Ураховуємо суміщення посад, виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників при визначенні доплати до мінзарплати

Лютий 2, 2017 0 By admin

У матеріалах «Забезпечення мінімального рівня зарплати: основні правила й розрахунок доплати», «Як проводиться доплата до мінімальної зарплати в разі сумісництва» наголошувалося: необхідність у доплаті до рівня мінзарплати виникає в тому випадку, якщо розмір зарплати працівника ЗА ПОВНІСТЮ ВИКОНАНУ МІСЯЧНУ (ГОДИННУ) НОРМУ ПРАЦІ нижче за мінзарплату. Тобто доплату до мінзарплати проводимо, якщо фактична місячна зарплата працівника менша, ніж 3200 грн у 2017 році.

Не враховуються під час визначення суми доплати до мінзарплати  виплати, перелічені в ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці, а саме:

  • доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
  • доплати за роботу в нічний і надурочний час;
  • виплати за роз’їзний характер роботи;
  • премії до святкових і ювілейних дат.

Усі перелічені виплати нараховують і виплачують понад гарантований розмір мінімальної зарплати.

Як бачимо, у цьому переліку немає доплат за:

  • суміщення професій (посад);
  • розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
  • виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників.

І це перший аргумент на користь того, що названі доплати мають ураховуватися під час визначення суми доплати до мінзарплати.

Більш вагомим аргументом є той факт, що працівнику доручають таку додаткову роботу В МЕЖАХ РОБОЧОГО ЧАСУ ЗА ОСНОВНОЮ ПОСАДОЮ.

Адже під «суміщенням професій (посад)»  мають на увазі виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою (п. 1 Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», затвердженої Держкомпраці СРСР, Мінфіну СРСР, ВЦРПС від 14.05.1982 р. № 53-ВЛ, далі — Інструкція № 53).

Доплата за суміщення професій (посад) проводиться працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи (ч. 1 ст. 105 КЗпП).

Аналогічно буде з доплатою за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, яку встановлюють працівнику в разі, якщо він виконує обов’язки відсутнього у зв’язку із хворобою, відпусткою, відрядженням і з інших причин колеги, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада). Така доплата також передбачена  ч. 1 ст. 105 КЗпП, про неї мовиться й у постанові Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 р. № 1145 (далі — Постанова № 1145) та Інструкції № 53.

У разі розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт використовують той же порядок й умови застосування, як і при суміщенні посад (п. 5 Постанови № 1145). Адже в усіх цих випадках ідеться про виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією й тією ж або за іншою професією чи посадою (п. 1 Інструкції № 53).

Як наголошувало Мінсоцполітики в листі від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10, усі ці види робіт допускаються в одній установі за згодою працівника протягом установленої тривалості робочого часу, якщо це економічно виправдано та не призводить до погіршення роботи за основною посадою.

Тож, підсумуймо: усі додаткові види робіт, які будуть доручені працівникові (суміщення, збільшення обсягу робіт або тимчасова заміна колеги), виконуються в межах основного робочого часу. Щодо цього Мінсоцполітики в спільному листі з Мінфіном від 09.07.2002 р. № 03-3/3456-018-2, від 11.07.2002 р. № 041-107, коли була аналогічна ситуація з доплатою до мінзарплати, наводив приклад її розрахунку, де доплату за суміщення врахували під час визначення розміру доплати до мінзарплати.

Однак зазначені доплати можна встановлювати лише в разі тимчасової відсутності працівника або за наявності вакантної посади. На це звертало увагу Мінсоцполітики в листах від 10.02.2010 р. № 125/13/84-10, від 29.04.2013 р. № 61/06/186-13. Коли ж роботи виконуються працівником поза межами його основного робочого часу, то це вже сумісництво, тобто це інший трудовий договір за іншою посадою (професією). У цьому випадку  оплачується фактично  відпрацьований час за іншою посадою, передбаченою штатним розписом (див. лист Мінсоцполітики від 13.08.2014 р. № 9090/0/14-14/014).

Тож можна дійти таких висновків:

1.  Доплати за суміщення, збільшення обсягу робіт або за виконання обов’язків тимчасово відсутнього колеги враховуються під час визначення суми доплати до мінзарплати. Отже, якщо навіть працівник (із зарплатою менш ніж 3200 грн) не погодиться виконувати додаткову роботу у свій основний робочий час, йому й без того доплатять до 3200 грн.

2. Якщо вибирати — установити доплату за суміщення, збільшення обсягу робіт або за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника  чи прийняти на роботу за сумісництвом, то останній варіант для працівника вигідніший.

Продемонструймо цю різницю на 2-х ситуаціях.

Ситуація 1

Працівнику, який обіймає посаду електрика (тарифна ставка — 2000 грн), доручено за наказом керівника та за його згодою суміщати професію робітника з обслуговування будівель (є вакансія — 0,5 ставки) з установленням доплати за суміщення професій у розмірі 25% за суміщуваною професією (тарифна ставка робітника з обслуговування — 1600 грн). Інших доплат і надбавок працівнику не встановлювали, січень 2017 року відпрацьовано повністю.

У такому разі зарплата працівника в січні 2017 року становитиме:

2000 грн + (1600 грн х 25%) = 2400 грн.

Вона менша за мінзарплату, тож працівнику проводиться доплата до її рівня в розмірі:

3200 грн – 2400 грн =  800 грн.

Усього зарплата в січні 2017 року дорівнюватиме:

2400 грн (оклад + суміщення) + 800 грн доплата = 3200 грн.

Ситуація 2

Візьмімо вихідні умови ситуації 1, але припустімо, що працівнику не встановлено доплату за суміщення, а прийнято за сумісництвом на 0,5 ставки робітника з обслуговування (тарифна ставка — 1600 грн).

У цьому разі зарплата працівника в січні 2017 року за професією електрика складається лише з тарифної ставки (2000 грн), що менше за мінзраплату.

Тож працівнику проводиться доплата до її рівня в розмірі:

3200 грн – 2000 грн = 1200 грн.

У січні 2017 року зарплата за професією електрика становитиме:

2000 грн оклад + 1200 грн доплата = 3200 грн.

За професією робітника з обслуговування будівель гарантований мінімум зарплати  визначають пропорційно зайнятості:

3200 грн х 0,5 = 1600 грн.

Однак за сумісництвом нараховано частину тарифної ставки в розмірі:

1600 грн х 0,5 = 800 грн.

Отже, за сумісництвом (як робітнику з обслуговування будівель) проводиться доплата до мінзарплати в розмірі:

1600 грн – 800 грн = 800 грн.

У січні 2017 року зарплата за посадою робітника з обслуговування будівель сягатиме:

800 грн оклад + 800 грн доплата = 1600 грн.

Як результат — зарплата працівника за обома посадами (за основним місцем роботи й за сумісництвом) у січні 2017 року становить:

3200 грн + 1600 грн = 4800 грн.

Схожа  ситуація буде й із доплатою за ненормований робочий день, яка також ураховується під час визначення суми доплати до мінзарплати. Фактично відбувається зрівнялівка.

Адже при ненормованому робочому часі працiвник виконує роботу понад нормальну тривалiсть робочого часу, але ця робота не вважається надурочною (п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працiвникам з ненормованим робочим днем щорiчної додаткової вiдпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.1997 р. № 7). Як компенсацію за таку нерегулярну понаднормову роботу працівнику встановлюють відповідну надбавку та надають додаткову вiдпустку до 7 календарних днів згідно з колдоговором (див. лист Мінсоцполітики від 24.09.2013 р. № 825/13/156-13). Тож фактично працівники в багатьох випадках більше не отримуватимуть підвищеної оплати за ненормований робочий день. Адже її враховуватимуть під час визначення доплати до мінзарплати. Сподіваймося, Мінсоцполітики зверне увагу на таку несправедливість в оплаті праці й усе ж унесе певні корективи в ст. 31 Закону про оплату праці.

Микола КИРИЛЬЧУК,

бухгалтер-експерт