Обгрунтування зниження цін в умовах застосування звичайної ціни
Як у нових умовах застосування звичайної ціни обгрунтувати зниження ціни для оптових покупців?
З набранням чинності ст. 39 ПКУ підтверджувати звичайні ціни потрібно за новими правилами.
Методи визначення звичайних цін перераховані в п. 39.2 ПКУ:
а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продаж);
б) ціни перепродажу;
в) «витрати плюс»;
г) розподілу прибутку;
г) чистого прибутку.
Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продаж) є головним методом визначення звичайних цін, який ідентичний пп. 1.20.2 Закону про прибуток.
Згідно з п. 39.4 ПКУ за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продаж) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності – однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов’язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.
Для визначення звичайної ціни товару згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах на відповідному ринку товарів. Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів; обсяг функцій, виконуваних сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов’язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарська операція; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов’язаними особами, а також інші об’єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних товарів визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні договорів між непов’язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема, знижки, передбачені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації ); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.
Оптова торгівля увазі інший (як правило, більший) обсяг товарної партії, а також інші строки платежів і, відповідно, виконання зобов’язань, ніж роздрібна торгівля. Вплив різних умов на ціну при цьому істотно, оскільки роздрібна ціна містить роздрібну надбавку, а оптова ціна може містити знижку, які враховуються при використанні інформації про продаж ідентичних товарів у порівнянних умовах в якості економічно обгрунтованих відхилень.
Для обгрунтування зниження ціни для оптових покупців підприємству необхідно розробити Положення про знижки. У такому Положенні слід вказати, що будь-який покупець, який виконує передбачені продавцем умови (наприклад, придбання певної кількості (обсягу) товару), має право скористатися знижкою. Крім того, знижка, що надається покупцю, повинна бути звичайною, тобто вона повинна бути загальнодоступною і надаватися всім покупцям, які виконують умови, визначені в Положенні про знижки. Інформація про надані знижки повинна бути доступна всім покупцям.
Таким чином, система знижок в оптовій торгівлі після вступу в силу положень ст. 39 ПКУ, в принципі, може працювати так само, як і раніше.
Ольга Буркун
аудитор
Аудиторська фірма «Курсор-Аудит»
Дата підготовки 28.02.2013
За матеріалами: ЛІГА: ЗАКОН