Єдиний внесок із мінімалки: Правила для відпускних та лікарняних
(Коментар до листа ДФС України від 11.03.15 р. № 5084/6/99-99-17-03-03-15)
У цьому листі — доволі цінні роз’яснення фіскалів. Присвячено їх запровадженому з 01.01.15 р. мінзарплатному правилу: якщо база менше мінзарплати, то єдиний внесок обчислюють саме від розміру останньої. А конкретно — його застосуванню до відпускних та лікарняних. Далі наведемо чіткі алгоритми дій щодо цих виплат у світлі коментованого листа.
Перехідні відпускні: як працює мінзарплатне правило
Правила гри тут зав’язані на таких принципах:
Перший Оплата відпустки (будь-якої!) проходить примірку до мінзарплати як повноправна складова загальної зарплатної бази певного місяця, до того ж у сумі, що припадає на календарний період такого місяця. Тобто для цього правила відпускні розглядають доходом місяця, за який (а не в якому) їх нараховано.
Другий Доводити базу ЄСВ до рівня мінзарплати потрібно лише тоді, коли стане відомою загальна сума нарахованого доходу за місяць.
Із цього висновуємо: при нарахуванні протягом місяця перехідних відпускних (що припадають і на наступний(-ні) календарний(-ні) мі сяць(-ці)) слід вчиняти так:
1) для порівняння доходу звітного місяця з мінзарплатою потрібно брати зарплату за такий місяць (якщо вона є) плюс лише ту частину відпускних, що нарахована за календарний період такого місяця;
2) якщо відпускні, нараховані в поточному місяці за наступний, охоплюють увесь календарний період наступного місяця, то єдиний внесок на них потрібно нарахувати, оглядаючись на правило мінімальної бази: якщо вони менші за мінзарплату, то розмір внеску рахувати від розміру останньої;
3) якщо відпускні нараховано за частину наступного місяця, тобто загальний дохід такого місяця ще невідомий, то єдиний внесок обчислюють від фактичного розміру цієї частини відпускних (зрозуміло, у межах граничної величини), навіть якщо він менший за мінімалку. А вже згодом, після того як нарахуєте зарплату за решту наступного місяця, порівняєте загальний дохід із мінімалкою: якщо він виявиться меншим — треба буде донарахувати єдиний внесок на відповідну суму, щоб дотягти базу до мінзарплати.
Приклад 1 Співробітнику, який працює на основній роботі неповний робочий день, у квітні 2015 р. нарахували:
1) зарплату за відпрацьовані дні з 1 по 21 квітня — 733,32 грн;
2) відпускні за 21 календарний день відпустки із 22 квітня по 15 травня — 882 грн, у т.ч.:
— за 9 к.дн. квітня — 378 грн;
— за 12 к.дн. травня — 504 грн.
Припустімо, ставка нарахування єдиного внеску — 37%.
Сума доходів за квітень: 733,32 грн + 378 грн = 1111,32 грн — менша за мінзарплату. Тому, крім нарахування єдиного внеску на фактичний розмір квітневого доходу: 1111,32 х 37% = 411,19 грн, потрібно провести донарахування, виходячи з мінімальної бази: (1218 грн – 1111,32 грн) х 37% = 39,47 грн.
Також у квітні нарахували єдиний внесок на травневі відпускні, виходячи із їх фактичної суми (оскільки ще не був відомий загальний дохід травня): 504 грн х 37% = 186,48 грн.
Усього у квітні на доходи працівника нарахували: 411,19 грн + 39,47 грн + 186,48 грн = 637,14 грн єдиного внеску.
У травні за відпрацьовані після відпустки 10 робочих днів нарахували 611,10 грн зарплати. Єдиний внесок, нарахований на цю суму: 611,10 грнх37% = 226,11 грн. Оскільки фактична травнева база менше мінзарплати, у травні довелося донарахувати єдиний внесок: (1218 грн –
– 504 грн – 611,10 грн) х 37% =38,07 грн.
Лікарняні + зарплата < мінімалки: як нарахувати єдиний внесок
Лікарняні, як і декретні, також повинні проходити через терни мінзарплатної бази — абз. З ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ. До речі, у листі уточнили, що ця норма стосується лише лікарняних нарахованих працедавцем за основним місцем роботи. І хоча в Законі про ЄСВ подібного обумовлення для лікарняних немає (є лише для зарплати, у т.ч. відпускних), такий підхід уважаємо цілком виправданим та логічним. Отже, єдиний внесок і на зарплату, і на лікарняні (декретні) зовнішніх сумісників нараховують із фактичного розміру бази (звісно, у межах максимальної величини).
Загалом принцип урахування лікарняних для мінзарплатного правила подібний до відпускних:
1) коли мають справу з перехідними лікарняними, то розглядають їх доходом того місяця, за який (а не в якому) пройшло нарахування;
2) якщо працівник відпрацював частину місяця й захворів і нарахована за місяць зарплата менша за мінімальну (лікарняний іще не надано), то мінзарплатне правило слід застосовувати, лише після того як буде відомо весь місячний дохід працівника разом із лікарняними;
3) якщо поки не відомий загальний дохід місяця, за який нарахували лікарняні, то єдиний внесок нараховують на фактичну суму, а потім після нарахування зарплати в разі необхідності донараховують єдиний внесок.
Стосовно перелічених аспектів немає жодних сумнівів. А тепер найгостріше запитання: якщо зарплата в сумі з лікарняними за відповідний місяць виявиться меншою за мінімалку,то за якою ставкою донараховувати єдиний внесок? За ставкою для зарплати (залежно від класу про- фризику) чи для лікарняних — 33,2%? Раніше в письмових роз’ясненнях ми натрапляли лише на завуальовані натяки на те, що фіскальне відомство підтримує перший варіант, тобто використання “зарплатної” ставки (що й не дивно, бо та більша).Тепер усе підтвердилося, контролери чітко озвучили свою позицію щодо ситуації “лікарняні + зарплата < мінімалки”:
— до фактичного розміру лікарняних застосовуємо ставку 33,2%;
— і на зарплату, і на “додаткову базу” (а це мінімалка мінус лікарняні та мінус нарахована зарплата) єдиний внесок нараховуємо за “зарплатною” ставкою.
Що тут скажеш? У Законі про ЄСВ нема жодних зачіпок для застосування такого підходу. Через що ми й наголошували; справедливо було б обкладати додаткову базу пропорційно.
Однак тим, хто не хоче сперечатися з фіскалами, доведеться дотримуватись указівки з коментованого листа.
Зрозуміло, якщо лікарняні охоплюють повний місяць, але менші за мінзарплату, то донарахування проводять уже за спеціальною “лікарняною” ставкою — 33,2%.
Як нараховувати єдиний внесок, керуючись указівками контролерів, продемонструємо на прикладі 2.
Приклад 2 У підприємства 5-й клас профризику, ставка нарахування на зарплату — 36,8%. Основний співробітник у квітні 2015 року працював із 1 по 6 число, за які нарахували 232,40 грн зарплати, а із 7 квітня він хворів.
Оскільки при нарахуванні єдиного внеску за квітень іще не був відомий загальний дохід місяця (не закрито лікарняний), розмір нарахування на зарплату обчислили від наявної фактичної бази: 232, 40 грн х 36,8% = 85,52 грн.
6 травня працівник вийшов на роботу й подав листок непрацездатності за період із
7 квітня по 5 травня. На його підставі визначили лікарняні в сумі 918 грн, із яких:
— 867 грн — припадають на дні хвороби у квітні, на них нарахували єдиний внесок у сумі: 867 грн х 33,2% = 287,84 грн:
— 51 грн – припадає на робочий день травня, а нарахований на них єдиний внесок становить: 51 грн х 33,2% – 16,93 грн (нарахували на фактичну суму, бо ще не був відомий загальний дохід травня).
Оскільки став відомий загальний квітневий дохід, то донараховують єдиний внесок за мінзарплатним правилом, використовуючи зарплатну ставку: (1218 грн – 232,40 грн – 867 грн) х 36,8% = 43,64 грн.
За відпрацьовані після хвороби 17 робочих днів травня йому нарахували 1152,26 грн зарплати. Нарахований на неї єдиний внесок становив 424,03 грн (1152,26 грн х 36,8%).
Оскільки загальний травневий дохід трохи не дотягнув до мінзарплати, то додатково потрібно нарахувати 5,42 грн внеску ((1218 грн – 51 грн – 1152,26 грн) х 36,8%).