Як реагувати на запити Податкової про надання інформації

Березень 29, 2016 0 By admin

Чимало суб’єктів господарювання отримували запит від Податкової з вимогою надати інформацію про окремі аспекти діяльності підприємства, наявність офісних, складських, виробничих приміщень, надання копії документів тощо. Однак кожного разу, як уперше, й одразу постають два основних запитання: як реагувати на цей запит і чи надавати інформацію. Спробуємо розібратися

Чи мають право податківці надсилати запит?

Так, мають. Відповідні положення сформовані відразу в декількох нормах ПКУ: пп. 20.1.3, пп. 20.1.6, пп. 20.1.23, п. 39.14, пп. 72.1.1.3, пп. 72.1.6. А підстави для надсилання запиту та процедура його направлення регламентована ст. 73 ПКУ та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Кабміном від 27.12.2010 р. № 1245 (далі ―Порядок № 1245).

Причому податківці можуть надсилати запит не з власної примхи, а лише за наявності однієї з підстав, перелік яких наведено в п. 73.3 ПКУ (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Підстави для надіслання запиту

№ з/п
Підстава (п. 73.3 ПКУ)
Строк відповіді на запит
1
За результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку,виявлено факти, котрі свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС
За загальним правилом, установленим абз. 5 п. 73.3 ПКУ, платник податку повинен відповісти протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.
Зверніть увагу
Це найпоширеніша та найсуперечливіша підстава для надсилання запиту, адже в пп. 78.1.1 ПКУ мовиться, що ненадання пояснень і їх документальних підтверджень на запит податківців протягом 10-ти робочих днів із дня отримання запиту дає останнім підставу для проведення позапланової документальної перевірки.
Але часто цей запит надсилається у разі якщо виявлено факти, що свідчать про можливі порушення.
Погодьтеся, є суттєва різниця між фактами, що свідчать про порушення, і фактами, які,ймовірно, свідчать про порушення.
Безумовно, цим користуються податківці, і часто-густо в запитах звучить фраза:
«…виявлено ймовірність недекларування (неповного декларування) податкових зобов’язань…»
Щоправда, податківці взагалі не вбачають у цьому протиріччя або двоякого прочитання, а вважають, що ситуації, описані в п. 78.1 ПКУ, належать до п. 73.3 ПКУ (лист ДПАУ від 27.04.2011 р. № 7971/6/23-4015/346), тобто вважаються іншими підставами для надсилання запитів
2
Для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок
Протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (абз. 6 п. 73.3ПКУ)
3
Виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків
У разі ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на запит податківців протягом 10-ти робочих днів із дня отримання запиту, то Податкова вправі провести документальну позапланову перевірку (пп. 78.1.4 ПКУ)
4
Щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю чи про припущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1ПКУ, та/або про порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування
У разі ненадання поясненнь та їх документальних підтверджень на запит податківців протягом 10-ти робочих днів із дня отримання запиту, то Податкова вправі провести документальну позапланову перевірку (пп. 78.1.9 ПКУ)
5
У разі проведення зустрічної звірки
Протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (п. 73.3 ПКУ)
6
В інших випадках, визначених ПКУ
Зазвичай це правило стосується інших суб’єктів інформаційних відносин — органів державної реєстрації актів цивільного стану, внутрішніх справ, органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб (п. 70.6 ПКУ), нотаріусів (пп. 20.1.22 ПКУ), органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів) (пп. 20.1.24ПКУ) тощо. Але, як ми вже зазначали, податківці вбачають у цій нормі й ситуації, перелічені в п. 78.1 ПКУ

Зауважимо: п. 73.3 ПКУ не зобов’язує податковий орган підтверджувати зазначену в запиті підставу чи надавати платникові копії документів, що стали підставою для направлення запиту. Досить лише вказати на таку підставу. Наприклад, написати в запиті, що ДФС платника проводить зустрічну звірку за запитом іншої ДФС (ініціатора запиту). І зовсім непотрібно до запиту, котрий надається платнику, додавати копію листа ДФС-ініціатора. Платника такий лист не стосується (див. ухвалу Львівського апеляційного адмінсуду від 19.03.2013 р. у справі № 2а-11681/11/1370 або ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду «Щодо відсутності обов’язку надсилати платникам податків отриману контролюючим органом податкову інформацію, яка стала підставою для направлення відповідного запиту» від 15.12.2015 р. у справі № 804/8394/14).

Обов’язкові реквізити податкового запиту

Окрім підстав для надсилання, запит повинен відповідати також й іншим вимогам, наведеним у п. 73.3 ПКУ та п. 10 Порядку № 1245 (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Інші вимоги, яким повинен відповідати запит

№ з/п
Вимога
Коментар
1
Запит повинен містити:
  • вичерпний перелік установленої законом запитуваної в платника інформації;
  • опис цієї інформації;
  • у разі потреби перелік документів, що підтверджують інформацію
Що ж це за закон, яким установлено перелік?
На наш погляд, йдеться про норми ПКУ та видані на його виконання підзаконні нормативні документи.
Наприклад, у пп. 20.1.2 ПКУ сказано про право податкових органів отримувати інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про:
  • фінансово-господарську діяльність;
  • отримувані доходи;
  • видатки платників податків;
  • іншу інформацію, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи.
Цей перелік надто загальний. Звісно, поняття інформації про фінансово-господарську діяльність широке та неконкретне.
Зрозуміло, що запит повинен містити конкретний (вичерпний) перелік запитань (інформації) у рамках, наприклад, фінансово-господарської діяльності (або отриманих доходів, видатків тощо), а не просто вказівку«надати інформацію про фінансово-господарську діяльність».
Опис інформації — це конкретизація певного заданого запитання.
Наприклад, можуть запитати про наявність власних чи орендованих складських приміщень, транспортних засобів, попросити надати копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій і розрахунків, що здійснювалися між платником та його контрагентом за відповідними операціями.
Із орієнтовним переліком запитань під час проведення зустрічної звірки можна ознайомитися в зразках форми запиту в додатку 1 і 2 до Методрекомендацій № 511.
Щодо документів, які підтверджують запитувану інформацію: потрібно надавати лише перелік і реквізити документів (актів, накладних, податкових накладних). ПКУ не зобов’язує податківців додавати до запиту самі документи (копії)
2
У запиті посилаються на норму закону, відповідно до якої орган ДФС має право отримати інформацію
Це не загальні посилання на п. 73.3 ПКУ, а наведення конкретної норми, що посилатиметься на підставу для надсилання запиту
3
Підстави для надсилання запиту
Див. таблицю 1
4
Оформлюється на бланку ДФС і підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу
Запит оформлюється у формі листа на бланку органу ДФС у довільній формі

Оформлений відповідно до наведених вище вимог запит надсилається поштою листом із повідомленням про вручення на податкову адресу платника чи надається під розписку платнику податків або його посадовій особі.

Як реагувати на отриманий запит?

В абз. 5 п. 73.3 ПКУ зазначено, що платники податків зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті органом ДФС, і її документальне підтвердження протягом одного місяця (або 10-ти робочих днів — див. таблицю 1) із дня, що настає за днем надходження запиту.

Про цей обов’язок платника сказано також у пп. 16.1.7 ПКУ.

Тому згідно із загальним правилом, платник зобов’язаний відповісти на запит (надати запитану інформацію, копії запитаних документів).

Однак у тому самому абз. 5 п. 73.3 ПКУ також сказано, що в разі якщо запит складено з порушенням вимог, викладених у абзацах 1 та 2 п. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

У першому абзаці наведено всі ті вимоги до запиту, котрі ми вже розглянули вище втаблицях 1 і 2.

Таким чином, платник не зобов’язаний надавати відповідь на запит, якщо в отриманому запиті:

  • не зазначено підставу його надання,

 або

  • не зазначено вичерпного (конкретного) переліку запитуваної інформації,

або

  • запит не підписано керівником (заступником керівника) органу ДФС.

Водночас у цьому разі платник звільняється від відповідальності (проведенні податківцями в платника позапланової перевірки).

Проте взагалі не надавати відповідь небезпечно, адже «мовчання» може стати підставою для позапланової перевірки. Звичайно, вона буде незаконною, оскільки відповідати на запит податківців платник не повинен. Утім, щоб довести це, можливо, доведеться навіть звернутися до суду.

Ми радимо в будь-якому разі відписатися, що отриманий запит складено з порушенням, тому підприємство не може (не відмовляється від свого обов’язку, а просто не може з об’єктивних причин) надати запитувану інформацію.

Щоправда, варто зазначити, що ненадання відповіді на запит Податкової, навіть якщо запит складено з порушеннями, на практиці часто-густо закінчується конфліктами з податківцями. Останні намагаються, незважаючи на власні помилки в оформленні запиту, провести податкову перевірку. Платники не допускають податківців до перевірки, як наслідок — розгорається конфлікт. Урешті-решт справу вирішують у суді. У цих випадках суд переважно стає на бік платника.

Наприклад, у постанові Львівського окружного адмінсуду від 22.01.2016 р. у справі № 813/4306/15 йшлося про те, що:

  • податківці направили платнику запит за підставою «установлення сумнівності у факті здійснення операцій»;
  • платник відмовився надавати інформацію за запитом, адже, на його думку, запит не відповідає вимогам ПКУ, оскільки в ньому відсутні підстави для надіслання запиту (проте надав податковому органу копії податкових накладних і копію реєстру отриманих податкових накладних);
  • Податкова не погодилася з думкою платника, видала наказ про проведення позапланової перевірки;
  • платник звернувся до суду про скасування цього наказу;
  • суд дійшов висновку, що такі запити складені з порушенням норм ПКУ, а саме: не вказані конкретні підстави для надіслання запиту, передбачені п. 73.3 ПКУ;
  • суд став на сторону платника, визнав його доводи законними, скасував наказ Податкової.

Зверніть увагу

У згаданій судовій постанові вказується, що письмові запити не є обов’язковими письмовими запитами в розумінні положень пп. 78.1.1 ПКУ, на які позивач повинен надавати пояснення та документальне підтвердження протягом 10-ти р.д. із дня отримання таких запитів, у зв’язку з чим для видання наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки не було підстав.

Як рахувати строк для надання відповіді?

Згідно зі ст. 253 ЦКУ, початок перебігу строку настає з наступного дня після відповідної календарної дати чи настання події, із якою пов’язано його початок. У нашій ситуації це наступний день, що настає за днем надходження запиту.

Таким чином, отримавши запит, наприклад, 12 квітня 2016 року, починаємо рахувати робочі дні з наступного за цим числом робочого дня — 13 травня 2016 року. Десятий робочий день — 26 травня 2016 року — це останній день подання відповіді на запит.

Певна річ, ніхто не забороняє подати відповідь на запит і пізніше. Проте це не звільнить платника від відповідальності — позапланової податкової перевірки.

У разі якщо ж строк визначається місяцем, закінчення строку рахуємо згідно з ч.ч. 3 і 5 ст. 254 ЦКУ:

  • строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку;
  • у разі якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця;
  • у разі якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший після нього робочий день.

Тобто, отримавши запит, наприклад, 12 квітня 2016 року, надати відповідь на запит потрібно не пізніше 12 травня 2016 року.

Як оформити відповідь на запит?

Про вимоги до оформлення відповіді побіжно сказано тільки в п. 15 Порядку № 1245 — лист, що надсилається на запит органу ДФС, повинен містити:

  • номер і дату запиту органу ДФС, на який надається відповідь;
  • інформацію, що запитується органом ДФС.

Власне, це всі вимоги до оформлення відповіді. Утім, очевидно, що лист оформлюється в загальновстановленому порядку, прийнятому для оформлення листів. За наявності — на фірмовому бланку підписується керівником платника.

Печаткою лист не завіряється. Проте, беручи до уваги нашу ментальність і традиції, печатка ніколи не завадить.

У разі якщо в запиті просять надати копії до­кументів, до листа додаються відповідні копії.

Наведімо зразок листа відповіді на запит.

Зразок листа відповіді на запит Податкової31546_img

Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді

Під час підготовки відповіді на запит слід звернути особливу увагу на повноту надання інформації. Тобто потрібно скрупульозно дати повну відповідь на всі запитання, наведені в запиті. Інакше податківці вважатимуть відповідь ненаданою, що загрожуватиме платнику позаплановою податковою перевіркою.

Буквально трактуючи пп.пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 ПКУ, доходимо висновку, що такої підстави для проведення перевірки, як неповна відповідь, начебто, і немає. Адже там ідеться про перевірку за умови, якщо платник не надасть пояснення у визначений строк. Ми ж розглядаємо випадок, коли відповідь надана, проте, на думку податківців, вона неповна. Однак, на думку автора, неповна відповідь цілком вписується в поняття ненаданої.

Така сама думка наведена й в ухвалі Вінницького апеляційного адмінсуду від 26.02.2013 р. у справі № 2а/0270/5225/12. Дослідивши матеріали конкретної справи, суд дійшов висновку, що платник не надав повної інформації про наявність або відсутність у нього актів прийому-передачі товару, актів виконаних робіт, рахунків-фактур. Не надано інформації щодо наявності чи відсутності в платника власних або орендованих складських приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей. А саме такі питання ставилися в запиті.

Отже, у цій справі суд став на сторону Податкової, визнавши законним проведення позапланової податкової перевірки.

Може бути й інша ситуація. Платник надасть пов­ну відповідь на всі поставлені в запиті запитання, а Податкова вважатиме, що відповідь таки неповна. І все — чекайте на перевірку. «Без вини винний». Або ж позапланову податкову перевірку призначають до спливу відведеного для відповіді строку.

Наприклад, така ситуація стала предметом іншого судового розгляду (ухвала ВАСУ від 04.03.2013 р. № К/9991/55727/12). Дослідивши матеріали справи, суд установив, що, по-перше, на всі поставлені в запиті запитання платник надав відповіді та необхідні підтвердні документи. Фактично в Податкової виникла потреба в з’ясуванні додаткових запитань. По-друге, позапланова перевірка призначена до спливу відведеного для відповіді строку. Оскільки Податкова перевищила свої повноваження, суд скасував її наказ про проведення позапланової перевірки.

Таким чином, залежно від конкретної ситуації рішення може прийматися як на користь Податкової, так і на користь платника.

Як передається (надсилається) відповідь на запит (лист) до Податкової?

Відповідь на запит надсилається до Податкової рекомендованим листом із повідомленням про вручення або ж надається особисто відповідальною вповноваженою особою платника до канцелярії Податкової. У останньому випадку слід мати два примірники листа: один лишається в канцелярії, а на другому ставиться відмітка про отримання листа.

Що загрожує платникові за ненадання відповіді на запит Податкової?

Було зазначено, що єдиним негативним наслідком ненадання відповіді на запит податкового органу є проведення позапланової перевірки. Будь-яких інших санкцій за відмову надати відповідь на запит ПКУ не передбачено.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»