Щодо добровільної відмови власника від права власності на земельну ділянку на користь держави чи територіальної громади (Лист від 03.10.2013 р. № 22-28-0.17-17263/2-13)
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 03.10.2013 р. № 22-28-0.17-17263/2-13
Головному управлінню Держземагентства у Дніпропетровській області
Щодо добровільної відмови власника від права власності на земельну ділянку на користь держави чи територіальної громади
Державним агентством земельних ресурсів України розглянуто лист Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 17.09.2013 № 8336/13-07 про надання роз’яснення стосовно поширення дії підпункту “б” пункту 15 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України на випадки добровільної відмови власника від права власності на земельну ділянку на користь держави чи територіальної громади та повідомляється наступне.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статтею 140 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме:
а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
д) конфіскація за рішенням суду;
е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, законодавством розмежовані поняття “добровільна відмова власника від права на земельну ділянку” та “відчуження земельної ділянки за рішенням власника” як підстави припинення права на земельну ділянку.
Порядок припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника від права на земельну ділянку визначений статтею 142 Земельного кодексу України. Так, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.
Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню.
Підпунктом “б” пункту 15 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України встановлено, що до 1 січня 2016 року не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Виходячи з викладеного, Держземагентство вважає за можливе реалізацію права громадян та юридичних осіб на добровільну відмову від права власності на земельні ділянки відповідно до законодавства.
Заступник Голови Є. С. Бердніков