Відмовляючи в держреєстрації речових прав на нерухомість, реєстратор повинен чітко зазначати підставу відмови

Жовтень 11, 2015 0 By admin

Пленум ВАСУ постановою від 18.09.2015 р. № 20 затвердив огляд практики розгляду справ, які виникають зі спорів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відзначимо, зокрема, такі тези суду:

пункт 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-ІV містить дві самостійні підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а тому за наявності однієї з таких підстав державний реєстратор прав на нерухоме майно повинен чітко зазначати одну з них;

• у разі якщо державний реєстратор мав можливість отримати інформацію про цільове призначення земельної ділянки для виконання свого обов’язку щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку із загальнодоступних джерел, відмова в реєстрації права на таку земельну ділянку є протиправною;

• суд не може зобов’язати здійснити державну реєстрацію права за обставин, коли достеменно не встановлено, що всі подані документи належним чином оформлені, а всі етапи їх перевірки — завершені;

у разі якщо в державного реєстратора не було передбачених ст. 24 Закону № 1952-IV підстав для відмови в державній реєстрації права, задоволення адміністративного позову в частині зобов’язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права відповідає вимогам ст. 162 КАСУ.

• у разі якщо в державного реєстратора не було передбачених ст. 24 Закону № 1952-IV підстав для відмови в державній реєстрації права, задоволення адміністративного позову в частині зобов’язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права відповідає вимогам ст. 162 КАСУ.