Захист від висновків акта перевірки, по якому не було прийнято податкових повідомлень-рішень
Нерідко за результатами перевірки орган Державної податкової служби складає акт (далі – Акт перевірки), фіксуючи в ньому певні порушення податкового законодавства, проте податкове повідомлення-рішення на підставі такого акта не виносить. Поговоримо про те, чого платники податку можуть очікувати від такого документа та що вони можуть зробити, щоб захистити свої права.
Які наслідки складання акта перевірки без подальшого винесення податкового повідомлення-рішення? Те, що за результатами перевірки контролюючий орган недонарахував платнику податків податкові зобов’язання чи штрафні санкції, не є безумовною підставою для уникнення негативних наслідків у майбутньому. Так, висновки акта перевірки щодо встановлення порушень з боку платника податків можуть бути використані в межах перевірок його контрагентів. Більше того, положення таких актів можуть стати джерелом інформації в рамках кримінального процесу із притягнення посадових осіб платника податків до відповідальності. Крім того, висновки актів перевірки, за якими не виносились податкові повідомлення-рішення, безпосередньо впливають на статус платника податку. Нерідко серед положень актів перевірок можна зустріти такі формулювання по відношенню до платника податків, як “вигодоформуючі” або “вигодотранспортуючі” суб’єкти господарювання. У розумінні п. 3.6 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов”язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Держаної податкової служби України від 18.04.2008 р. № 266 таке формулювання буквально означає, що за результатами перевірки платника податків було віднесено до категорії уваги 3 – “Платники податків високого ризику”. До цієї категорії належать платники податку на додану вартість, що оцінюються негативно в частині податкової поведінки. Фактично після встановлення такого негативного статусу для особи, за перевіркою діяльності якої складено акт без винесення будь-якого рішення, можна із впевненістю сказати, що посилена увага контролюючих органів до такої особи гарантована. Як уникнути наслідків, які причиняє використання висновків актів перевірок податковими органами? Вбачаючи в акті перевірки неправомірні висновки, платник податків в першу чергу має право надати заперечення на такий акт, як це передбачено ст. 81 і 86 Податкового кодексу України. Проте, враховуючи практичний досвід, очікувати внесення до акта перевірки яких-небудь змін на підставі таких заперечень марно. Одразу слід зауважити, що навряд чи вдасться оскаржити такий акт і до контролюючих органів вищого рівня чи суду, оскільки ПКУ та Кодекс адміністративного судочинства України дають платнику податків право оскаржувати виключно дії чи бездіяльність і рішення податкових органів. Водночас згідно з п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПСУ від 22.12.2010 р. № 984, акт – це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків. Тобто акт перевірки не є рішенням контролюючого органу. На це звернув увагу і Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09. При цьому ВАСУ зауважив: якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб’єкта владних повноважень, то судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, а відкрите провадження у справі належить закривати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАСУ. У зв’язку з цим краще оскаржити дії органу ДПС, здійснені ним під час проведення перевірки чи складання акта перевірки, або ж зобов’язати контролюючий орган вчинити певні дії. Ідеться про оскарження дій, які можуть бути формальною підставою для визнання факту проведення перевірки неправомірним (не направлення повідомлення про перевірку, необґрунтованість її проведення), адже в результаті таке оскарження не призведе до поставленої мети, а саме: нівелювання висновків, викладених в акті. У цьому разі слід оскаржувати дії контролюючого органу в частині внесе ння безпідставних висновків до акта перевірки, формування висновків на підставі електронних баз даних чи актів перевірки контрагентів без перевірки первинних документів тощо. ння до інформаційних баз відомостей про результати проведеної перевірки та зобов’язання вчинити дії щодо вилучення з баз даних інформації про результати проведеної перевірки (такі саме вимоги було задоволено судом у справі № 2а-661/12/2670). |
|
По материалам: Мониторинг СМИ |