Щодо надання роз'яснення податкового обліку при зменшенні податкових зобов'язань Пондс при наявності суми від'ємного значення або суми бюджетного відшкодування, що виникли в попередніх звітних (податкових) періодах (лист від 13.09.2012 р. № 61/0/21-12/15-3110)

Січень 14, 2013 0 By admin

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 13.09.2012 N 61/0/21-12/15-3110

    
   Державна податкова служба України розглянула лист < …> щодо надання роз’яснення стосовно податкового обліку при зменшенні податкових зобов’язань з податку на додану вартість при наявності суми від’ємного значення або суми бюджетного відшкодування, які виникли у попередніх звітних (податкових) періодах, і в межах компетенції повідомляє.
   
   Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – Кодекс) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
   
   При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).
   
   Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від’ємне значення, то:
   
   а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
   
   6) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
   
   Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 статті 200 Кодексу.
   
   Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
   
   Отримана податкова звітність платника підлягає перевірці в терміни, визначені Кодексом (пункт 200.10 статті 200 Кодексу).
   
   Якщо за результатами перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.
   
   У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 статті 200.6 Кодексу у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах (пункт 200.14 статті 200 Кодексу).
   
   Крім того пунктом 200.5 статті 200 Кодексу визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування.
   
   Разом з тим Кодексом не передбачено можливості позбавл

ення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.
   
   Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
   
   Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду.
   
   Платники податку, які не мали права на бюджетне відшкодування у зв’язку з встановленими Кодексом обмеженнями, мають право відображати в податковій декларації з ПДВ залишок від’ємного значення податку, до повного його погашення або шляхом нарахування податкових зобов’язань, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.
   
   Разом з тим стосовно правомірності формування податкового кредиту платниками податків слід зазначити наступне.
   
   Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).
   
   Згідно з абзацом “а” підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.
   
   Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Кодексу до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
   
   Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.
   
   Враховуючи викладене, у разі якщо залишок від’ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований платником ПДВ за придбаними товарами/послугами, по завершенні терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає, в результаті чого зобов’язаний відкоригувати податковий кредит.
    
   Заступник Голови 
   А.П. Ігнатов