Як покупцеві довести в суді, що продавець не постачав товар
Приватний підприємець як покупець торік уклав договір поставки товару за попередньою заявкою. Заявку він не відправляв і, відповідно, товару не отримував. Зобов’язань оплачувати відсутній товар у нього немає. Однак підприємство (продавець за договором) пред’явило підприємцю позов щодо оплати партії товару. Як відстояти свою позицію та побудувати захист у суді?
ВІДПОВІДЬ: Хотілося б відзначити, що така ситуація у сфері ділових взаємин нетипова. Найімовірніше, ідеться про несумлінне підприємство, яке через якісь причини бажає «насолити» підприємцю. Як варіант, має місце найгрубіша документальна помилка/підроблення персоналу підприємства — продавця, котрий безпосередньо відповідає за доставку товару.
Однак якщо ви отримали сповіщення з господарського суду про відкриття провадження у справі, потрібно спокійно та вдумливо підготуватися до засідання. А ми постараємося вам у цій справі допомогти.
Розпочнімо з теорії. Як відомо, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну суму (ст. 712 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ). Водночас до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Тобто згідно з ч. 1 ст. 692 ЦКУпокупець зобов’язаний оплатити товар після його приймання або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо умови договору не виконуються, сторона, котра вважає, що її права порушені, вправі звернутися до суду.
На замітку!
Господарським процесуальним кодексом України (далі — ГПК) передбачена можливість для сторін досудового врегулювання спору шляхом направлення стороні, що порушила умови договору, претензії (ст. 5 ГПК). Однак на сьогодні досудове врегулювання — це право, а не обов’язок, тому не слід сподіватися на попереднє отримання від контрагента претензії. Цілком можливо, що він одразу візьметься за вирішення питання шляхом подачі позову до суду.
Отже, отримавши повідомлення про відкриття провадження у справі, насамперед необхідно підготувати відзив.
Зверніть увагу!
Про те, що на вас подали позов до господарського суду, ви дізнаєтеся ще до відкриття провадження. Адже згідно зі ст. 56 ГКУ позивач перед подачею заяви попередньо повинен надіслати вам його копію. Але право на подачу відзиву на позов ви як відповідач у справі отримаєте тільки після одержання ухвали про порушення справи (ст. 59 ГПК).
У відзові відповідно до ч. 3 ст. 59 ГПК потрібно зазначити найменування позивача та номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача із посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги, перелік документів та інших доказів, які додаються до відзиву (у тому числі про направлення копій відзиву та доданих до нього документів позивачеві).
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Оскільки до позову, поданого вам, напевно були додані копії накладних на товар (чи інші докази поставки такого товару — приймальнопередавальні документи), слід обов’язково вказати, що ви як покупець їх не підписували. У зв’язку із цим не зайвим буде обмовитися й про те, що повноважень третім особам на отримання товару також не надавалося (наприклад, не виписувалися довіреності на отримання конкретних ТМЦ і т.д.).
Далі під час судового засідання необхідно заявити письмове клопотання про призначенняпочеркознавчої експертизи на предмет достовірності підпису покупця (представника покупця) на приймальнопередавальних документах або технічної експертизи документів(тих же накладних).
Проведення згаданих експертиз регламентовано п.п. 1.1–1.12, 3.1–3.18 Науково-методичних рекомендацій із питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р.№ 1950/5 (далі — Рекомендації № 1950). Особливу увагу приділіть правильності та доцільності постановки тих чи інших запитань експерту, зважаючи на орієнтовний перелік, наведений у п.п. 1.2, 3.5 Рекомендацій № 1950.
Для роз’яснення експерту можуть бути поставлені такі запитання:
- чи виконано рукописний текст (рукописні записи) певною особою (вказати повністю П.І.Б.);
- чи виконані підписи на досліджуваному документі зазначеною особою (П.І.Б.) або іншою особою;
- чи виконано підпис у незвичних умовах під впливом збиваючих факторів (природних, штучних);
- чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований документ;
- чи належали надані на експертизу частини документа досліджуваному документу (накладній, видатковому касовому ордеру і т.д.);
- чи виготовлені документи (фрагменти документа) у різний час?
Згідно зі ст. 42 ГПК висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, висновки й обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом запитання. А ось те, які будуть запитання, безпосередньо залежить від сторони, яка клопоче про проведення експертизи.
Зверніть увагу!
Висновок судового експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом «за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом».
Також у суді доцільно заявити клопотання про витребування в продавця доказу відображення операції з поставки товару в його бухгалтерському та податковому обліку. Коли йдеться про оскарження факту поставки товару, ця інформація може мати важливе доказове значення.
Ми навели той необхідний мінімум, який потрібно реалізувати для відстоювання своєї правоти. Просто заявити в суді, мовляв, я не винен, зазвичай недостатньо. Однак це лише тактична задача на перше судове засідання. Але тактики війни не виграють — це справа стратегів.
Андрій БРИЛЬОВ,
юрист