Всі спрощенці – в касу. Влада повернулися до старої ідеї
Мінфін вивчає можливість того, щоб зобов’язати платників податків з I – III груп спрощеної системи оподаткування (фізосіб) використовувати касові апарати. Про це на умовах анонімності кореспонденту ЛІГАБізнесІнформ розповів представник парламентського комітету з питань податкової та митної політики.
“Відповідний законопроект можуть внести у Верховну Раду після того, як буде прийнятий закон про трансферному ціноутворенні. Він повинен
розширити можливості фіскальних органів у боротьбі з ухиленням від оподаткування фінансово-промисловими групами. Логіка саме в такому алгоритмі обумовлена тим, що спочатку слід перекрити мінімізаторські схеми для великого капіталу, інакше малий бізнес випад у свій бік просто не зрозуміє “, – зазначив співрозмовник. Про які саме групах товарів і видах послуг може йти мова, джерело не уточнило: “Це ще стане предметом тривалих дискусій. Однак справа може не обмежитися імпортними товарами, про що в минулому році велася мова”.
Нагадаємо, що відповідно до статті 296.10 Податкового кодексу, платники єдиного податку першої – третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО, касові апарати).
7 листопада 2012 Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті законопроект N11404, яким пропонувалося зобов’язати фізосіб-“спрощенців” застосовувати РРО при продажу деяких груп імпортних товарів. Йшлося, зокрема, про посудомийних машинах, холодильниках, морозильниках, портативних комп’ютерах (ноутбуки, нетбуки, планшети), телевізор, пилосос, мобільних телефонах і т.д. Але 12 грудня минулого законопроект був відкликаний з ВР. Очевидно, політичне завдання мобілізації доходів до бюджету, змусила владу повернутися до цього питання.
У ідеї тотального касового контролю є і прихильники, і супротивники.
На думку керуючого партнера аудиторської фірми “Аксьонова та партнери” Олени Макеєвої, всі без винятку підприємці, незалежно від масштабів їх бізнесу, повинні користуватися РРО. “Надання преференцій одним підприємцям дозволяє іншим користуватися такими пільгами шляхом незаконного дроблення бізнесу”, – відзначає експерт. Юрист юридичної групи LCF Денис спер вважає, що використання касових апаратів доцільно поширити і на нотаріусів, представників готельного, туристичного та охоронного бізнесу. “Це посилить контроль над оподаткуванням і зменшить ряд порушень з боку цих підприємств”, – резюмує юрист.
Посилаючись на дані Мінекономрозвитку, гендиректор Української торгової асоціації Ігор Кишко відзначає, що більше 60% вітчизняної торгівлі знаходяться в “тіні”, 25% припадає на “цивілізовані” формати торгівлі з касовими апаратами, а близько 15% – це невеликі магазини “біля дому” , які РРО не користуються. “Зрозуміло, що забезпечення зайнятості населення – одне з головних завдань держави, а стимулювання більшої кількості підприємців користуватися касовими апаратами викличе невдоволення. Однак не варто забувати, що бізнес, який працює в білу і платить податки, знаходиться в нерівних умовах з нецивілізованим ринком”, – стверджує Кишко.
З 01.01.13, згідно закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, підприємці, які використовують касові апарати, зобов’язані подавати до органів податкової служби в електронній формі копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або пам’яті модему, який до них приєднаний. Відповідно до нормативних вимог, РРО повинні бути обладнані модулем Національної системи електронних платежів (НСМЕП) – спеціалізованим пристроєм у вигляді карти та плати для комп’ютера, який захищає дані від втручань.
Як відзначали в ДПСУ (на базі якої нині створюється Міндоходов) такі нововведення дозволять податківцям дистанційно моніторити операції господарюючих суб’єктів. До 1 липня для підприємців передбачений адаптаційний період, протягом якого фіскали не будуть їх штрафувати за неподання електронної звітності по РРО.
За прогнозами експертів, опір підприємців розширенню практики застосування касових апаратів може стати ключовою перешкодою для прийняття відповідного рішення урядом і парламентом. Цілком імовірно, що влада на цей крок піти так і не наважиться, оскільки політичні втрати очевидні, а бюджетні придбання невеликі. “Більш значні обсяги тіньової економіки все-таки не пов’язані з використанням касових апаратів. Доходи держбюджету хоч і зростуть, але не досить суттєво”, – відзначає гендиректор, керуючий партнер ЮК Правова гільдія ВікторіАл Віктор Мороз.
“Держава повинна забезпечити належний контроль над структурами, до яких буде стікатися інформація з касових апаратів з усієї країни”
Фахівці констатують, що більш масштабне використання РРО в Україні теоретично може призвести до підвищення цін – через зростання витрат підприємців у вигляді сплати податків. При цьому партнер ЮК “Горошинський і партнери” Дмитро Овсій не виключає, що це може відбутися, зокрема, і за рахунок використання електронної контрольної стрічки тими підприємцями, які вже мають РРО. “Враховуючи, що підприємства повинні будуть обслуговувати провідні чи бездротові канали зв’язку і придбати нові або модернізувати існуючі РРО, такі витрати можуть бути закладені у вартість товарів”, – констатує правознавець.
Член Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловскій звертає увагу, що витрати на придбання спеціальних модемів до РРО (близько $ 200-250, – ред.) Можуть нівелюватися зменшенням витрат на покупку паперової касової стрічки (близько 2 гривень за один рулон), які необхідні доки підприємцям . “Вартість товарів і послуг значною мірою в секторі малого та середнього бізнесу визначається ринком, а не прямий калькуляції витрат. Тож ризик певного зростання (орієнтовно в межах 1-2%) існує, однак його вірогідність не дуже висока”, – доповнює голова правління Інституту власності і свободи Дмитро Ляпін. “Держава досить жорстко регулює продаж товарів, у т.ч. першої необхідності. А компанії зацікавлені в тому, щоб працювати з маленькою маржею і мати швидкий оборот товарів. Якщо підвищення цін і відбудеться, то на мізер”, – погоджується Кишко.
Незалежно від того, розширить владу вимоги щодо використання касових апаратів, експерти підкреслюють необхідність врегулювання технічних аспектів застосування електронної контрольної стрічки підприємцями, які вже працюють з РРО. Так, в Асоціації платників податків звертають увагу, що не всі суб’єкти господарювання мають доступ до інтернету. Крім того, перелік моделей РРО, які повинні створювати стрічку в електронній формі, ще знаходиться на стадії узгодження.
За словами Кишко, держава повинна забезпечити належний контроль над структурами, до яких буде стікатися інформація з касових апаратів з усієї країни. Бізнесу потрібні гарантії того, що цими даними не будуть торгувати і вони не потраплять до конкурентів. “Крім того, слід забезпечити адекватний рівень оплати підприємцями відповідних послуг. Неприпустимо, якщо вона буде залежати не від кількості чеків, а скажімо, їх вартості. В середовищі підприємців такі застереження існують”, – резюмує гендиректор Української торгової асоціації.
Василь Пасочника, журналіст
“Відповідний законопроект можуть внести у Верховну Раду після того, як буде прийнятий закон про трансферному ціноутворенні. Він повинен
розширити можливості фіскальних органів у боротьбі з ухиленням від оподаткування фінансово-промисловими групами. Логіка саме в такому алгоритмі обумовлена тим, що спочатку слід перекрити мінімізаторські схеми для великого капіталу, інакше малий бізнес випад у свій бік просто не зрозуміє “, – зазначив співрозмовник. Про які саме групах товарів і видах послуг може йти мова, джерело не уточнило: “Це ще стане предметом тривалих дискусій. Однак справа може не обмежитися імпортними товарами, про що в минулому році велася мова”.
Нагадаємо, що відповідно до статті 296.10 Податкового кодексу, платники єдиного податку першої – третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО, касові апарати).
7 листопада 2012 Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті законопроект N11404, яким пропонувалося зобов’язати фізосіб-“спрощенців” застосовувати РРО при продажу деяких груп імпортних товарів. Йшлося, зокрема, про посудомийних машинах, холодильниках, морозильниках, портативних комп’ютерах (ноутбуки, нетбуки, планшети), телевізор, пилосос, мобільних телефонах і т.д. Але 12 грудня минулого законопроект був відкликаний з ВР. Очевидно, політичне завдання мобілізації доходів до бюджету, змусила владу повернутися до цього питання.
У ідеї тотального касового контролю є і прихильники, і супротивники.
На думку керуючого партнера аудиторської фірми “Аксьонова та партнери” Олени Макеєвої, всі без винятку підприємці, незалежно від масштабів їх бізнесу, повинні користуватися РРО. “Надання преференцій одним підприємцям дозволяє іншим користуватися такими пільгами шляхом незаконного дроблення бізнесу”, – відзначає експерт. Юрист юридичної групи LCF Денис спер вважає, що використання касових апаратів доцільно поширити і на нотаріусів, представників готельного, туристичного та охоронного бізнесу. “Це посилить контроль над оподаткуванням і зменшить ряд порушень з боку цих підприємств”, – резюмує юрист.
Посилаючись на дані Мінекономрозвитку, гендиректор Української торгової асоціації Ігор Кишко відзначає, що більше 60% вітчизняної торгівлі знаходяться в “тіні”, 25% припадає на “цивілізовані” формати торгівлі з касовими апаратами, а близько 15% – це невеликі магазини “біля дому” , які РРО не користуються. “Зрозуміло, що забезпечення зайнятості населення – одне з головних завдань держави, а стимулювання більшої кількості підприємців користуватися касовими апаратами викличе невдоволення. Однак не варто забувати, що бізнес, який працює в білу і платить податки, знаходиться в нерівних умовах з нецивілізованим ринком”, – стверджує Кишко.
З 01.01.13, згідно закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, підприємці, які використовують касові апарати, зобов’язані подавати до органів податкової служби в електронній формі копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або пам’яті модему, який до них приєднаний. Відповідно до нормативних вимог, РРО повинні бути обладнані модулем Національної системи електронних платежів (НСМЕП) – спеціалізованим пристроєм у вигляді карти та плати для комп’ютера, який захищає дані від втручань.
Як відзначали в ДПСУ (на базі якої нині створюється Міндоходов) такі нововведення дозволять податківцям дистанційно моніторити операції господарюючих суб’єктів. До 1 липня для підприємців передбачений адаптаційний період, протягом якого фіскали не будуть їх штрафувати за неподання електронної звітності по РРО.
За прогнозами експертів, опір підприємців розширенню практики застосування касових апаратів може стати ключовою перешкодою для прийняття відповідного рішення урядом і парламентом. Цілком імовірно, що влада на цей крок піти так і не наважиться, оскільки політичні втрати очевидні, а бюджетні придбання невеликі. “Більш значні обсяги тіньової економіки все-таки не пов’язані з використанням касових апаратів. Доходи держбюджету хоч і зростуть, але не досить суттєво”, – відзначає гендиректор, керуючий партнер ЮК Правова гільдія ВікторіАл Віктор Мороз.
“Держава повинна забезпечити належний контроль над структурами, до яких буде стікатися інформація з касових апаратів з усієї країни”
Фахівці констатують, що більш масштабне використання РРО в Україні теоретично може призвести до підвищення цін – через зростання витрат підприємців у вигляді сплати податків. При цьому партнер ЮК “Горошинський і партнери” Дмитро Овсій не виключає, що це може відбутися, зокрема, і за рахунок використання електронної контрольної стрічки тими підприємцями, які вже мають РРО. “Враховуючи, що підприємства повинні будуть обслуговувати провідні чи бездротові канали зв’язку і придбати нові або модернізувати існуючі РРО, такі витрати можуть бути закладені у вартість товарів”, – констатує правознавець.
Член Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловскій звертає увагу, що витрати на придбання спеціальних модемів до РРО (близько $ 200-250, – ред.) Можуть нівелюватися зменшенням витрат на покупку паперової касової стрічки (близько 2 гривень за один рулон), які необхідні доки підприємцям . “Вартість товарів і послуг значною мірою в секторі малого та середнього бізнесу визначається ринком, а не прямий калькуляції витрат. Тож ризик певного зростання (орієнтовно в межах 1-2%) існує, однак його вірогідність не дуже висока”, – доповнює голова правління Інституту власності і свободи Дмитро Ляпін. “Держава досить жорстко регулює продаж товарів, у т.ч. першої необхідності. А компанії зацікавлені в тому, щоб працювати з маленькою маржею і мати швидкий оборот товарів. Якщо підвищення цін і відбудеться, то на мізер”, – погоджується Кишко.
Незалежно від того, розширить владу вимоги щодо використання касових апаратів, експерти підкреслюють необхідність врегулювання технічних аспектів застосування електронної контрольної стрічки підприємцями, які вже працюють з РРО. Так, в Асоціації платників податків звертають увагу, що не всі суб’єкти господарювання мають доступ до інтернету. Крім того, перелік моделей РРО, які повинні створювати стрічку в електронній формі, ще знаходиться на стадії узгодження.
За словами Кишко, держава повинна забезпечити належний контроль над структурами, до яких буде стікатися інформація з касових апаратів з усієї країни. Бізнесу потрібні гарантії того, що цими даними не будуть торгувати і вони не потраплять до конкурентів. “Крім того, слід забезпечити адекватний рівень оплати підприємцями відповідних послуг. Неприпустимо, якщо вона буде залежати не від кількості чеків, а скажімо, їх вартості. В середовищі підприємців такі застереження існують”, – резюмує гендиректор Української торгової асоціації.
Василь Пасочника, журналіст