Відсудити належну суму індексації зарплат у бюджетній сфері за 2015 рік стає реальністю
(коментар до рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 02.07.2016 р. у справі № 558/258/16-ц)
Суть справи. Із позовом до суду звернувся працівник дошкільного навчального закладу (далі — ДНЗ), який утримується селищною радою, щодо стягнення належної йому суми індексації зарплати за січень–липень 2015 року. Як було встановлено судом, працівнику із січня по червень 2015 року індексація зарплати взагалі не нараховувалася й не виплачувалася, а за липень 2015 року було виплачено меншу суму, аніж вимагає законодавство.
Селищна рада як відповідач за справою не оспорювало розміру заборгованості по індексації, але вказало на те, що заборгованість з індексації за вказаний період не могла бути сплачена у зв’язку з відсутністю фінансування та ненадходженням грошових коштів із районного бюджету.
Із метою обґрунтування власних дій селищна рада пояснила, що фінансування закладів дошкільної освіти у 2015 році було віднесено до районних бюджетів. Проте суми бюджетних коштів на утримання дошкільної освіти, котра була виділена з районного бюджету на 2015 рік, було недостатньо для виплати індексації зарплати працівникам ДНЗ. Селищна рада неодноразово зверталася до районної ради з проханням виділити додаткові кошти для виплати індексації. І лише в жовтні 2015 року селищному бюджету виділили дотацію на виплату індексації зарплати працівникам ДНЗ за вересень–грудень 2015 року, унаслідок чого позивачеві було нараховано й виплачено індексацію зарплати за серпень–грудень 2015 року в повному обсязі та 60% за липень. Селищна рада посилалася на те, що виплата індексації зарплати здійснювалася у 2015 році виходячи з наявних фінансових ресурсів згідно з вимогами ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII (далі — Закон про індексацію).
Рішення суду. Доводи суду й позитивне рішення на користь працівника ґрунтуються на таких моментах.
По-перше, у рішенні КСУ від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013 указується, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації зарплати як складової належної працівнику зарплати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
По-друге, оплата праці підлягає обов’язковій індексації згідно зі ст. 2 Закону про індексацію. Індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, дотримання яких є обов’язковим для всіх підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності (ст.ст. 18, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III).
Законодавець дійсно передбачив у ч. 6 ст. 5 Закону про індексацію норму, котра передбачає, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Водночас законодавством України в установленому порядку вимогу щодо індексації доходів не скасовано.
По-третє, відповідач не надав доказів того, що в бюджеті відповідного рівня, із якого він фінансується, гроші на індексацію зарплати відсутні.
Судом як аргумент наводиться рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р., у якому наголошується: якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всіх вимог, що необхідні для цього, органи держвлади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Органи держвлади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Тож суд убачає порушення трудових прав працівника, котрі підлягають поновленню шляхом стягнення з відповідача належних працівникові сум індексації його зарплати.
Коментар редакції. Проблема з обмеження індексації зарплат працівників бюджетних сфер й антиконституційність таких норм неодноразово обговорювалися. Щоразу наголошувалося на тому, що попри встановлене обмеження на проведення індексації в бюджетній сфері фінансовими можливостями бюджетів усіх рівнів, індексацію доходів ніхто не скасовував. Вона лишається державною соціальною гарантією та має проводитися в обов’язковому порядку. При цьому, як і в коментованому судовому рішенні, нагадували про рішення КСУ від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013, яке підтверджує право працівника звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації зарплати як складової належної працівнику зарплати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Тож, як бачимо, працівники почали користуватися своїм законним правом, і як не дивно, маємо вдалі спроби. Звісно, це лише рішення першої інстанції, і цікаво було б, аби такі справи з позовами працівників доходили й до апеляційної і касаційної інстанцій, а судова практика надавала б чітку позицію щодо цього питання. Адже спроба визнати через ВАСУ й ВСУ незаконними законодавчі зміни щодо обмеження індексації в бюджетників не були успішними (див. постанову ВСУ від 22.12.2015 р.). Адже позивачі хотіли оскаржити законність законодавчих змін, а зробити це можна, звернувшись до КСУ про визнання закону неконституційним.
Варто також нагадати, що у 2015 році Уряд повинен був за результатами I півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити особливий порядок проведення індексації зарплати, грошового забезпечення, пенсійних і соціальних виплат (п. 14 «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII). А Мінфін у листі від 24.06.2015 р. № 31-09010-09-8/21023 зазначав, що індексація доходів населення може здійснюватися після прийняття Урядом особливого порядку проведення індексації й унесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078. Однак після прийняття в грудні 2015 року постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 бюджетники отримали особливий порядок індексації у вигляді її «обнуління» з грудня 2015 року, який аж ніяк не передбачав хоч якоїсь індексації зарплат бюджетників у 2015 році.
Тому «обнуління» індексації зарплат у бюджетній сфері в грудні 2015 році не означає, що бюджетні установи виконали свій обов’язок з індексації зарплат працівникам за решту місяців 2015 року. Тож цілком логічно працівники будуть масово бажати скористатися власним право на стягнення належних сум індексації зарплат у судовому порядку.
Микола КИРИЛЬЧУК,
бухгалтер-експерт