у фінансовій звітності ЖБК доходи від фінансування будівництва, можливо, буде не зовсім доречно.

У такому разі заборгованість перед членами кооперативу буде погашено безпосередньо за рахунок списання сум із рахунку, на якому відображається вартість квартир.

Іван ЧАЛИЙ, к.е.н., м. Харків