Щодо легалізації і перекладу первинних документів (лист від 24.10.2011 р. № 31-08410-07-29/26066)

Січень 30, 2013 0 By admin

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
  
   ЛИСТ
  
   від 24.10.2011 р. N 31-08410-07-29/26066
   
   Відносно необхідності перекладу первинних документів вказуємо наступне. Для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до пункту 1.3 Положень про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, усіх первинних документів, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатися українською мовою . Разом з українською мовою може застосовуватися інша мова в порядку, визначеному статтею 11 Закону України “Про мови в Україні”. Документи, складені на іноземній мові, які є основою для здійснення запису у бухгалтерський облік, повинні має впорядкований автентичний переклад український мовою.
   
   Міністерство фінансів України на запит щодо первинних документів повідомляє.
   
   Надання роз’яснень з питань легалізації документів не відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.
   
   Разом з цим зазначаємо, що відповідно до положень Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні та за кордоном, затвердженої наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 р. N 113, консульської легалізації підлягають лише ті офіційні документи, які видані за участю органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
   
   Разом з тим порядок врегулювання приватноправових відносин, які хоча б за допомогою одного зі своїх елементів пов’язані з одним або декількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, регулюється Законом України “Про міжнародне приватне право” (далі – Закон).
   
   Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону іноземний елемент – ознака, що характеризує приватноправові відносини, які регулюються Законом, і що виражається в одній або декількох з наступних форм:
   
   – хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, що мешкає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
   
   – об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
   
   – юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
   
   Відповідно до частини першої статті 33 Закону дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, яке застосовується до змісту правочину.
   
   Положення статті 32 Закону передбачають, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов’язаний з правом держави, в якому сторона, яка повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
   
   Зазначені норми містяться і в розділі 6 Закону “Колізійні норми щодо договірних зобов’язань”.
   
   Тобто договір, укладений іноземними елементами в іноземній державі, буде вважатися дійсним в Україні, якщо буде відповідати вимогам права, обраної відповідно до колізійних норм.
   
   Положеннями статті 13 Закону передбачено, що документи, видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україну в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
   
   Відповідно до статті 100 Закону України “Про нотаріат” документи, які складені за кордоном за участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України.
   
   Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
   
   Тобто документ, складений за кордоном, слід легалізувати тільки у випадку, якщо він складений за участю іноземної влади або від них виходить.
   
   Щодо необхідності перекладу первинних документів вказуємо наступне. Для бухгалте] ]>