Ухвала Вищого адміністративного суду України "Про застосування штрафних санкцій до платника ЄСВ у разі невірного визначення ним номеру банківського рахунку" від 19.03.2014 р. у справі № К/800/30622/13

Грудень 2, 2014 0 By admin
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 19.03.2014 р. № К/800/30622/13
Вищий адміністративний суд України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й., Суддів Ємельянової В.І., Олексієнка М.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2013 року у справі за позовом комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «<…>» (далі – <…>») до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі – Управління) про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2013 <…>» звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати вимоги Управління від 6 лютого 2013 року № Ю-43 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 174545 грн 76 коп. та рішення від 12 лютого 2013 року № 449 про застосування штрафних санкції в розмірі 18040 грн 68 коп. та пені в розмірі 541 грн 22 коп.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач, приймаючи оскаржувані вимоги, не врахував, що позивачем з дати взяття на облік своєчасно і в повному обсязі сплачувався єдиний соціальний внесок, недоїмки зі сплати цього внеску не існувало. Станом на 1 січня 2013 року у позивача була наявна переплата в розмірі 3341 грн. 15 січня 2013 року було проведено перерахування єдиного внеску за платіжними дорученнями № 53 в розмірі 187000 грн за ставкою 36,77% та № 57 в розмірі 251 грн за ставкою 2,6%, тобто своєчасно до 20 січня 2013 року та в повному обсязі. Проте, з 1 січня 2013 року рахунки для сплати єдиного внеску змінились і відповідач своєчасно не повідомив про ці обставини, а позивач дізнався про зміну рахунків для сплати єдиного внеску з газети «Приазовський рабочий» від 4 січня 2013 року та помилково перерахував єдиний соціальний внесок на рахунок № 37190102000540 замість рахунка № 37191101000540. Між тим, 24 січня 2013 року відповідач повідомив позивача про те, що кошти перераховані ним на невідповідні рахунки. 24 січня 2013 року позивач звернувся до відповідача з листом про перерахування коштів на відповідний рахунок. Проте, не беручи до уваги той факт, що помилка у перерахуванні коштів відбулася з вини відповідача, останній прийняв вимогу від 6 лютого 2013 року № Ю-43 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 174545 грн 76 коп. та рішення від 12 лютого 2013 року № 449 про застосування штрафних санкції в розмірі 18040 грн 68 коп. та пені в розмірі 541 грн 22 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного внеску.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимогу Управління від 6 лютого 2013 року № Ю-43 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 174545 грн 76 коп. та рішення Управління від 12 лютого 2013 року № 449 про застосування штрафних санкції в розмірі 18040 грн 68 коп. та пені в розмірі 541 грн 22 коп.
У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
З’ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами встановлено, що <…>» є юридичною особою, знаходиться на обліку в Управлінні з 28 вересня 2012 року як платник єдиного внеску за реєстраційним номером 05-40-02-6868, за класом професійного ризику виробництва – 2.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI), відповідно до статті 4 якого позивач є платником єдиного внеску.
Частиною 2 статті 6 вказаного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати відповідну звітність до територіального органу Пенсійного фонду, яка подається згідно пункту 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2, – не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.
Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) уразі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду – день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
На виконання положень Закону № 2464-VI позивач сплатив єдиний внесок нарахований за відповідний базовий звітний період, а саме за грудень 2012 року, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки Управління, а саме 15 січня 2013 року за платіжними дорученнями № 53 в сумі 187000 грн та № 57 в сумі 251  грн, що відкриті в Управлінні Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області для його зарахування.
Відповідач 24 січня 2013 року в телефонному режимі повідомив позивача про помилковість сплати єдиного внеску не на рахунок, що відкритий для підприємств, яким є позивач.
24 січня 2013 року позивач звернувся до відповідача з листом № 82, в якому просив зарахувати кошти єдиного внеску на відповідний рахунок.
Управлінням 6 лютого 2013 року прийнята вимога № Ю-43, якою зобов’язано позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, яка утворилась станом на 1 лютого 2013 року в розмірі 174545 грн 76 коп. У вказаній вимозі зазначено, що остання може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її отримання та сума, зазначена в вимозі, підлягає сплаті протягом 10 робочих днів з дня одержання цієї вимоги. Зазначена вимога отримана представником позивача – провідним бухгалтером ОСОБА_2 14 лютого 2013 року, про що свідчить підпис останньої в корінці вимоги від 6 лютого 2013 року № Ю-43.
Відповідачем раніше строку можливого оскарження вимоги або строку сплати недоїмки, а саме 12 лютого 2013 року прийнято рішення № 449 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 18040 грн 68 коп. та нараховано пеню в розмірі 541 грн 22 коп. за період з 21 січня 2013 року по 24 січня 2013 року. Зазначене рішення отримано тим же представником позивача 12 лютого 2013 року, про що свідчить її підпис у рішенні від 12 лютого 2013 року № 449.
З картки особового рахунку платника єдиного внеску Керуючої компанії «Західна» за період з 1 січня 2013 року по 25 березня 2013 року вбачається відсутність недоїмки зі сплати єдиного внеску у позивача в період з 1 січня 2013 року по 20 січня 2013 року та з 21 лютого 2013 року по 25 березня 2013 року, станом на 21 лютого 2013 року зарахування відповідачем суми єдиного внеску, сплаченого позивачем 15 січня 2013 року за грудень 2012 року та станом на 25 березня 2013 року вбачається переплата позивача зі сплати єдиного внеску в розмірі 11708 грн 70 коп.
Частиною 11 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту  2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI  за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Крім того, частиною 10 статті 25 цього Закону встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Під недоїмкою, згідно пункту 6 статті 1 Закону розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, Законом № 2464-VI  виключно визначені правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 955/18250) затверджено Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів. Пунктом 7 цього Порядку встановлено, що орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж 3 робочі дні з дня отримання заяви на перерахування коштів, яка надійшла від платника єдиного внеску, на підставі даних картки особового рахунку такого платника готує висновок за формою, наведеною у додатку № 1 цього Порядку.
Пунктом 9 Порядку визначено, що помилково сплачені суми єдиного внеску на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного Фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного Фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.
Пунктом 10 Порядку встановлено, що повернення платникам єдиного внеску помилково сплачених коштів здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок поточних надходжень на рахунок органу Пенсійного Фонду, на який сплачено кошти, що повертаються. У разі неможливості повернення одноразово на загальну суму орган Пенсійного фонду здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів.
З огляду на викладене та враховуючи те, що позивачем сплачено єдиний внесок нарахований за відповідний базовий звітний період, а саме за грудень 2012 року, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки Управління, суди попередніх інстанцій правильно задовольнили позовні вимоги.
Крім того, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідач не скористався правом, наданим пунктом 9 Порядку, а прийняв оскаржувану вимогу та рішення.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.