Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду "Про застосування штрафних санкцій до платника ЄСВ у разі невірного визначення ним номеру банківського рахунку" від 10.10.2013 р. у справі № 815/3507/13-а

Грудень 2, 2014 0 By admin
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
від 10.10.2013 р. Справа № 815/3507/13-а
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача – судді Турецької І.О. суддів – Стас Л.В., Косцової І.П. за участю секретаря – Скоріної Т.С. за участю сторін: позивач – ОСОБА_1; представник відповідача – Ю.В. Шарапов; розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про скасування рішення, –
ВСТАНОВИВ:
У травня 2013 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1) звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (надалі – УПФУ в Приморському районі м. Одеси, відповідач) за № 1141 про застосування до неї штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (надалі – Закон № 2464).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року позов задоволено частково.
Суд скасував рішення УПФУ в Приморському районі м. Одеси за № 1141 від 05 березня 2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4096,59 та пені у розміру 59,47грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
В апеляційній скарзі УПФУ в Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт, наполягаючи на постановленні нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, зазначає, що суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги помилково вважав, що своєчасна сплата позивачем на неналежний рахунок УПФУ в Приморському районі м. Одеси єдиного внеску, звільняє її від відповідальності за прострочення платежу.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник  УПФУ в Приморському районі м. Одеси підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати та прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач проти апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду залишити без змін.
З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено, позивач зареєстрована в УПФУ в Приморському районі м. Одеси як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 13 листопада 1996 року за № Ж0203Ф.
02 квітня 2012 року відповідачем було проведено звірення платежів по особовому рахунку приватного нотаріуса ОСОБА_1 та виявлена наявність боргу у розмірі 42 346,33 грн. зі сплати єдиного внеску по чистому прибутку за 2011 рік.
УПФУ в Приморському районі м. Одеси 05 березня 2013 року на підставі ч.10 та п.2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 було винесено рішення № 1141 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 4296,31 грн. (штрафні санкції – 4234,63 грн. та нарахована пеня 61,68 грн.).
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне рішення УПФУ в Приморському районі м. Одеси в частині застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4096,59 грн. та пені у розміру 59,47 грн., суд першої інстанції зазначив, що оплата єдиного внеску на неналежний рахунок відповідача, не є навмисними діями позивача, оскільки фактично кошти були сплачені своєчасно.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач хоча і своєчасно, але не в повному обсязі сплатила суму єдиного внеску, а тому, за прострочення платежу, рішення відповідача в частині накладення на позивача штрафу у розмірі 10%, що складає 138,06 грн. та нарахування пені в сумі 2,21 грн. є правомірним та обґрунтованим.
Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв’язку з наступним.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464, особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи є найманими працівниками чи підприємцями, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п.п. 4.5.3 п.4.5 розділу 4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 27 вересня 2010 року за № 21-5 (надалі – Інструкція) платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, сплачують єдиний внесок до 01 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Як встановлено судом першої інстанції 22 березня 2012 року позивачем були перераховані кошти у сумі 40965,96 грн. на рахунок, відкритий у ВАТ «Державний ощадний банк України» для сплати страхових внесків, відповідно до Закону № 2464, що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 22 березня 2012 року на суму 40965,96 грн.
Між тим, єдиний внесок повинен бути сплачений на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 02 квітня 2012 року звернулася до УПФУ у Приморському районі м. Одеси, в якому просила перерозподілити помилково перераховані грошові кошти у розмірі 40965,96 грн.
Відповідачем було проведено перерозподіл коштів на зазначений рахунок на суму 40965,96 грн., що підтверджено матеріалами справи та не заперечується представником відповідача.
Таким чином, станом на 03 квітня 2012 року, після проведення перерозподілу коштів, у позивача існувала недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1380,37 грн., яку позивач сплатила 17 квітня 2012 року, що підтверджується платіжним доручення № 27 від 17 квітня 2012 року на суму 1380,37 грн.
За порушення норм законодавства про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове пенсійне страхування, до платників, на яких згідно з Законом покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону (п.7.1Інструкції № 21-5).
Відповідно до п. 2 ч. 11 та ч.10 ст.25 Закону № 2464, п.п. 7.2.2 п.7.2 Інструкції № 21-5 за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум та нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахуванню) включно.
Однак, як вже зазначалося, основну суму коштів у розмірі 40965,96 грн. позивач сплатила до УПФУ у Приморському районі м. Одеси 22 березня 2012 року, тобто до настання граничного терміну сплати.
При цьому, кошти були зараховані на рахунок відповідача, але на інший ніж той, що передбачений для даних платежів.
Відповідно до п.10.ст.9 Закону України № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки  Пенсійного фонду, є – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач пояснила, що зверталась до відповідача перед сплатою коштів та отримала від відповідача в усному порядку необхідні реквізити рахунку для перерахування єдиного внеску, але після отримання інформації від спеціаліста відповідача про помилкове зарахування звернулась із відповідною заявою від 02 квітня 2012 року про перерозподіл коштів на належний рахунок.
Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вказаний факт не оспорював та пояснив, що, дійсно, напередодні вказаної позивачем сплати, реквізити розрахунку УПФУ в Приморському районі м. Одеси були змінені. Окрім того, про вказаний факт зміни номеру рахунку платників єдиного внеску не було повідомлено в жодній формі. На офіційному сайті відповідача інформація щодо нового номеру розрахункового рахунку для сплати єдиного внеску теж на момент сплати позивачем грошових коштів змінена не була.
Зважаючи на зазначене та з урахуванням пояснень представника апелянта у судовому засіданні,  суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність вини в діях позивача, оскільки фактично сума 40965,96 грн. була внесена на рахунок відповідача своєчасно та з урахуванням граничних термінів сплати.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем необґрунтовано та протиправно нараховані штрафні санкції по сплаті єдиного внеску у розмірі 10% від перерахованих коштів на суму 4096,59 грн.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси – залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про скасування рішення – залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів із дня виготовлення її повного тексту.