Заповнення нової декларації з ПДВ
Порядком № 1342 затверджено нову форму декларації з ПДВ а також порядок її заповнення. Нова форма декларації буде вперше використовуватися при заповненні звітності за березень 2013 року – тобто вже в квітні.
Замість чотирьох окремих форм декларацій з ПДВ Мінфін уніфікував бланк декларації. Тепер одна форма буде на всі випадки життя. Відмінною рисою стане позначка “х” в поле коду декларації з її шапки:
– Загальна (вона ж повна або бюджетна) – код 0110. Її подають усі платники ПДВ незалежно від застосовуваного режиму та здійснення операцій. При відсутності даних її рядки прокреслюють;
– Сільськогосподарська + лесхозная + рибальська для спецрежиму по ст. 209 ПКУ – коди 0121/0122/0123 (далі – сельхоздекларація). Це аналог скороченої декларації. У ній ставлять відмітки “х” навпроти відповідних видів діяльності (п. 2 р. V Порядку № 1342);
– Сельхозная неспецрежімная (далі – м’ясо-молочна декларація) (п. 209.18 ПКУ) – код 0130;
– Переробного підприємства – код 0140. ПДВшники-спецрежимників (сільгосппідприємства, тваринники, переробні підприємства) подають як загальну, так і особливі декларації незалежно від здійснюваних у звітному періоді операцій (п. 13 р. III Порядку № 1342).
Сельхоздекларація (коди 0121/0122/0123) може отримати відмітку “X” при заповненні шапки декларації відразу в двох або трьох осередках, якщо підприємство проводить такі види діяльності одночасно. В інших деклараціях може стояти “X” тільки в одній комірці відповідного рядка.
Універсальними стали додатка Д1 (розрахунок коригування), Д5 (розшифровка контрагентів), Д6 (довідка про пільги), Д7 (розподіл податкового кредиту), Д8 (скарга на контрагента). У їх шапках також слід вказувати відміткою “X” вид декларації, до якої подають дані додатка.
Додатки Д2 (довідка про залишок від’ємного значення). Д3 (розрахунок бюджетного відшкодування), Д4 (заява про грошове відшкодування) можуть доповнити тільки загальну декларацію (0110).
Додаток ДС9 йде в парі тільки з сільськогосподарської або м’ясомолочної декларацією (коди 0121/0122/0123 і 0130).
Також в комплект звітності з ПДВ, як і раніше входить копія записів в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, яку подають в електронному вигляді (п. 10 р. I Порядку № 1342).
У новій редакції виклали уточнюючий розрахунок. Відтепер його форма універсальна (слідом за формою декларації), і характерною ознакою стане код виду декларації.
Звітні періоди.
Як відомо, ПДВшником покладено два звітних періоди:
– Місяць. Тоді декларацію подають протягом 20 календарних днів, наступних на останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Його застосовують практично всі платники ПДВ;
– Квартал. У цьому випадку декларацію надають протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Квартальної преференцією можуть скористатися ПДВшники:
1) мають, згідно пл. “Б” п. 154.6 ПКУ право на застосування нульової ставки податку на прибуток;
2) платники єдиного податку.
Для використання в 2013 р. квартального звіту треба було здати відповідну заяву (за формою із додатка 1 до порядку заповнення декларації) разом з декларацією за грудень (IV квартал) 2012 р. Незважаючи на квартальний звітний період, здавати копії реєстрів податкових накладних все одно слід щомісяця.
Розглянемо основні особливості заповнення нової декларації.
Всі незаполняемие рядки паперової декларації прокреслюються як у шапці, так і далі по її розділах (п. 5 р. III Порядку № 1342).
У рядках 04-06 шапки вказують індивідуальні дані. Тут з’явилася нова стр. 046 для інвестора (оператора), на якого покладено ведення податкового обліку з ПДВ за угодою про розподіл продукції.
Розділ I. Податкові зобов’язання.
В стр. 1 показують всі операції поставки (і прирівняні до них), які обкладають 20%-ним податком.
Сюди потрапляють, зокрема:
– Безкоштовна передача. Якщо ж, наприклад, роздають пільговані товари, використовують стр. 5;
– Послуги для нерезидента, місце постачання яких – митна територія України;
– Ліквідація необоротних активів (за власним бажанням);
– Передача необоротних активів для невиробничого використання. Пункт 198.5 ПКУ наказує нарахувати на таку передачу податкові зобов’язання виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється операція (при відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни);
– Передача товарів (послуг) для пільгових операцій. Якщо в момент покупки (оплати) товарів (послуг) ви показали податковий кредит, а в подальшому використовували їх у пільгових операціях (крім реорганізації згідно пл. 196.1.7 і отримання компенсації різниці в тарифах по пл. 1971.28 ПКУ), то треба нарахувати податкові зобов’язання;
– Зобов’язання, нараховані виходячи зі звичайної ціни на товари / послуги та необоротні активи при анулюванні ПДВшної реєстрації згідно п. 184.7 ПКУ (крім реорганізації);
– Передачі за посередницькими договорами.
В стр. 2.1 фіксують операції по експортних поставках товарів. У більшій частині рядків декларації колишні терміни експорт та імпорт замінили на операції з вивезення товарів і ввезенню товарів відповідно. Рядок 2.1 не заповнюють в декларації 0140.
Нагадаємо: згідно з пп. 195.1.1 ПКУ вивіз повинен бути підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України. Інвалютну вартість поставки перераховують у гривні за курсом НБУ на дату оформлення ВМД. Поки немає ВМД з відміткою про фактичне вивезення, експорт в декларації не показують (п. 187.11 ПКУ). Оригінали митних декларацій докладають до декларації (якщо митне оформлення вивезених товарів не здійснювали з використанням електронної митної декларації).
В стр. 2.2 показують всі інші операції з нульовою ставкою ПДВ, зокрема:
– Міжнародні перевезення пасажирів і багажу, а також вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом за єдиним міжнародним перевізним документом (пп. 195.1.3 ПКУ);
– Роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України і потім вивезеним за кордон платником податку, який виконував роботи, або одержувачем-нерезидентом (пп. 195.1.3 ПКУ).
Сюди записують операції, відповідають терміну “поставка” (п.п. 3.1, 3.4 Р.V Порядку № 1342), але не є об’єктом оподаткування. До прикладу, тут не буде передачі майна на відповідальне зберігання або в заставу, оперативну оренду.
Стор. 4 – для тих, у кого місце поставки послуг – зарубіжжі. Її не заповнюють в деклараціях 0121-0123/0130/0140.
В стр. 5 – звільнені від ПДВ поставки.
Стор. 6 і 6.1 формують відповідно до алгоритмів, зазначеними в їх назвах. Як і раніше, звільнені від оподаткування ПДВ операції потрапляють, на думку чиновників, в загальний обсяг оподатковуваних операцій (п. 3.7 р. V Порядку № 1342). Таким чином, не піти від включення звільнених від ПДВ операцій при розрахунку реєстраційного трьохсоттисячним обсягу оподатковуваних поставок.
Стор. 7 – незважаючи на те, що резидент купує послуги у нерезидента, у деяких випадках він змушений показати податкові зобов’язання (ст. 208 ПКУ). Така необхідність виникає, коли місце поставки послуг нерезидента – Україна.
У періоді, наступному після відображення зобов’язань у стор. 7 декларації, ПДВшником збільшує свій податковий кредит (з урахуванням вимог до використання в госпдіяльності та оподатковуваних операціях) у ряд 12.4. Рядок 7 не заповнюють в деклараціях 0121-0123/0130/0140.
Рядки 8.1, 8.1.1 формують за даними з додатка Д1, яке подають разом з декларацією. Показники треба проставляти з відповідним знаком (“+” або “-“).
Названі рядки тісно пов’язані зі ст. 192 ПКУ, коли ви збільшуєте або зменшуєте податкові зобов’язання через зміну умов поставки (при зміні ціни товарів (послуг) або повернення товарів).
Рядок 8.1 призначена для коригувань оподатковуваних ПДВ поставок.
Рядок 8.1.1 – для змін за пільговими поставкам.
Рядок 8.2 буде заповнена тоді, коли платник податків скористався НДСнимі пільгами при імпорті товарів, але потім порушив умови їх цільового використання. Рядок 8.2 не заповнюють в деклараціях 0121-0123/0130/0140.
Підсумок стор. 8 сформують дані всіх підрядків: 8.1 (з відповідним знаком), 8.1.1 (вона вплине тільки на показник колонки “А”) та 8.2 (з “плюсом”). Таким чином, в новій декларації показник колонки “Б” стор. 8 не завжди буде складати рівно 20% показника її колонки “А”. Адже тепер дані стор 8.1.1, в якій немає зобов’язань, потраплять в стор. 8.
З колонкою “Б” цього рядка все ясно. Її формують згідно з алгоритмом, наведеним у назві стр. 9.
Розділ II. Податковий кредит
Рядок 10 відведена для операцій з придбання товарів (послуг) з включеним в їх вартість вітчизняним ПДВ, які будуть використані в госпдіяльності. Але в даному випадку потрібно визначити, для яких операцій (оподатковуваних чи ні) їх купують.
Якщо ви проводите:
1) тільки оподатковувані операції, то такі покупки відображаються у ряд 10.1;
2) тільки пільговані – стор 10.2, причому в колонку “А” записують вартість придбаних товарів (послуг) без ПДВ (п. 7 р. III Порядку № 1342);
3) як одні, так і інші види операцій. Перш за все, потрібно розділити понесені витрати на:
– Безпосередньо пов’язані з конкретними поставками. Вхідний ПДВ у їх вартості повністю відносять до податкового кредиту (стр. 10.1);
– Ті, які не можна прямо співвіднести з видом операції поставки. Вхідний ПДВ по таких витрат у податковий кредит не потрапляє (стр. 10.2).
Нерідко буває, що неможливо прямо пов’язати понесені витрати з пільговими або оподатковуваними поставками (наприклад, оренда офісу, послуги зв’язку). Такі витрати йдуть у відповідні підрядки стр. 15 декларації. В стр. 10.1 і 10.2 розподіляється податковий кредит не потрапляє.
Якщо товари (послуги) купують без ПДВ (наприклад, у неплатника податку або ж вони звільнені від ПДВ), тоді вони відображаються у р. 11. Точніше ті, які призначені для:
– Оподатковуваних операцій – в стр. 11.1;
– Пільгових – в стр. 11.2.
Рядок 12 призначена для тих платників податків, які працюють з нерезидентами: імпортують товари чи отримують від них послуги з місцем поставки в Україні. Причому її оформляють тільки тоді, коли покупки будуть використані в оподатковуваних операціях та госпдіяльності.
Спочатку про імпортерів. Якщо платник податків ввозить в Україну товари і сплачує на митниці ПДВ, то податкові зобов’язання у декларації не показують. Цю суму проводять лише в бухобліку записом: Дт 377 Кт 311. Потім на дату оформлення ВМД зазначений у ній ПДВ відправляють в стор 12.1, роблячи в бухобліку запис: Дт 641 Кт 377.
Рядок 12.2 тепер використовують не тільки суднобудівники, але і суб’єкти господарювання, що реалізують інвестпроекти. прийняті відповідно до Закону України “Про спшулірованіі інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць” від 06.09.12 р № 5205-VI, яким дозволили оформляти ПДВшні векселі.
В стр. 12.3 включають обсяги пільгованого імпорту.
В стр. 12.4 – ПДВ за нерезидентських послуг, вже показаний у стор. 7 декларації попереднього періоду.
Стор. 13, 13.1, 13.2, 13.3 для тих, хто, працюючи з нерезидентами, проводить пільговані поставки, пов’язані з госпдіяльністю.
Причому в р. 13.1 поміщають вартість імпортних товарів (без ПДВ), за якими ПДВ сплачено на митниці.
Якщо ви завозьте пільгові товари (без сплати ПДВ) для пільгових операцій, їх вартість записуєте в стор 13.2.
В стр. 13.3 місце послугам з стор. 7 декларації попереднього звітного періоду, які використовують у звільнених від ПДВ операціях.
Стор. 14, 14.1, 14.2 заповнюють тільки в загальній декларації (0110). У спеціальних деклараціях (0121-0123, 0130,0140) не можна ставити дані (п. 4.3 р. V Порядку № 1342).
В стр. 14.1 і 14.2 потраплять товари (послуги), придбані (імпортовані) з ПДВ для негосподарській діяльності.
У рядок 14.1 потраплять покупки з ПДВ, а в стр. 14.2 – без податку. Причому графа “А” в обох випадках передбачена для вартості товарів (послуг) без ПДВ.
В стр. 15, 15.1, 15.2 показують покупки, вхідний податок за якими розподіляють між оподатковуваними та пільговими поставками. Як правило, до них будуть звертатися ті ПДВшники, у кого поряд з оподатковуваними операціями задекларовані дані в стор. 3, 4, 5. Тоді вхідний податок з покупок товарів / послуг та необоротних активів загальногосподарського призначення в звітному періоді розподіляють у відповідності зі ст. 199 ПКУ
У спеціальну комірку “ЧВ – значення колонки 6 (ряд. 1 або ряд. 2) табліці 1 Д7” стор 15.1 переносять розраховану частку використання в оподатковуваних поставках. Її будемо повторювати в усіх звітних деклараціях до кінця календарного року (п. 4.4 р. V Порядку № 1342).
Розрахунок самої суми ПДВ поточного періоду, дозволеної для включення до податкового кредиту (колонка “Б” стор 15.1), контролерам не подають. Його зазвичай оформляють бухгалтерською довідкою. І результати розподілу відбивають у Реєстрі податкових накладних. А в колонку “А” стор 15.2 потрапляє обсяг покупок (без ПДВ), за якими не можна показати податковий кредит.
Розраховувати загальний результат коригувань у гр. “А” і “Б” підсумковій рядка 16 формула в її назв пропонує виходячи з даних рядків 16.1, 16.1.2, 16.2, 16.3 і 16.4. Нові рядка 16.5 та 16.6.1, які також містять податковий кредит, чомусь проігноровані.
Рядки 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 формують за даними з додатку 1, яке подають разом з декларацією. Всі вони пов’язані з поверненням авансів, товарів / послуг, зміною їх кількості / вартості.
Через стр. 16.1 збільшують / зменшують обсяги придбань, за якими був задекларований кредит в стор 10.1.
За допомогою стр. 16.1.1 коригують обсяги придбань, по яких не був задекларований податковий кредит (крім потрапили в стор 15.2). Приміром, такі покупки могли опинитися в стр.стр. 10.2,11.1,11.2.
Рядки 16.1.2 та 16.1.3 дозволяють відкоригувати покупки, за якими розподіляли ПДВ між оподатковуваними та пільговими операціями.
На відміну від розрахунку показника стор 8, в підсумкову гр. “А” стр. 16 не потраплять дані з гр. “А” стор 16.1.1 та 16.1.3.
Рядок 16.2 заповнюють сільгосппідприємства (ст. 209 ПКУ), тваринники (п. 209.18 ПКУ) та переробні підприємства (п. 1 підрозділу 2 р. XX ПКУ). З формулювання назви рядка прибрали знак “мінус”. Причина зрозуміла: адже форма універсальна, і в різних видах декларації ПДВшником одночасно зафіксує і зменшення податкового кредиту (наприклад, в сельхоздеклараціі 0121/0122/0123), і його збільшення (скажімо, в загальній декларації 0110).
Однак прибравши “мінус” з назви стр. 16.2 форми звітної декларації, його забули усунути з опису стр. 16.2 уточнюючого розрахунку.
Рядок 16.3 тепер називає не тільки сільгосппідприємства (ст. 209), але і інших експортерів – переробні підприємства. Разом з тим її не заповнюють тваринники (п. 209.18 ПКУ). У цей рядок експортери поміщають суму ПДВ, розраховану “виходячи з фактично сплаченої (нарахованої):
– Постачальникам товарів / послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезеним в митному режимі експорту (декларації 0121-0123),
– І включеної до податкового кредиту суми податку постачальникам товарів / послуг, визначених згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, вартість яких включена у вартість експортованої продукції власного виробництва (декларація 0140) “.
Мінфін у пп. 4.5.3 р. V Порядку № 1342 звертає увагу: необхідно оформити бухгалтерську довідку, в якій слід розрахувати суму перехідного податкового кредиту. При цьому в бухсправке обов’язково потрібно перерахувати всі документи (податкові накладні, ВМД, інші папери), що підтверджують право на віднесення вхідного ПДВ до податкового кредиту.
Рядок 16.4 заповнюють на підставі даних з програми Д7 за грудень (IV квартал) звітного року (з відповідним знаком):
– Гр. 7 таблиці 2. Тут проведено перерахунок податкового кредиту за минулий календарний рік по товарах, послугах та необоротних активів;
– Гр. 7 таблиці 3. У ній результат перерахунку податкового кредиту за необоротними активами “за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію)”.
В стр. 16.5 ПДВшники зможуть дозаявити податковий кредит по товарах, послугах, необоротних активів, раніше спрямованим на використання у пільгових операціях або поза госпдіяльності. На жаль, чиновники не пояснили, виходячи з якої бази слід відновлювати податковий кредит.
В стр. 16.6 відновлюють незаявлений податковий кредит, якщо підприємство передає товари, послуги, необоротні активи для одночасного використання в пільгових і оподатковуваних операціях.
При цьому потрібно використовувати коефіцієнт “ЧВ”, розрахований для стр. 15 декларації. Для розподілу відновленого податкового кредиту по товарах, послугах використовують вхідний ПДВ у їх вартості.
Розрахувавши суму податкового кредиту для стр. 16.5 або 16.6, треба оформити бухгалтерську довідку, в якій перерахувати податкові накладні, ВМД та інші папери, що підтверджують право на податковий кредит “з урахуванням норм пункту 198.6 статті 196 Кодексу”.
У колонці “Б” стр. 17 фіксують підсумковий показник, який знаходять за формулою з назви рядка.
Розділ III. Розрахунки за звітний період
У залежності від співвідношення між стор 9 (всього зобов’язань) і 17 (всього кредиту) у вас буде заповнена одна з рядків:
– 18, коли стр. 9> стр. 17;
– 19, коли стр. 9 < стр. 17.
В стр. 20 потрапляє число з стор 19. Суму розподіляють між стор 20.1 і 20.2.
До стр. 20.1 вдаються тільки ті, хто оформляє загальну (0110) декларацію з ПДВ і має податковий борг (у т.ч. розстрочений або відстрочений) за попередні періоди. Підтверджує це пп. 4.6.3 р. V Порядку № 1342.
Відправляти поточний мінус в погашення податкового боргу – це не право ПДВшником, а його обов’язок (п. 200.3 ПКУ). Адже лише погасивши його залишок, мінуси можна направити в кредит наступного періоду.
Отже, якщо податковий борг:
1) більше значення стр. 19, то в стор 20.1 переносите вміст стр. 19, а стор 20.2 прокреслюється;
2) менший значення стр. 19, тоді в стор 20.1 показуєте лише суму податкового боргу, а залишок від’ємного ПДВ ставите в стор 20.2.
При відсутності податкового боргу в стор 20.2 йде все значення стр. 19.
У спеціальних деклараціях (0121/0122/0123, 0130, 0140) стор 20.1 не заповнюють, а переносять показник стр. 19 відразу в стор 20.2.
Сума з стор 20.2 перекочує в стор 21.1 декларації наступного звітного періоду (у судно-та авіабудівників – поточного звітного періоду).
За стор. 21 беруться, коли в попередніх періодах був від’ємний ПДВ, що не підлягає відшкодуванню.
В стр. 21.1 дублюють значення стр. 20.2 декларації попереднього звітного періоду, тобто від’ємний ПДВ такого періоду.
В стр. 21.2 переносять вміст стр. 24 декларації попереднього звітного періоду, тобто невідшкодований ПДВ (для декларації 0110) попередніх періодів або непогашений від’ємний ПДВ спеціальних декларацій (0121/0122/0123, 0130, 0140) попередніх періодів (у подальших деклараціях).
Рядок 21.3 заповнюють за результатами податкової перевірки (камеральної чи документальної). Її показник слід відображати зі знаком “+” або “-“
У підсумковій стор. 21 фіксують суму значень її підрядків (з урахуванням знака в стор 21.3).
Рядок 22 – це фактично сума від’ємного ПДВ попередніх періодів, у якої є шанс у звітному періоді стати відшкодуванням у загальній декларації (0110) або відправитися зменшувати майбутні зобов’язання (для декларацій 0121/0122/0123, 0130, 0140).
При цьому додаток Д2 заповнюють тільки до загальної декларації 0110. Заповнивши додаток 2, треба підготувати і додаток 3. На це прямо вказує пп. 4.6.5 р. V Порядку № 1342.
Зрозуміло, додаток ДЗ не подають ті, хто не має права на відшкодування. Немає шансів на відшкодування у ПДВшником, які (п. 200.5 ПКУ):
– Були зареєстровані платниками цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
– Мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші заявленої суми бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Стор. 23, 23.1, 23.2 заповнюють тільки в загальній декларації з ПДВ (0110). Рядок 23 – це від’ємний ПДВ попередніх періодів, який за результатами розрахунків (наведених у додатках Д2 і Д3 до загальної декларації) підлягає відшкодуванню.
Сюди переносять дані стр. 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток Д3). Заповнити стр. 23 декларації та Д3 вправі лише ті ПДВшники, у яких є право на відшкодування (ст. 200 ПКУ).
Розрахувавши суму відшкодування, потрібно вирішити, як нею розпорядитися:
– У ряд 23.1 розташовується сума ПДВ, заявлена до відшкодування на поточний рахунок. Заповнивши її, слід подати додаток Д4 (заява про повернення відшкодування);
– У ряд 23.2 поміщають ПДВ, заявлений до відшкодування в рахунок майбутніх платежів. Після перевірки його проведуть по особовому рахунку. Тому в наступному звітному періоді його не буде в декларації (як і суми з стор 23.1).
Можна розділити суму відшкодування між стор 23.1 і 23.2.
У загальній декларації (0110) в стр. 24 потрапляє від’ємний ПДВ з стор. 22 декларації поточного періоду, який не став бюджетним відшкодуванням. Її формують на підставі додатка Д2. Цю суму включають до податкового кредиту наступного періоду (стр. 21.2).
Якщо права на відшкодування немає, то в стр. 24 перетягують весь показник стр. 22.
У спеціальних деклараціях (0121/0122/0123, 0130,0140) сюди переносять показник стр. 22.
В стр. 25.1 в загальній декларації (0110) записують суму, яку проведуть до сплати по вашому особовому рахунку. Але це зовсім не означає, що саме її ви сплатите до бюджету. Вона може бути зменшена або взагалі зведена до нуля відшкодуванням, заявленим в рахунок майбутніх платежів, яке після перевірки числиться по вашому особовому рахунку. Цей же показник ви фіксуєте в стор 25. Рядок 25.2 в загальній декларації прокреслюють.
У сельхоздеклараціі за ст. 209 ПКУ (0121/0122/0123) стор 25.1 прокреслюють. Суму позитивного ПДВ, яку направляють на спецрахунок, фіксують в стор 25.2 і 25.
У м’ясо-молочної декларації з п. 209.18 ПКУ (0130) стор 25.1 прокреслюють. Позитивний ПДВ, який залишається в розпорядженні підприємства, відображають у ряд 25.2 і 25.
У декларації переробного підприємства (0140) в стор 25 відображають весь позитивний ПДВ. 40% цієї суми, що сплачуються в 2013 р. до спецфонду держбюджету, записують в стор 25.1, а 60% для перерахування на спецрахунок – в стр. 25.2.
Більшість додатків до декларації уніфікували, але не поміняли їх суть. Новації торкнулися лише одного з них, пов’язаного з розподілом податкового кредиту при одночасному здійсненні оподатковуваних та пільгових операцій «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д7).
Як і раніше, додаток Д7 заповнюють дві категорії ПДВшником:
1) здійснюють одночасно пільгові та оподатковувані операції (для них таблиці 1-3). Ці таблиці знайшли нову зовнішність;
2) що застосовують одночасно касовий метод з п. 187.10 (теплова енергія, природний газ, комунальні послуги) та загальні правила виникнення зобов’язань та кредиту (таблиця 4). Ця частина програми залишилася незмінною. Перша категорія повинна подавати додаток Д7:
– Разом з січневої (I кварталу) декларацією;
– Разом з грудневої (IV кварталу) декларацією.
Ті, хто вперше здійснив одночасно оподатковувані та пільговані операції, подають Д7 не з січневої декларацією, а з декларацією за такий період.
У таблиці 1:
– Рядок 1 заповнюють ті, хто вже займався пільгованою діяльністю. Дані тут фіксують лише в додатку до січневої (I кварталу) декларації (див. виноску “*” до таблиці 1);
– Рядок 2 формують ті, у кого тільки з’явилися пільгові операції в періоді їх виникнення;
– Рядок 3.1 заповнюють в додатку до грудневої (IV кварталу) декларації для перерахунку розподіленого ПДВ по товарах, послугах та необоротними активами, придбаним протягом звітного року (якщо ПДВшне свідоцтво анулюють раніше – в останній декларації) (використовується в табл. 2). Також розрахований в ній коефіцієнт потрібен для перерахунку розподіленого ПДВ за необоротними активами, введеним в експлуатацію в минулому році (використовується в табл. 3);
– Рядок 3.2 заповнюють в додатку до грудневої (IV кварталу) декларації ті, хто почав використовувати необоротні активи в пільгових і оподатковуваних операціях два роки тому (наприклад, для декларації за грудень 2013 р. – введені в експлуатацію або передані для використання протягом 2011 р );
– Рядок 3.3 заповнюють в додатку до грудневої (IV кварталу) декларації ті, хто почав використовувати необоротні активи в пільгових і оподатковуваних операціях три роки тому (до прикладу, для декларації за грудень 2014 р. – введені в експлуатацію або передані для використання протягом 2011 м.).
Тепер перейдемо до графів таблиці 1.
В гр. 4 показують загальний обсяг оподатковуваних та пільгових поставок за відповідний період:
– Для “молодих” пільговиків – стор.2 – за місяць;
– Для решти – стор 1 – за 12 місяців (з січня по грудень минулого року);
– Для перерахунку в стор 3.1 – за 12 місяців (з січня по грудень);
– Для перерахунку в рядках 3.2 та 3.3 – за два і три роки відповідно.
В гр. 5 показуємо обсяги (з колонки “А”) операцій, які оподатковуються за ставкою 20% та 0% за відповідні періоди. На відміну від колишньої форми, в шапках граф 4 і 5 немає згадки про обсяги з стор 8.2 (зобов’язання при нецільовому використанні пільгового імпорту).
В гр. 6 розраховують результат по вказаній в ній формулі. Дані з стор 1 (або 2) пройдуть через всі наступні декларації поточного року (окрема осередок у рядках 15.1 та 16.6.1 декларації) і в шапці самого додатка Д7 (код поля “ЧВ”).
Дані стр. 1 таблиці 1 додатка Д7 до січневої (I кварталу) декларації поточного року співпадуть з даними стр. 3.1 таблиці 1 додатка до минулорічної грудневої (IV кварталу) декларації.
Таблицю 2 заповнюють тільки в додатку до грудневої (IV кварталу) декларації (або в періоді зняття з ПДВшної реєстрації). У ній проводять перерахунок розподіленого протягом року ПДВ по придбаних товарах, послугах, а також придбаним або переданим для часткового використання в оподатковуваних та пільгових операціях необоротними активами.
У цій таблиці тепер два рядки: окремо для перерахунку вхідного податку по товарах, послугах та окремо – по придбаних необоротних активів. Тому бухгалтерам доведеться вести окремий аналітичний облік необоротних активів, придбаних для одночасного використання в пільгових і оподатковуваних операціях.
В гр. 3 треба показати порядково обсяг загальногосподарських товарів / послуг та необоротних активів, за якими розподіляли вхідний ПДВ через рядки 15.1, 15.2 (враховуємо без ПДВ, тобто показники колонки “А”), 16.6.1 та 16.6.2 декларації. Не забудьте також про коригування, проведених через рядки 16.1.2 та 16.1.3 декларації, і уточнюючих розрахунках.
В шапку гр. 4 закралася неточність. Мабуть, тут слід замість даних колонки 6 брати дані колонки 3 і множити їх на основну ставку (20%).
Показники граф 5 і 6 питань розраховують за наведеними в шапках правилам.
Розрахований в гр. 7 результат переносимо в декларацію (стр. 16.4) без зміни знака.
Таблицю 3, так само як і таблицю 2, заповнюють в додатку до грудневої (IV кварталу) декларації. Крім того, її доведеться оформити і при знятті з ПДВшної реєстрації. Прямо це правило не закріплено в п. 199.4 ПКУ, однак воно випливає з шапки гр. 7 таблиці 3 і виноски до рядків 3.1-3.3 таблиці 1.
У таблиці тепер всього три рядки: для даних за необоротними активами, які почали одночасно використовувати (ввели в експлуатацію) рік, два і три роки тому відповідно. Нагадуємо: перерахунок не проводять по необоротних активах, введеним в експлуатацію (переданим для одночасного використання) до 01.01.11 р.
В гр. 3 треба зафіксувати сумарну вартість необоротних активів, переданих у відповідному році для одночасного використання: для свіжих це буде вартість придбання, а для тих, які встигли попрацювати, і ПДВ по яких пройшов по стр. 16.6 декларації з ПДВ, – відповідна балансова (залишкова) бухгалтерська вартість (див. пояснення до стор 16.6).
В гр. 4 вписуємо ПДВ, розрахований як показник гр. 3, помножений на основну ставку (20%).
В гр. 5 вносимо податок, раніше включений до податкового кредиту. Тут доведеться повозитися з аналітичним обліком.
У графі 6:
– У р. 1 вносимо результат (стр. 1 гр. 4 таблиці 3 х стор 3.1 гр. 6 таблиці 1);
– В стр. 2 показуємо підсумок (стр. 2 гр. 4 таблиці 3 х стор 3.2 гр. 6 таблиці 1);
– В стр. 3 фіксуємо показник (стр. 3 гр. 4 таблиці 3 х ряд 3.3 гр. 6 таблиці 1).
У рядках гр. 7 фіксуємо дані, розраховані за наведеною в її шапці формулою. Рядки для підсумкової суми рядків 1-3 гр. 7 в таблиці 3 не передбачили. Але їх показники треба підсумувати (з урахуванням знака) і перенести в стор 16.4 грудневої (IV кварталу) декларації.
Виправлення помилок. За аналогією з декларацією форму уточнюючого розрахунку також зробили одну для всіх. Пояснювати, який саме звіт ви уточнюєте, буде відмітка “X” у відповідному рядку шапки декларації.
Як і колись, помилку можна відкоригувати:
– Оформивши уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми (коли вона є). Тут мова йде про уточненки – самостійному розрахунку (відмітка “X” у гр.2 “самостійній документ” поля 01 заголовній частині уточненки);
– Відбивши виправлені показники в поточній декларації. І за наявності недоплати її збільшують на суму штрафу, який складає 5% від недоплати. Тоді в шапці уточненки буде стояти відмітка в гр. 1 “додаток до Декларації” поля 01. Плюс треба поставити відмітку і в заключній (заповнюється платником податків) частини звітної декларації – про подачу такого додатка. У поле 02 вказують період, за який надають поточну звітну декларацію з додатком-уточненки.
Рядки розділів І, II, III фактично повторюють рядки нової декларації з ПДВ.
Однак є й нестиковки. Розрахунок показників рядків 18 (позитивна різниця між зобов’язаннями та кредитом) і 19 (від’ємна різниця між зобов’язаннями та кредитом) формули в їх назвах пропонують робити за однаковою формулою (рядок 8 – рядок 16).
Зрозуміло, що це неправильна інформація, а насправді підсумок стр. 18 розраховують як різниця рядків 9 і 17, стр. 19 – як різниця рядків 17 і 9.
Враховуючи, що в старих спеціальних деклараціях було менше рядків, заповнюючи уточненки до них, доведеться орієнтуватися на зміст нових рядків. При описі стр. 16.2 звітної декларації ми відзначили: з її назви зник знак “мінус”. Однак він помилково залишився в назві цього рядка в уточнюючому розрахунку.
В гр. 4 переносять дані того періоду, показники якого коригуються. Причому якщо його вже уточнювали, то дані фіксують з урахуванням таких виправлень (п. 1 р. VI Порядку № 1342).
В гр. 5 ставлять правильні показники.
В гр. 6 поміщаємо різниця між графами 5 і 4. Незважаючи на те що в п. З р. VI Порядку № 1342 ПДВшником наказують фіксувати абсолютне значення помилки, ставити в неї все-таки слід результат з відповідним знаком (якщо гр. 5 менше гр. 4, то в гр. 6 повинен бути “мінус”). У всякому разі, саме так рекомендували надходити останні два роки податківці в підкатегорії 130.25 ЕБНЗ: “в графі 6 відображається абсолютне значення помилки за всіма заповненими в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+ / -) у випадку, якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то в такій графі у відповідному рядку проставляється “-“.
Розділ III закінчується “штрафний” стор.26 (її немає в звичайній звітної декларації). Якщо у вас недоплата, в її гр. 6 ви покажете самоштраф.
За матеріалами газети «Все про бухгалтерський облік»