Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (ІІ част.) (продовження)
Продовжуємо тему, розпочату в попередньому номері «Вісника», щодо підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, визначених ст. 40 КЗпП.
Розірвання трудового договору у зв’язку із невідповідністю працівника займаній посаді
Пунктом 2 ст. 40 КЗпП визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконанням покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці.
Звільнення за такою підставою можливе у разі неякісного виконання роботи, неналежного виконання трудових обов’язків, через недостатню кваліфікацію працівника.
Звільнення працівників з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП (у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, із невідповідністю працівника займаній посаді, поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу), допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці (щорічній, а також іншій відпустці, що надаються як із збереженням, так і без збереження заробітної плати). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. В окремих випадках для звільнення працівника необхідно отримати попередню згоду виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Крім того, невідповідність працівника займаній посаді або роботі, яку він виконує, може виявитися через стан здоров’я. Про це може свідчити висновок МСЕК, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендовано іншу роботу, ніж ту, що він виконував, або взагалі трудову рекомендацію надано не було.
Нормами, наведеними у постанові № 9, передбачено, що не можна визнати законним звільнення лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов’язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Проте у випадках, коли згідно з законодавством виконання певної роботи допускається після надання в установленому порядку спеціального права (водії автомобільного та електротранспорту тощо), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі з додержанням правил частини другої ст. 40 КЗпП.
Розірвання трудового договору через прогул без поважних причин
На підставі п. 4 частини першої ст. 40 КЗпП роботодавець має право розірвати трудовий договір у разі здійснення працівником прогулу без поважних причин.
Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
При цьому причиною звільнення працівника за цією підставою може бути самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи без попередження.
Варто зазначити, що невихід працівника на роботу в зв’язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин (п. 24 постанови № 9).
Розірвання трудового договору за появу на роботі в нетверезому стані
Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у разі появи останнього в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП).
З цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники в будь-який час робочого дня незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов’язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим.
Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп’яніння можуть бути підтверджені медичним висновком та іншими видами доказів (п. 25 постанови № 9).
Розірвання трудового договору у разі тривалого нез’явлення працівника на роботу
Трудовий договір з працівником може бути розірваний роботодавцем у разі нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності (п. 5 ст. 40 КЗпП).
При цьому вихід на роботу хоча б на один день перериває цей строк. І надалі чотиримісячний строк повинен обчислюватися знову. Підсумовуватися періоди нез’явлення на роботу тривалістю менш як чотири місяці не можуть.
Розірвання трудового договору у разі систематичного невиконання обов’язків
Підставою звільнення працівника за ініціативою роботодавця є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП).
Як зазначено у постанові № 9, за передбаченою п. 3 ст. 40 КЗпП підставою працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Для звільнення працівника роботодавець застосовує заходи дисциплінарного стягнення, а також вимагає пояснень від працівника у письмовій формі щодо вчиненого проступку.
Поновлення працівника на роботі є підставою для звільнення іншого працівника
Підставою припинення трудового договору з ініціативи роботодавця є поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).
Поновлення працівника на роботі можливе згідно з рішенням суду, якщо працівника звільнено без законних підстав; якщо працівника звільнено без погодження з профспілковим органом; якщо працівника звільнено з роботи у зв’язку з незаконним засудженням.
Розірвання трудового договору за вчинення на роботі розкрадання
Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника або роботодавця є підставою розірвання трудового договору з працівником незалежно від того, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання (п. 8 ст. 40 КЗпП).
Відповідно до ст. 148 КЗпП трудовий договір може бути розірвано не пізніше одного місяця з дня набрання законної сили вироком суду чи дня прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за вчинення крадіжки, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Перелік використаних документів
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
- Постанова № 9 — постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»