Як надаватимуть додаткову оплачувану відпустку учасникам бойових дій

Із 06.06.2015 р. діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» від 14.05.2015 р. № 426-VIII (далі — Закон № 426), який, зокрема, передбачає додаткову оплачувану відпустку для окремих категорій ветеранів війни. Для цього доповнено статтею 77² КЗпП і статтею 16² Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Кому надається додаткова відпустка відповідно до Закону № 426?

Додаткова відпустка зі збереженням зарплати надається учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551).

Особи, які належать до учасників бойових дій, перелічені в ст. 6 Закону № 3551.

До них, зокрема, згідно з абз. 1 п. 19 ст. 6 Закону № 3551 належать:

• військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники військових формувань, які брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення;
• особи, які в складі добровольчих формувань, що були утворені чи самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення, за умови, якщо надалі такі добровольчі формування були включені до складу Збройних сил, МВС, Нацгвардії й інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів.

При цьому порядок надання статусу учасника бойових дій, категорії таких осіб і строки їх участі в АТО (забезпечення її проведення), а також райони, де проводиться АТО, має визначати Уряд.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 413.

Підтверджується статус учасника бойових дій відповідним посвідченням, яке надається роботодавцю для отримання пільг й інших соціальних гарантій.

До інвалідів війни належать особи, указані в ст. 7 Закону № 3551. Для підтвердження свого статусу зазначена категорія осіб також має надати відповідне посвідчення.

Коли можна надавати додаткову відпустку учасникам бойових дій?

Додаткова оплачувана відпустка таким особам надається тривалістю 14 календарних днів на рік.

Водночас надають цю відпустку раз на рік повної тривалості незалежно від того, скільки часу особа працювала у відповідному році. Адже вона не належить до категорії щорічних відпусток, і тому не прив’язана до відпрацьованого робочого часу.

Це означає, що вже починаючи із 06.06.2015 р. працівник, який належить до учасників бойових дій, інвалідів війни, може розраховувати на таку додаткову оплачувану відпустку повної тривалості в 2015 році та надалі в наступних роках.

Зазначена відпустка надається на таких же умовах, як і інші види додаткових оплачуваних відпусток, що не належать до щорічних. Слід звернути увагу на декілька особливостей під час надання такої додаткової відпустки.

1. Додаткова відпустка учасникам бойових дій не переноситься на інший період і не подовжується, тобто ст. 11 Закону про відпустки на неї не поширюється, оскільки вона не належить до щорічних відпусток.

2. Таку відпустку не можна ділити на частини, адже ця можливість передбачена ст. 12 Закону про відпустки лише для щорічних відпусток.

3. Під час розрахунку її тривалості враховуються святкові й неробочі дні (ст. 73 КЗпП).

4. При звільненні з роботи грошова компенсація за невикористану таку додаткову відпустку не виплачується. Не можна також її замінити грошовою компенсацією.

5. Зазначена відпустка, імовірно, надаватиметься як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, адже жодних винятків для цього не передбачено.

6. Цю додаткову відпустку можна надавати як окремо від щорічних відпусток, так і разом із ними.

Як оплачується додаткова відпустка, що надається учасникам бойових дій?

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону про відпустки, за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, здійснюються витрати на оплату відпусток, передбачених ст.ст. 6, 7, 8, 13, 14, 15, 15¹, 16, 18¹ і 19 Закону про відпустки. Як бачимо, доповнивши ст. 16² Закону про відпусткиновим видом додаткової відпустки зі збереженням зарплати, не прописали, що такий вид відпусток має оплачуватися за кошт підприємств.

Своєю чергою, право на таку додаткову відпустку учасникам бойових дій, інвалідам війни прописали в п. 12 ч. 1 ст. 12 і п. 17 ч. 1 ст. 13 Закону № 3551 як пільги для них. Якщо керуватися загальною нормою зі ст. 17 Закону № 3551, то фінансування всіх витрат, пов’язаних з уведенням у дію цього Закону, має здійснюватися за рахунок коштів державного й місцевого бюджетів.

Проте за відсутності відповідної бюджетної програми й бюджетних коштів на її виконання неможливо практично реалізувати фінансування такої пільги для учасників бойових дій, як додаткова оплачувана відпустка. Адже немає ані бюджетних коштів для цього, ані відповідного порядку компенсації від Уряду. У додатку 3 до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII відповідна бюджетна програма відсутня.

Цю неузгодженість мало виправити Мінсоцполітики, розробивши законопроект, яким запропоновано внести відповідні зміни до ст. 23 Закону про відпустки, що передбачатимуть оплату відпустки окремим категоріям ветеранів війни за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці. А пояснюють мету таких змін просто: не було внесено змін до ст. 23 Закону про відпустки, якою передбачена оплата відпусток за рахунок коштів роботодавця та до Держбюджету на 2015 рік, згідно з яким зазначена вище відпустка могла б оплачуватися за рахунок відповідних субвенцій із держбюджету місцевим фінансовим органам, що призвело до неоднозначних трактувань стосовно оплати такої відпустки та, відповідно, до відмови в її наданні працівникам, які є учасниками бойових дій чи інвалідами війни.

Однак неузгодженість з оплатою такої додаткової відпустки не означає, що підприємство може відмовляти в наданні такого виду відпустки категоріям осіб, які мають на неї право згідно з нормами ст. 77² КЗпП та ст. 16² Закону про відпустки.

Якщо керуватися п. 6 постанови КМУ від 16.02.1994 р. № 94, то пільги, передбачені Законом № 3551, надаються організаціями за рахунок власних коштів із подальшим відшкодуванням їх із бюджету. Тобто порядок надання пільг за бюджетні кошти передбачає оплатити працівнику її власним коштом підприємства та чекати на можливу компенсацію. Однак, зважаючи на те що Мінсоцполітики хоче все-таки «перекласти» оплату такої додаткової відпустки на підприємство, а також ураховуючи відсутність бюджетних коштів на такі цілі, найімовірніше, не варто очікувати на компенсацію з бюджету.

Водночас порядок розрахунку оплати днів такої додаткової відпустки визначаємо відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.