Щодо визначення об'єкта і бази оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин (лист від 15.06.2012 р. № 10092/6/15-2116)

Січень 21, 2013 0 By admin

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 15.06.2012 № 10092/6/15-2116
   
   < …….>
   
   
Про визначення об’єкту та бази оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин

   
   Державна податкова служба України на запит < …….> стосовно визначення об’єкту та бази оподаткування платою за користування надрами для видобування вапняків придатних для виробництва щебеню і карбонатного піску при здійсненні реалізації даної сировини („гірничої маси”) в межах компетенції повідомляє.
   
   < …….>
   
   У Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, для вапняків, що включені до групи сировина для бутового каменю встановлено примітку „Корисна копалина використовується у декількох напрямах. Напрям використання родовища корисної копалини загальнодержавного значення визначається рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин”.
   
   Відповідно до підпункту 263.2.1 пункту 263.2 статті 263 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі є, зокрема, обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини).
   
   Згідно з підпунктом 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 ПКУ мінеральна сировина – товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.
   
   Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.128 пункту 14.1 статті 14 ПКУ обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” обліковується гірничодобувним підприємством як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
   
   Оскільки, в результаті провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин в межах однієї ділянки надр, може видобуватися більш ніж один вид товарної мінеральної продукції, кожний з яких є окремим об’єктом оподаткування, Кодексом визначено, що платники виконують ідентифікацію об’єктів оподаткування, що віднесено до категорії видобутої корисної копалини (мінеральна сировина) „відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції” (п. 263.3 ст. 263 ПКУ), з урахуванням дотриманням „нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” (пп. 263.8.1 п.263.8 ст. 263 ПКУ).
   
   Відповідно до підпункту 14.1.51 пункту 14.1 статті 14 ПКУ добуванням корисних копалин вважається сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини. Один із методів добування полягає у використ] ]>