Ялинкові прикраси – до витрат! чи ні

Січень 25, 2013 0 By admin

ЯЛИНКОВІ ПРИКРАСИ — ДО ВИТРАТ! ЧИ НІ

Наша компанія вирішила прикрасити хол свого торговельного залу. Зокрема, за вказівкою керівника придбано дві штучні ялинки та ялинкові прикраси для їх оформлення. Як відобразити такі операції у бухобліку? Чи маємо ми право на податкові витрати за такими затратами?
Бухгалтерський облік

Розпочнімо з бухобліку, а конкретно — з визначення терміна «основні засоби» (далі — ОЗ). Згідно з п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби», ОЗ — це матеріальні активи, які суб’єкт господарювання утримує для використання у виробництві, постачанні товарів, наданні послуг, зокрема для здійснення соціально-культурних функцій, за умови, що очікуваний строк їх використання перевищує один рік.
Строк корисного використання штучних ялинок, поза сумнівом, буде понад рік. Тож залежно від вартісної межі, встановленої на підприємстві (її прописують у наказі про облікову політику1) (п. 5.2 П(С)БО 7), у бухобліку така ялинка може потрапити до ОЗ або до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА). Отже, якщо вартість штучної ялинки перевищує встановлену вартісну межу, то цей об’єкт потрапить до ОЗ і буде відображатися на субрахунку 109 «Iнші основні засоби». Якщо ж вартість придбаних ялинок дорівнює або менша від граничної вартісної межі, то вони належатимуть до МНМА (субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»).
Звичайно, не можна відображати штучну ялинку як МШП: адже такий об’єкт не є швидкозношуваним і використовуватиметься понад 1 рік.
Якщо штучні ялинки відносять до ОЗ, то витрати на їх придбання відображають на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Якщо ж їх показуватимуть в обліку як МНМА, то застосовують субрахунок 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». А після введення в експлуатацію куплених ялинок суму з кредиту субрахунків 152 або 153 відображають у дебет субрахунків 109 «Iнші основні засоби» або 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» відповідно.
Нагадаємо: у бухобліку придбаний ОЗ ставиться на баланс за первісною вартістю (п. 7 П(С)БО 7). До останньої зараховують витрати, прописані у п. 8 П(С)БО 7.
Амортизацію ОЗ нараховують згідно з правилами, принципами та методами, встановленими П(С)БО 7. Метод амортизації підприємство обирає самостійно і зазначає його у наказі про облікову політику. Усі можливі методи амортизації ОЗ наведено у п. 26 П(С)БО 7. Як правило, у випадку зі штучними ялинками буде застосовуватися прямолінійний метод амортизації. При цьому згідно з п. 23 П(С)БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації2. Не забудьте строк корисного використання ОЗ зафіксувати у розпорядчому акті по підприємству — наказі, розпорядженні (див. п. 23 П(С)БО 7 ).

Як закріпити строк корисного використання ОЗ

Оскільки форми первинних документів з обліку основних засобів, які затверджені в установленому порядку, не містять реквізитів для відображення строків корисного використання (експлуатації) основних засобів, вони мають бути встановлені у розпорядчому акті (наказі, розпорядженні), прийнятому підприємством відповідно до встановленого порядку.

Лист Мінфіну України від 08.08.2012 р. №31-08410-07-10/19584 (витяг)
1 До речі, на цьому наголошували і фахівці Мінфіну України у листі від 21.12.2005 р. №31-34000-10-5/27793, де зазначено, застосування яких складових облікової політики має бути визначено у наказі про облікову політику підприємства.
2 На думку автора, після новорічно-різдвяних свят штучну ялинку варто перевести на консервацію ОЗ.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати норми п. 24 П(С)БО 7.
Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання. Амортизація об’єкта ОЗ нараховується виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (п. 25 П(С)БО 7).
Якщо штучні ялинки опинилися у МНМА, то тут п. 27 П(С)БО 7 дає змогу обрати один із двох методів амортизації:
1) або у розмірі 50% вартості об’єкта, який амортизується, у першому місяці експлуатації і решта 50% — у місяці вилучення (списання з балансу) активу;
2) або у розмірі 100% вартості активу в першому місяці використання об’єкта.
Щодо ялинкових прикрас. Як свідчить практика, часто бухгалтери такі активи списують на витрати відразу після використання (передачі на прикрашання ялинки) (наприклад, на рахунок 93 «Витрати на збут» або 92 «Адміністративні витрати»).
На думку автора, такий підхід теж має право на життя. Адже на підприємстві може бути встановлено критерій суттєвості, згідно з яким активи, вартість яких менша від певної межі, просто списуються до витрат у періоді застосування (скажімо, як у випадку з предметами канцелярії).

Суттєвість

< ...>
Суттєвість — характеристики облікової інформації, які визначають її здатність впливати на рішення користувачів фінансової звітності.
Поріг суттєвості — абсолютна або відносна величина, яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації.
< ...>
Суттєвість окремих господарських операцій та об’єктів обліку визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для визначання суттєвості окремих об’єктів обліку, що відносяться до активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства, за орієнтовний поріг суттєвості приймається величина у 5 відсотків від підсумку відповідно всіх активів, усіх зобов’язань і власного капіталу.
< ...>

Лист Мінфіну від 29.07.2003 р. №04230-108
«Про суттєвість у бухгалтерському обліку і звітності» (витяг)

Хоча ніхто не забороняє обліковувати ялинкові іграшки за правилами П(С)БО 7 та показувати їх в обліку як МНМА або ОЗ (наприклад, ялинкова ілюмінація завдовжки 50 метрів), залежно від вартісної межі, встановленої на підприємстві. Адже такий актив використовуватимуть понад рік, і цілком можливо, що вартість такого активу буде більшою за вартісну межу, встановлену на підприємстві для віднесення об’єкта до ОЗ.

Податковий облік

Щодо податкового обліку, то, на думку автора, витрати, понесені на придбання штучних ялинок та ялинкових прикрас, ризиковано відносити до податкових витрат. Адже до витрат не включають затрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності (пп. 139.1.1 ПКУ). А згідно з пп. 14.1.36 ПКУ,господарська діяльність — це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. А який дохід ми отримаємо від розміщення новорічних атрибутів у залі? Формально — жодного.
Звичайно, можна стверджувати, що розміщення таких прикрас створює новорічно-різдвяний настрій у покупців та стимулює їх більше витрачати на покупки, відповідно, у перспективі торговельне підприємство отримає більше доходу, а отже, зв’язок з госпдіяльністю є. Проте ще раз наголошуємо: аргументованих норм згідно з ПКУ немає, тож не варто ризикувати.
Щодо ПДВ, то тут слід пригадати, що право на ПК буде у тих випадках, коли товари/послуги використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПКУ). Як ми зазначили вище, зв’язок із госпдіяльністю такої операції дуже сумнівний, тож не варто суму ПДВ, сплаченого при придбанні штучних ялинок та іграшок до них, відображати у складі ПК з ПДВ.

Юрій МЕЛЬНИК, «Дебет-Кредит»