Щодо надання платнику податків відомостей про державний орган або органі місцевого самоврядування, інформація якого служила обставиною при ухваленні рішення про проведення фактичної перевірки (лист від 01.06.2011 р. № 5283/К/23-7014/624)
ЛИСТ
від 01.06.2011 р. N 5283/К/23-7014/624
У випадку якщо суб’єкт господарювання має сумніву відносно правомірності проведення на його господарському об’єкті фактичної перевірки, він може звернутися в орган державної податкової служби вищестоящого рівня. Крім того, платник податків для захисту своїх прав в передбаченому законодавством України порядку може звернутися в органи суду.
Після розгляду листа від 06.04.2011 р. N 04-06/04 щодо надання платнику податків відомостей про державний орган або органі місцевого самоврядування, інформація якого служила обставиною при ухваленні рішення про проведення фактичної перевірки, яке отримано від Адміністрації Президента України листом від 23.05. 2011 N 03-01/1477, Державна податкова адміністрація України повідомляє наступне.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) і фактичні перевірки.
При цьому згідно з / п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, в тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами ст. 80 Кодексу.
Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених п. 80.2 ст. 80 Кодексу.
Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до ст. 81 Кодексу.
Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом (п/п. 80.2.1 – 80.2.6), і за умови пред’явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі , назва органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку), що перевіряється, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, яка скріплена печаткою органу державної податкової служби.
Напрямок із зазначенням усіх реквізитів, передбачених абзацом першим п. 81.1 ст. 81 Кодексу, складається окремо по кожному суб’єкту чи об’єкту, що підлягає перевірці згідно з наказом, а також окремо на кожного перевіряючого.
При пред’явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням своїх прізвища, імені, по батькові, посади, дати та часу ознайомлення.
Податковим кодексом України не передбачено надання платнику податків відомостей про те, за інформацією якого державного органу або органу місцевого самоврядування і на підставі яких фактів проводиться перевірка.
У разі якщо суб’єкт господарювання має сумніви щодо правомірності проведення на йо
го господарському об’єкті фактичної перевірки, він може звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня. Крім того, платник податків для захисту своїх прав у передбаченому законодавством України порядку може звернутися в органи суду.
Заступник голови
комісії з проведення
реорганізації ДПА України,
заступник Голови
І. Носачова