Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2011 р.
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
РІШЕННЯ
від 7 грудня 2011 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого: Сімоненко В. М., суддів: Дербенцевої Т. П., Нагорняка В. А., Олійник А. С., Ступак О. В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Тернопільської обласної ради про визнання недійсним розпорядження за касаційною скаргою Тернопільської обласної ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 3 березня 2011 року, встановила:
9 червня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 25 березня 2010 року № 59 про оголошення йому, ОСОБА_6, догани.
Посилався на те, що догану йому оголошено у зв’язку з невиконанням розпоряджень голови Тернопільської обласної ради від 13 січня 2010 року № 2 “Про комісію з припинення діяльності реорганізовуваних аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області” та від 18 січня 2010 року № 5 “Про забезпечення подання до державних реєстраторів документів реорганізовуваних аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області”. Проте при виданні наказу від 25 березня 2010 року № 59 пропущено строк на застосування заходів дисциплінарної відповідальності, передбачений ст. 148 КЗпП України, оскільки розпорядження № 2 та № 5 слід було виконати у строк до 23 січня 2010 року, відповідач був обізнаний про те, що він його своєчасно не виконує, оскільки з цього приводу він неодноразово давав письмові пояснення, але заходи дисциплінарного стягнення застосував лише 25 березня 2010 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 3 березня 2011 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі Тернопільська обласна рада, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани.
Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За змістом цієї норми обчислення місячного строку для застосування стягнення починається саме з дня виявлення проступку. При цьому виявлення проступку означає не тільки виявлення його факту, але і дії або бездіяльності у вигляді проступку, а також встановлення характеру порушення, причинного зв’язку між діями та наслідками та вини у цьому працівника.
Таким чином, проступок може мати місце не тільки у вигляді разового порушення – одноразової дії, але і у вигляді бездіяльності, яка триває певний строк.
Судом встановлено, що 19 листопада 2009 року Тернопільською обласною радою ухвалено рішення № 792 “Питання аптечних закладів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Тернопільської області” щодо реорганізації комунальної організації Тернопільська обласна аптека № 134 та інших аптек комунальної власності Тернопільської області шляхом злиття та утворення на базі їх майна та коштах комунального підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопільфарм” (а. с. 49).
Розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 13 січня 2010 року № 2 на виконання рішення від 19 листопада 2009 року № 792 утворено комісію з питань припинення діяльності реорганізовуваних аптечних закладів (а. с. 51), а розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 18 січня 2010 року № 5 зобов’язано керівників аптечних закладів у 5-ти денний термін з дня отримання розпорядження подати у відповідні відділи державних реєстраторів необхідні документи для припинення діяльності аптечних закладів (а. с. 50).
Позивач ОСОБА_6 є завідуючим Тернопільською обласною комунальною міжлікарняною аптекою № 126.
21 січня 2010 року ОСОБА_6 надіслано листа про зобов’язання у 5-тиденний термін з дня його отримання особисто подати до відділу державного реєстру виконавчого комітету Тернопільської обласної ради документи, визначені у розпорядженні від 18 січня 2010 року № 5. Лист ОСОБА_6 отримано особисто 25 січня 2010 року (а. с. 146).
10 лютого 2010 року ОСОБА_6 повторно надано 5-денний строк для виконання розпорядження від 18 січня 2010 року № 5 (а. с. 150).
12 березня 2010 року ОСОБА_6 запропоновано надати пояснення з приводу невиконання розпорядження від 18 січня 2010 року № 5 у строк до 16 березня 2010 року (а. с. 152). Цей лист ОСОБА_6 отримано особисто 15 березня 2010 року, та 16 березня 2010 року ним подані особисті пояснення з приводу невиконання розпорядження від 18 січня 2010 року № 5.
Розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 25 березня 2010 року № 59 ОСОБА_6 оголошено догану за невиконання розпорядження від 18 січня 2010 року № 5 (а. с. 5).
Задовольняючи позов ОСОБА_6, суди виходили з того, що на виконання розпорядження від 18 січня 2010 року № 5 було надано 5-денний строк з дня його отримання, отже, саме за спливом цього терміну повинен обчислюватись строк, передбачений ст. 148 КЗпП України, адже голові Тернопільської обласної ради про вчинення ОСОБА_6 проступку (невиконання розпорядження від 18 січня 2010 року № 5) було відомо ще 10 лютого 2010 року, оскільки 10 лютого 2010 року ОСОБА_6 повторно надано 5-денний строк для його виконання.
Такі висновки є неправильними, оскільки судами не враховано, що ОСОБА_6 допустив проступок у вигляді бездіяльності, яка тривала до часу оголошення йому догани.
При таких обставинах строк має застосовуватись з часу виконання обов’язку. Оскільки цей обов’язок не виконано, то строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності не порушено, у зв’язку з чим судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню
Ураховуючи, що фактичні обставини справи та правовідносини сторін встановлені повно, але не застосовано закон, який підлягає застосуванню, колегія суддів вважає за можливе рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 3 березня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів вирішила:
Касаційну скаргу Тернопільської обласної ради задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 3 березня 2011 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Тернопільської обласної ради про визнання недійсним розпорядження відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: Т. П. Дербенцева
В. А. Нагорняк
А. С. Олійник