Уникнути штрафів за перевищення термінів повернення валютної виручки суб’єкти ЗЕД можуть з укладенням Мінекономрозвитку – експерт
Підприємства можуть уникнути нарахування пені за кожний день прострочення скороченого Національним банком зі 180 до 90 днів терміну повернення виручки в іноземній валюті за операції з експорту та імпорту у випадку отримання висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі про продовження терміну. Таку думку висловив партнер, керівник західно-української філії Адвокатського об’єднання “Arzinger” Маркіян Мальський.
“Внесені до законодавства зміни щодо скорочення терміну розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів негативно оцінюються бізнесом, в першу чергу, у зв’язку з раптовістю їх прийняття і неврегульованість низки аспектів щодо застосування нових термінів”, – зазначив М.Мальський, коментуючи прийняте Національним банком в листопаді-2012 у відповідь на валютні коливання постанову № 475.
За його словами, законодавством не встановлено перехідний період для врегулювання існуючих господарських зовнішньоекономічних відносин, протягом якого суб’єкти господарювання, знаючи про зміни, змогли б привести у відповідність зі змінами свої договірні відносини.
Крім того, постановою НБУ і законом “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не передбачено, яким чином нововведення повинні застосовуватися до існуючих договірних відносин, у тому числі і тим, по яких 90-денний термін для оплати або поставки продукції минув або минає, а визначений договором, який може бути великим і коливатися в межах 180 днів – ще немає.
М.Мальський припустив, що податкові органи у зв’язку з неврегульованістю даних положень, можуть застосовувати вимогу 90 днів до правовідносин, на момент виникнення яких діяло старе вимога і нараховувати їм пеню.
“Цікаво, що в такому разі, у резидента не буде правових підстав вимагати у іноземного контрагента передчасного виконання зобов’язання в зв’язку зі зміною національного законодавства, хоча і на момент укладення договору діяла стара норма, від якої і відштовхувався резидент при визначенні строків виконання зобов’язань за договором “, – зазначив юрист.
При цьому, за його словами, звернення до суду або арбітражу з позовом проти іноземного контрагента, що відповідно до ч.2 ст.4 закону перериває нарахування пені, в такому випадку буде безрезультатним, оскільки спір свідомо буде програшним у зв’язку з відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог.
“Однак, якщо суд відмовляє в позові або припиняє провадження у справі, або залишає позов без розгляду, то терміни повернення виручки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено”, – зазначив юрист .
Як він пояснив, виходом з такої ситуації може бути отримання підприємством укладення Мінекономрозвитку.
“Міністерство повинно у десятиденний термін з моменту звернення резидента з відповідним листом і пакетом документів видати висновок про продовження терміну, або письмово відмовити у його видачі із зазначенням підстави. При цьому, згідно судовій практиці, такий висновок має зворотну дію у часі, а значить навіть у разі його отримання після того коли строки вже пропущені, пеня нараховуватися не повинна “, – підсумував М.Мальський.
За матеріалами: prostopravo.com.ua