Укладення строкового трудового договору з державним службовцем
Чи можна призначити особу на посаду державного службовця на умовах строкового трудового договору на період перебування основної працівниці у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами?
Відповідно до частини другої статті 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладають у випадках, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:
• характеру наступної роботи, тобто робота за своїм характером є не постійно виконуваною;
• умов її виконання, тобто певні умови виконання роботи не дають можливість укласти трудовий договір на невизначений термін, хоча в цілому робота і має постійний характер (наприклад, для заміни тимчасово відсутнього працівника внаслідок тривалого відрядження, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами , відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку);
• інтересів працівника (наприклад, працівник особисто просить укласти з ним строковий трудовий договір зважаючи на певні сімейно-побутові обставини, про що вказує у своїй заяві);
• в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Отже, на період перебування державного службовця у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами на його місце можна прийняти іншого працівника за строковим трудовим договором. Однак слід пам’ятати, що таке призначення здійснюють лише з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII та постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу» від 17 червня 1994 року № 423.
Якщо особа, призначена на посаду на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами основної працівниці, влаштовує керівництво органу як фахівець і сама хоче продовжити працювати в період перебування зазначеної працівниці у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід вчинити таким чином:
1. Основна працівниця повинна попередньо (не пізніше останнього дня перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами) написати заяву про надання їй відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо вона взагалі має намір взяти таку відпустку).
2. Роботодавець на підставі вищевказаної заяви видає наказ про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
3. Особа, прийнята за строковим трудовим договором на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, пише заяву про продовження терміну дії строкового трудового договору на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основної робітниці.
4. Роботодавець видає наказ про продовження терміну дії строкового трудового договору на період перебування основної працівниці у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (до дати її фактичного виходу на роботу).
У вищенаведеному випадку строковий трудовий договір не набуває безстроковий характер.
Відповідно до статті 391 КЗпП, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений термін. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП, вважаються укладеними на невизначений термін.
Отже, строковий трудовий договір набуває характеру безстрокового у разі наявності факту продовження роботи працівником після закінчення терміну договору. Ми ж маємо справу з випадком, передбаченим саме частиною другою статті 23 КЗпП. Таким чином, продовжують діяти умови виконання роботи, при яких не можна укласти трудовий договір на невизначений термін (слідом за відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами основний працівник йде у відпустку по догляду за дитиною).
Напередодні виходу з відпустки основної робітниці працівника, прийнятого за строковим трудовим договором, звільняють за пунктом 2 статті 36 КЗпП – у зв’язку із закінченням строку трудового договору.
Лілія Степова
Довідник кадровика