Списання основних засобів у разі розукомплектування: чи можливо?
(коментар до листа Мінфіну від 11.04.2016 р. № 31-11420-07-10/10433)
Суть питання: Чи передбачена нормативно-правовими актами можливість списання бюджетною установою об’єктів основних засобів із метою розукомплектування?
Позиція Мінфіну: Порядок списання об’єктів державної власності затверджено постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі ― Порядок № 1314). Також передбачено, що на основні засоби (далі ― ОЗ), які не придатні до експлуатації та не підлягають відновленню, складають окремий інвентаризаційний опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти (п. 1.8 р. III Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879). У такому описі показують виявлені активи, котрі частково втратили свої первісні якості та споживчі властивості, застарілі, а також ті, що не використовуються та які не відповідають критеріям визнання.
Керуючись п. 4 Порядку № 1314, списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям і щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб’єктом господарювання, зокрема, у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією й технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.
Однак списання об’єктів основних засобів із метою їх розукомплектування Порядком № 1314 не передбачено. Якщо ж під час експлуатації складові об’єкта ОЗ вийшли з ладу, суб’єкт держсектора може здійснити ремонт, технічне обслуговування, модернізацію такого об’єкта. Щодо неможливості розукомплектування, Мінфін апелює до п. 16 р. III Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектора, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11 (далі ― Методрекомендації № 11). Адже згідно з нею первісна вартість об’єкта ОЗ може змінюватися лише в разі його поліпшення, часткової ліквідації, переоцінки та зменшення корисності/відновлення корисності в порядку, викладеному в р.р. VI і VII цих Методрекомендацій.
Коментар редакції. Окрім Порядку № 1314, варто проаналізувати також норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202 (далі ― НП(С)БОДС 121). За п. 4 його р. IV вибуття ОЗ здійснюється в порядку, визначеному законодавством. У разі вибуття об’єкта ОЗ із балансу списують його первісну (переоцінену) балансову вартість і суму накопиченого зносу (п. 3 р. IV НП(С)БОДС 121).
Отримані в результаті списання ОЗ вузли, деталі, матеріали й агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання, оприбутковують із відображенням на рахунках бухобліку запасів (п. 5 р. IV НП(С)БОДС 121). А непридатні для використання вузли, деталі, матеріали й агрегати оприбутковують як вторинну сировину (металобрухт тощо) й оцінюють за чистою вартістю реалізації чи в оцінці можливого їх використання.
Отже, процедура списання ОЗ не має жодного відношення до розукомплектування об’єктів ОЗ із метою обліку його складових як окремих об’єктів. Адже класична процедура списання передбачає саме вибуття об’єкта шляхом його ліквідації ОЗ.
Щодо розукомплектування найчастіше постає питання на кшталт: коли планують, наприклад, розподілити комп’ютерний комплекс на окремі складові, які потім оприбутковують як окремі об’єкти? Як пам’ятаємо, ще до запровадження НП(С)БОДС і затвердження Мінфіном нормативно-правових актів із бухобліку в бюджетних установах Держказначейство пропонувало списувати комп’ютерний комплекс і потім оприбуткувати його складові як окремі об’єкти (лист від 11.11.2010 р. № 17-04/2828-21196). Однак, як зазначає Мінфін у коментованому листі, нормативно-правові акти, на які посилається цей лист, давно втратили чинність. На те, що законних підстав для розукомплектування немає, іще вказують і такі нюанси.
По-перше, визнання об’єкта ОЗ активом суб’єкта держсектора припиняється в разі йоголіквідації, вибуття внаслідок продажу, передання без оплати чи невідповідності критеріям визнання активом (п. 1 р. VI НП(С)БОДС 121). Як бачимо, такої підстави, як розукомплектування, тут немає.
По-друге, інвентарні й номенклатурні номери, присвоєні об’єктам ОЗ, зберігаються за ними на весь період перебування їх у цього суб’єкта держсектора (п. 5 р. ІІ Методрекомендацій № 11). А номери інвентарних об’єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватись іншим об’єктам, що заново надійшли протягом 3-х років. Тобто інвентарний номер не може змінюватися.
Для довідки: госпрозрахункові підприємства на практиці проводять розукомплектування об’єкта ОЗ, але виділені в окремі об’єкти складові обліковують із тими самими інвентарними номерами, що були присвоєні й до розукомплектування об’єкта.
Тож бюджетні установі не можуть собі застосовувати процедури, не передбачені нормативно-правовими актами. Але в разі, якщо потрібно виділити зі складу комп’ютерного комплексу, наприклад, монітор (що зламався й не підлягає ремонту), то можна скористатися процедурою часткової ліквідації, про яку згадує якраз і п. 16 р. ІІІ Методрекомендацій № 11. Але, на жаль, сама процедура часткової ліквідації об’єкта ОЗ теж не прописана в жодному нормативно-правовому акті.
Ольга СМОЛІНА
бухгалтер-експерт