У податковій накладній неправильно вказали дату виникнення податкових зобов’язань: як виправити помилку
За першою подією склали податкову накладну 07.09.2015 р. Тобто дату складання податкової накладної вказано правильно. А ось у графі 2 «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати))» податкової накладної помилково вказали 02.09.2015 р. Помилку помітили вже після реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Як виправити таку помилку? Чи втрачає покупець — платник ПДВ можливість задекларувати податковий кредит за такою накладною?
ВІДПОВІДЬ: Передусім зазначимо: помилки в реквізитах податкової накладної, що не є обов’язковими згідно із п. 201.1 ПКУ, не повинні ставити під удар податковий кредит покупця — платника ПДВ.
Пригадаємо: Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII(чинний із 29.07.2015 р., далі — Закон № 643) із-поміж інших ПДВшних змін підкоригував п. 201.10 ПКУ. Наразі в останньому чітко прописано: саме порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, не дає права покупцю на податковий кредит. Раніше йшлося про те, що не підтверджують податковий кредит податкові накладні, складені із порушенням порядку заповнення податкової накладної. До речі, таку норму нині ще містить Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957 (далі — Порядок № 957). Утім його узгодження з нормами ПКУ — лише питання часу. На це Мінфін має 3 місяці із дня набрання чинностіЗакону № 643. У листі ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17 податківці натякнули оновленими нормами ПКУ можна користуватися, не чекаючи на внесення відповідних коректив у форму податкової накладної та до Порядку № 957.
У зазначеній ситуації йдеться про помилку саме в даті виникнення податкового зобов’язання, а не в даті складання податкової накладної, яка належить до обов’язкових реквізитів. Як відомо, ці дати мають збігатися. Тож виходить, така помилка в податковій накладній не є суттєвою і не позбавляє покупця можливості показати податковий кредит на її підставі. Утім як бути, коли покупець, щоб перестрахуватися, усе ж наполягатиме на тому, аби постачальник виправив таку помилку в податковій накладній?
На жаль, помилку виправити за допомогою розрахунку коригування не вдасться. Адже в його формі немає відповідної графи. Тож указати в розрахунку коригування правильну дату виникнення податкових зобов’язань немає де.
Щоб забезпечити покупця належно оформленою податковою накладною для відображення податкового кредиту, можна оформити правильну (без помилок) податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Щоправда, з іншим порядковим номером. Бо, як відомо, скласти на одну дату дві податкові накладні з однаковими номерами забороняє п. 5 Порядку № 957.
Водночас щоб не «задвоювалися» суми ПДВ у ЄРПН, уважаємо, варто скласти розрахунок коригування до податкової накладної з помилкою, яка пройшла через реєстр. Такої самої думки дотримуються й податківці. Про це свідчить відповідь у підкатегорії 101.07 системи «ЗІР», де вони зазначають:
«У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, із метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, із дотриманням визначених термінів реєстрації».
Такий підхід цілком виправданий. Адже сума ПДВ із помилкової податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, автоматично враховується в компонентах формули із п. 2001.3 ПКУ(SНаклОтр у покупця та SНаклВид у продавця) і, відповідно, впливає на розрахунок реєстраційної суми, на яку покупець та продавець управі зареєструвати податкову накладну в ЄРПН. Тому щоб помилкові суми не потрапили до розрахунку реєстраційної суми необхідно оформити розрахунок коригування до помилкової податкової накладної, у якому «відсторнувати» обсяги постачання та суму ПДВ. Для цього можна використати графи 6 і 7«Коригування кількості» розрахунку коригування. Тобто кількість товарів (послуг) із помилкової податкової накладної у графі 6 розрахунку коригування вказують із мінусом, відповідно, із мінусом будуть суми у графах 10 та/або 11. Як причину коригування у графі 2 розрахунку коригування можна вказати «Виправлення помилки».
Зауважимо!
У ситуації, коли податкову накладну було складено безпідставно (не було ні відвантаження товарів (надання послуг), ані отримання оплати) і зареєстровано в ЄРПН, податківці категорично проти складання розрахунку коригування до такої податкової накладної. У підкатегорії 101.07 системи «ЗІР» вони зазначають:
• «Якщо факт здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або оплати відсутній, а платником податку безпідставно складена податкова накладна, то до неї не може бути виписаний розрахунок коригування. Така податкова накладна, у разі її реєстрації в ЄРПН, виключенню з ЄРПН не підлягає.
• Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг».
Отже, помилку в даті виникнення податкових зобов’язань (графа 2 податкової накладної) можна й не виправляти. Адже маємо справу з необов’язковим реквізитом податкової накладної. А такі помилки не ставлять під удар право покупця на податковий кредит, показаний за такою податковою накладною. Однак якщо є бажання вже ж виправити й таку (несуттєву) помилку, доведеться скласти розрахунок коригування, яким анулювати помилкову податкову накладну, і оформити нову податкову накладну без помилки. Таку податкову накладну реєструє в ЄРПН постачальник, а розрахунок коригування — покупець (платник ПДВ).
Як виправити помилку, якщо невірно вказана 1-ша подія в податковій накладній