З 4 липня 2015 року обчислюємо по-новому середній заробіток для лікарняних і декретних
(Коментар до постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266? від 26.06.2015 р. № 439)
Наш середньозарплатний путівник — Порядок № 1266 — бухгалтери, певно, вже вивчили від ” А ” до “Я”. І якщо бухгалтера із зарплати вночі розбудити й запитати, скажімо, виходячи із заробітку за скільки місяців розраховують середній для лікарняних чи декретних або який середньоденний заробіток обчислювати, він упевнено скаже: “За 6 місяців”, “Середній заробіток у розрахунку на робочий день (годину) для лікарняних і в розрахунку на календарний день — для декретних”.
Та існує думка, що в житті все розвивається за спіраллю. Так і тут. Бухгалтери із чималим досвідом пригадають, що до прийняття Порядку № 1266 середній заробіток не тільки для декретних, але й лікарняних обчислювали в розрахунку на календарний день. Ви, звісно, здогадалися, до чого ми ведемо. Так, так. Після набрання чинності коментованою постановою, якою Порядок № 1266 викладено в новій редакції, ми знову обчислюватимемо середній заробіток у розрахунку на календарний день. Зрозуміло, оплачувати страхові виплати будемо саме за календарними днями.
Одразу скажемо: розрахунки мають стати простішими. Зараз до вашої уваги — огляд основних новацій. А вже найближчим часом ми підготуємо для вас приклади розрахунку лікарняних, декретних та інших соцвиплат з урахуванням положень оновленого Порядку № 1266.
Коли застосовувати оновлений Порядок № 1286
Коментована постанова набрала чинності з дати офіційного опублікування — 04.07.2015 р. Але насправді найваговитіше тут інше питання: яких страхових випадків стосуватимуться нові положення? Зрозуміло, тих що сталися після набрання чинності коментованою постановою. Тобто якщо дата початку хвороби (декретної відпустки) вказана в лікарняному листку до 04.07.2015 р., розраховуємо середній заробіток за старими нормами Порядку № 1266, якщо із цієї дати — за оновленими нормами.
Обчислення лікарняних та декретних
Свіжинок тут чимало. Назвемо основні.
НОВАЦІЯ #1 Суму декретних, лікарняних та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошт роботодавця обчислюватимемо множенням СЕРЕДНЬОДЕННОГО ЗАРОБІТКУ В РОЗРАХУНКУ НА КАЛЕНДАРНИЙ ДЕНЬ на відсоток оплати залежно від страхового стажу (коли його застосовують) та кількість КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ, які підлягають оплаті за листком непрацездатності.
Святкові та неробочі дні з розрахунку не виключають.
НОВАЦІЯ #2 Усі нараховані зарплатні виплати, із яких було сплачено єдиний внесок, братимемо в розрахунок. Тож правила про неврахування тих чи інших виплат, через те що їх нараховано за невідпрацьований час (зокрема за час відпусток тощо), нарешті канули в Лету. Також уже не буде правила про пропорційне врахування разових зарплатних виплат, якщо особа частину місяця не працювала з поважної причини.
Насправді вибирати зарплатні виплати тепер буде легко, адже суми середнього заробітку для обчислення роботодавці мусять обчислювати на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ.
НОВАЦІЯ #3 Загальним розрахунковим періодом для обчислення всіх страхових виплат будуть 12 місяців, що передують місяцю настання страхового випадку.
Саме за цей період братимемо суму зарплати та кількість календарних днів. Але із загальної кількості календарних днів слід виключити не відпрацьовані з поважних причин дні. До останніх віднесено дні:
— тимчасової непрацездатності;
— декретної відпустки;
— відпусток для догляду за дитиною до 3-х (6-ти) років за медичним висновком;
— усіх відпусток без збереження заробітної плати.
Важливо! Коли якийсь місяць розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа) застрахована особа не працювала з поважних причин, його взагалі прибиратимемо з розрахункового періоду. Це означає, що не беруть не лише дні, але й усі виплати, нараховані в цьому місяці. Утім так вчиняли й раніше.
Коли застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначатимемо за фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа). А коли менше ніж календарний місяць — братимемо календарні дні за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.
І тільки коли в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не матиме заробітку з поважних причин або страховий випадок настане в перший день роботи (для розрахунку лікарняних, зокрема, у разі нещасного випадку на виробництві або профзахворювання), середню зарплату визначатимуть за тарифною ставкою (посадовим окладом) або її частиною, установленою на день настання страхового випадку.
НОВАЦІЯ #4 У п. 29 оновленого Порядку № 1266 майже продублювали положення п. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування4. Майже — тому що в оновленому Порядку йдеться про обмеження суми зарплати, з якої рахують середній заробіток для лікарняних та декретних у ситуації, коли в застрахованої особи протягом останніх 12 місяців не було 6 місяців страхового стажу. Для розрахунку лікарняних такий заробіток не може перевищувати мінзарплату, а для декретних — не може бути більшим за дві мінзарпла- ти та меншим за одну. У підсумку все зводиться до того, що треба порівняти середньоденну зарплату, визначену із фактичного заробітку (до коригування на відсоток стажу!) із таким мінзарплатним обмеженням у розрахунку на один день.
У свою чергу, порядок обчислення мінзарплатного ліміту в розрахунку на один день знаходимо в п. 5 оновленого Порядку № 1266. У відповідних випадках братимемо мінімальну зарплату або дві мінзарплати та ділитимемо їх на 30,44 (середньомісячна кількість календарних днів). Щоправда, у ньому, як на нас, криється неточність.Так, Закон про соцстрахування встановив єдине обмеження сум лікарняних та декретних — мінзарплата (чи дві мінзарплати), незалежно від того, повний робочий час у працівника чи ні. Водночас п. 5 дає підстави, для того аби брати для обмеження частину мінзарплати (пропорційно до відпрацьованого часу), коли людина працює на умовах неповного робочого дня чи тижня. Сподіваємося, що Мінсоцполітики, готуючи приклади обчислення страхових виплат за новим Порядком № 1266 (а саме це відомство вповноважене їх затвердити), зверне увагу на цей момент.
НОВАЦІЯ #5 Як відомо, коли людина працює за сумісництвом, середню зарплату ми й раніше обчислювали окремо за основним місцем роботи та сумісництвом. Нині все буде так само. Але відтепер розрахунковий період визначатимемо за наведеними правилами за кожним місцем роботи окремо.
До речі, незважаючи на те що в п.п. 25 —27 оновленого Порядку № 1266 згадується саме основне місце роботи, на наш погляд, викладені там правила визначення розрахункового періоду працюють і при визначенні розрахункового періоду за сумісництвом.
Як і раніше, для виплати лікарняних за сумісництвом знадобляться:
— копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та скріплена печаткою за основним місцем роботи;
— довідка про середню зарплату за основним місцем роботи (коли місць роботи за сумісництвом декілька — додатково довідки про середню зарплату за всіма іншими місцями роботи).
Сумарна зарплата, із якої розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Обчислення інших виплат
Головна новація тут полягає в тому, що всі розрахунки середнього заробітку відтепер здійснюватимуть спеціалісти фондів соцстрахування. Вони для призначення відповідної допомоги5, а також при розрахунку сум страхових виплат добровільно застрахованим особам обчислюватимуть середню зарплату (дохід) із використанням даних реєстру застрахованих осіб. Тобто брати ті відомості, які підприємства відображають у Звіті з ЄСВ. А отже, бухгалтерам тепер у більшості випадків не потрібно буде складати довідку про середню зарплату, а фізособам, відповідно, нести її до органів соцфондів. Що ж, дуже приємна новина.
З огляду на сказане ми не зупиняємося докладно на правилах їх розрахунку. Зазначимо лише: вони дуже схожі на ті, про які ми вже розповіли щодо лікарняних та декретних.