Турфірма оплатила послуги з проживання фізособі-нерезиденту: чи потрібно утримувати ПДФО
Турфірма для своїх клієнтів планує оплатити послуги з проживання фізособі-нерезиденту (власнику готелю). Готель знаходиться в країні нерезидента.
Чи вважатиметься підприємство податковим агентом фізособи-нерезидента? Чи потрібно утримувати ПДФО з коштів, сплачених на користь фізособи?
ВІДПОВІДЬ: Передусім треба згадати п. 3.2 ПКУ, який установлює пріоритет міжнародних договорів над Податковим кодексом. Тому для початку варто зазирнути до міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування (якщо таку укладено з країною нерезидента) і поцікавитися, у якій державі повинен оподатковуватися цей дохід.
Якщо дохід підлягає оподаткуванню в країні нерезидента
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, із якою укладено міжнародний договір України (п. 103.4 ПКУ).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, а нерезидент повинен бути бенефіціарним (тобто фактичним) отримувачем доходу.
Довідка повинна бути належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ПКУ). Якщо є сумніви щодо інформації від нерезидента, платник податків може скористатися п. 103.6 ПКУ та звернутися до місцевої Податкової, щоб вони звернулися із запитом до відповідного органу країни нерезидента про підтвердження зазначеної в довідці інформації.
Проблеми можуть виникнути під час заповнення форми № 1ДФ. Адже сплата ПДФО персоніфікована. І для цього потрібно, аби нерезидент отримав реєстраційний номер облікової картки платника податку в Україні. Тож він повинен звернутися до контролюючого органу в Україні. Та навряд чи в нього виникне таке бажання. Про наслідки відсутності довідки — далі.
Якщо дохід нерезидента підлягає оподаткуванню в Україні
Підпункт 170.10.3 ПКУ зобов’язує підприємство, яке виплачує дохід фізособі-нерезиденту, утримати ПДФО та військовий збір, якщо цей дохід вважається доходом із джерелом походження з України.
Визначення цього поняття наведено в пп. 14.1.54 ПКУ:
«Дохід із джерелом його походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно…».
І хоча в згаданій нормі сказано про дохід, отриманий нерезидентами на території України, навряд чи контролери вдаватимуться до аналізу нюансів місця перебування нерезидента і, найімовірніше, читатимуть пп. 14.1.54 ПКУ буквально, відповідно, вимагатимуть від податкового агента утримати податок незалежно від того, нерезидент одержував дохід на території України чи поза її межами.
Судова практика також невтішна. Наприклад, у постанові Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.02.2014 р. у справі № 2а-13853/12/0170/11 розглядалася ситуація з обкладення ПДФО виплат на користь фізосіб-нерезидентів, які надавали резиденту України послуги з перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом загального користування на маршрутах міжнародного сполучення. Послуга (або, принаймні, її частина) явно надавалася не на території України. Із країною нерезидентів укладено договір щодо уникнення подвійного оподаткування. Тому доходи нерезидентів, які надали підприємству довідки про їх нерезидентський статус, суд вважає такими, що звільняються від оподаткування на підставі п. 103.4 ПКУ. Щодо фізосіб, які не надали довідок, суд визнав дохід таким, що підлягає оподаткуванню, а підприємство — податковим агентом.
Схожа ситуація була розглянута Волинським окружним адміністративним судом (постанова від 04.04.2013 р. у справі № 803/491/13-a). Нерезидентом надавалися послуги з комплексу заходів із пошуку футболіста й забезпечення підписання трудового договору (контракту) із ним. І тут також відсутність довідки нерезидента призвела до визнання доходу таким, що оподатковується в Україні.
Лишається з’ясувати, як бути з формою № 1ДФ. Якщо питання податкових витрат некритичне для турфірми (наприклад, якщо це єдинник), то на практиці вчиняють так: надають своєму працівнику безповоротну фіндопомогу, утримують ПДФО й показують виплату у формі № 1ДФ. А працівник розраховується з власником готелю. Інакше доведеться сплачувати штраф за недостовірність даних у звіті (п. 119.2 ПКУ). Утім для когось сплата штрафу буде більш вигідним варіантом, як кажуть — меншим із двох лих.
Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»