Яка тривалість додаткової відпустки та робочого часу для головної медсестри
Яка норма робочого часу встановлюється для головної медичної сестри закладу охорони здоров’я та яка тривалість її щорічної додаткової відпустки?
ВІДПОВІДЬ: Для керівників закладів та установ охорони здоров’я, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відділів, служб та інших підрозділів (за винятком лікарів і фахівців із базовою та неповною вищою медичною освітою — керівників структурних підрозділів та закладів охорони здоров’я, у т.ч. амбулаторно-поліклінічних), головних фахівців(головних медичних сестер, головних фельдшерів, головних інженерів, головних енергетиків, головних технологів тощо), фахівців, технічних службовців і робітників (за винятком тих, хто працює в шкідливих умовах праці) установлюється норма робочого часу 40 годин на тиждень (п. 1.3 Наказу № 319).
Для працівників (у т.ч. головних медсестер), які працюють у закладах (структурних підрозділах) і на посадах зі шкідливими умовами праці, установлюється скорочена тривалість робочого тижня відповідно до Переліку № 163 на підставі результатів атестації робочих місць, проведеної згідно з Порядком № 442.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується із дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6Закону про відпустки).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 згаданого Закону, передбачено, що окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним й інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 35 календарних днів. Список виробництв, робіт, професій і посад, яким надають зазначену відпустку, наведено в додатку 2 до Постанови № 1290 (далі — Список № 2). Працівники з ненормованим робочим днем можуть розраховувати на додаткову щорічну відпустку тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).
Конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки).
Тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці для працівників закладів охорони здоров’я, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним й інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, установлюється згідно з позиціями р. XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» додатка 2 доПостанови № 1290.
Відповідно до п.п. 6 і 7 Порядку № 16, таку додаткову відпустку за особливий характер праці надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. До розрахунку часу, що надає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Якщо працівник зайнятий в умовах, передбачених Списком № 2, менше половини робочого часу, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці йому не надається.
Облік часу, відпрацьованого в умовах, передбачених зазначеним вище Списком, здійснюється власником або вповноваженим ним органом.
Керуючись п. 1 Рекомендацій № 7, ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (така робота не вважається надурочною). Міра праці за таких обставин визначається не лише тривалістю робочого часу, але й колом обов’язків і обсягом виконаних робіт, навантаженням.
На працівників із ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв’язку із цим власник або вповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад установлену тривалість робочого часу (п. 4 Рекомендацій № 7).
Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що надають право на цю відпустку (п. 8 Рекомендацій № 7).
Отже, тижнева норма робочого часу для головної медичної сестри становить 40 годин на тиждень (якщо Переліком № 163 не передбачено меншої тривалості). На щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці головні медичні сестри можуть розраховувати, якщо їх посади включено до Списку № 2, і вони зайняті в умовах, передбачених ним, не менше половини робочого часу або як працівники з ненормованим робочим днем (якщо це передбачено колдоговором).
Анжела КУПЛІВАНЧУК,
заступник директора Департаменту —
начальник відділу нормування і оплати праці
та роботи з місцевими бюджетами МОЗ України