Запит податкової про надання документів в кінці перевірки: наслідки для підприємства
[stextbox id=”download” image=”null”]
Чи правомірна така вимога і які можливі наслідки, якщо відмовити?
В кінці планової перевірки ревізори подали підприємству лист, в якому, посилаючись на пп. пп. 20. 1. 2, 20. 1. 6, 62. 1. 3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), вимагають надати оригінали та копії господарських договорів, вже проаналізованих в ході даної перевірки.
Чи правомірна така вимога і які можливі наслідки, якщо відмовити?
[/stextbox]
ВІДПОВІДЬ: У цій ситуації вимога про надання оригіналів та копій договорів неправомірно. Тепер розберемося в деталях.
Оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів можуть вилучити тільки в рамках кримінально-процесуального закону (п. 85. 5 ПКУ). Тому запитувати оригінали документів “на винос” перевіряючі не мають права. Як варіант можна запропонувати їм ознайомитися з необхідними документами на місці.
Однак у цій ситуації бентежить те, що вимога від органу державної податкової служби (далі – орган ДПС) надійшло, коли перевірка вже закінчується і щодо раніше проаналізованих документів. У такому випадку вимальовуються кілька можливих сценаріїв розвитку відносин. Причому залежать вони від того, чи є у підприємства акти або інші документи1, що підтверджують ознайомлення податківців з документами під час перевірки.
Якщо підстрахуватися нічим, то не виключено, що передачу договорів для ознайомлення перевіряючі можуть згодом піднести як перше знайомство з ними. Тоді включається в роботу п. 44. 7 ПКУ: якщо документи передані органу ДПС менш ніж за три дні до закінчення перевірки або орган ДПС отримав направлення йому паперу в зазначений термін, то це підстава для продовження вищезгаданої перевірки. Якщо ж документи отримані ним після закінчення перевірки, він має право не приймати рішення по се результатами і призначити позапланову перевірку.
Так що, надавши документи в останні дні перевірки у відповідь на нехитре лист, підприємство на 99, 9% продовжує життя перевірки до 15 робочих днів, якщо воно крупний платник, до п’яти – якщо суб’єкт малого підприємництва, а коли ні перший, ні другий – до 10 робочих днів. Аналогічні терміни діють і для позапланових перевірок, які теж ще можна продовжити і / або призупинити (ст. 82 ПКУ).
Якщо ж документів взагалі не дати, навіть цілком обгрунтоване, то. по всій вірогідності, податківці вважатимуть, що у підприємства їх взагалі не було на дату складання звітності (п. 44. 6 ПКУ). Відповідно, легко тоді передбачити зміст акта перевірки та наступні за ним податкові повідомлення-рішення. Звичайно, підприємство має право подати копії “неврахованих” документів протягом трьох днів з дня отримання акта перевірки, але і в цьому випадку його може наздогнати позапланова перевірка.
1 У тому числі в електронній формі, наприклад опис вкладених документів, яку становить великий платник податків, надаючи при перевірці документи в електронній формі органу ДПС (Порядок надання документів великого платника податків в електронній формі при проведенні документальної перевірки, затверджений наказом Мінфіну від 0711. 11 г . № 1393).
На такому роздоріжжі реально опинитися підприємству, якщо не потурбуватися про докази того, що податкові інспектори пропрацювали надані їм документи під час планової (позапланової) перевірки.
Тому щоб не опинитися в подібній ситуації в майбутньому, доцільно передавати документи для ознайомлення за актом приймання-передачі. Адже п. 85. 3 НКУ так і наказує: документи, що містять комерційну таємницю або конфіденційні, передають для огляду, вивчення і повернення за актом у вільній формі, який підписує посадова (службова) особа органу ДПС та платник (його представник). А до конфіденційних підприємство має право віднести практично будь-які документи. Крім того, режим доступу до них воно встановлює самостійно (ч. 2 ст. 21 Закону України “Про інформацію” від 02. 10. 92 р. № 2657-ХІІ). Словом, якщо закон дає такий шанс, то чому б ним не скористатися.
Щодо копій фінансово-господарських документів, то, дійсно, під час проведення перевірок органам ДПС дозволено виконувати завірені платником копії документів. Але не всіх підряд, а тільки тих, які свідчать про порушення вимог податкового або іншого законодавства, дотримання якого контролюють органи ДПС. Про це свідчить п. 20. 1. 2 ПКУ на який посилаються співробітники податкової. Більш того, до даної категорії п. 85. 4 ПКУ відносить фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи, що вказують на приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов’язкових платежів). А самі по собі госпдоговорів жодним чином не підтверджують заниження податкових зобов’язань.
Отже, в цій ситуації підприємство вправі відмовити у задоволенні вимоги про надання копій документів, але не на словах, а підготувавши письмову аргументовану відповідь.
Гліб САЗОНОВ, юрист, м. Київ
“Все про бухгалтерський облік“За матеріалами: www.advocat-cons.info