За непроведення коригування середньої зарплати загрожує штраф!

Січень 25, 2017 0 By admin

(коментар Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16)

Суть питання. Чи застосовуються штрафні санкції на підставі ст. 265 КЗпП за непроведення підприємствами коригування середньої зарплати під час обчислення відпускних і в інших  випадках збереження зарплати?

Позиція Мінсоцполітики. Непроведення коригування середньої зарплати в разі підвищення тарифних ставок (окладів) є порушенням законодавства про працю, за яке передбачена відповідальність абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП, а саме штраф у розмірі мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення.

Штрафи за такі порушення накладають уповноважені посадові особи Держпраці відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509 (далі ― Порядок № 509).

Коментар редакції. У разі підвищення тарифних ставок і окладів коригують заробіток для обчислення середньої зарплати відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі ― Порядок № 100). Ця норма передбачає коригування зарплати за період до підвищення тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнт їх підвищення як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого зберігався середній заробіток. Ідеться про періоди збереження зарплати, коли середній заробіток обчислюють згідно з Порядком № 100, зокрема, за час відпусток, відряджень, період мобілізації та в інших випадках збереження зарплати.

Обов’язковими умовами для проведення коригування відповідно до п. 10 Порядку № 100, є:

  • підвищення тарифних ставок й окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах);
  • проведення підвищення для всіх категорій працівників, а не лише для окремих категорій (див. листи Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1, від 05.12.2005 р. № 06-4/165).

На те, що має бути дотримано обох цих умов, Мінпраці вказує в листі від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06.

Оскільки працівникам бюджетних установ підвищують тарифні ставки й оклади відповідно до постанов КМУ, то вони зобов’язані проводити коригування заробітку для обчислення середньої зарплати.

А госпрозрахункові підприємства проводять таке коригування в межах фінансових можливостей. Це означає, що вони можуть зменшувати коефіцієнт коригування. При цьому Мінпраці неодноразово наголошувало, що передбачена п. 10 Порядку № 100 можливість його зменшення не позбавляє підприємство від обов’язку проводити коригування (див. листи Мінпраці від 15.10.2007 р. № 250/06/186-07, від 05.12.2005 р. № 06-4/165).

Однак зменшення підприємством коефіцієнта коригування у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем має бути належним чином оформлене. Для цього потрібно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства й видати наказ (розпорядження) про зменшення коригуючого коефіцієнта, попередньо погодивши це з профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом (див. лист Мінпраці в листі від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08).

Алгоритм коригування заробітку для обчислення середньої зарплати такий:

  • обчислюють коефіцієнт коригування, розділивши новий підвищений оклад (ставку) на встановлений до підвищення;
  • заробіток за місяці розрахункового періоду (до підвищення) перемножують на коефіцієнт коригування;
  • середню зарплату визначають, розділивши сумарний відкоригований заробіток за розрахунковий період на кількість календарних днів у розрахунковому періоді (без урахування святкових і неробочих днів і періодів відпусток без збереження зарплати, передбачених законодавством).

Таким чином, якщо підвищення тарифних ставок і окладів відбулося для всіх працівників відповідно до актів законодавства чи за рішеннями, передбаченими в колдоговорах, то проведення коригування заробітку при обчисленні середньої зарплати є обов’язковим.

За непроведення коригування загрожує штраф у розмірі мінзарплати, передбачений абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Такий штраф запроваджено починаючи з 1 січня 2015 року, і, відповідно, його застосувати можна тільки до порушень, що відбулися із цієї дати. А можливість застосувати такі штрафні санкції в органів Держпраці з’явилася лише на початку поточного року ― після внесення з 10.02.2016 р. відповідних змін до Порядку № 509 і затвердження наказом Мінсоцполітики від 02.02.2016 р. № 67 форми Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Саме цю форму використосують  посадові особи Державної служби України з питань праці, застосовуючи штрафні санкції за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Також за таке порушення посадовим особам підприємств може загрожувати адмінштраф, передбачений ч. 1 ст. 41 КпАП, у розмірі від 510 до 1700 грн. Справи про накладення цих адміністративних штрафів на такій підставі розглядають суди.

Світлана ЛІСТРОВА,

бухгалтер-експерт