Решение Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел "Об изменении формулировки причин увольнения" от 12.10.2011 г. № 6-25073св11
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
РІШЕННЯ
від 12 жовтня 2011 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого – Гончара В. П., суддів – Амеліна В. І., Дербенцевої Т. П., Горелкіної Н. А., Нагорняка В. А., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Житомирського комунального комерціалізованого підприємства “М’ясомолторг” Житомирської обласної ради про зміну формулювання причин звільнення, за касаційною скаргою Житомирського комунального комерціалізованого підприємства “М’ясомолторг” Житомирської обласної ради на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2011 року, встановила:
29 листопада 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначала, що з березня 2003 року працювала у відповідача на посаді завідуючої складом. Наказом № 143-к від 30 листопада 2009 року вона була звільнена із займаної посади за п. 2 ст. 41 КЗпП України в зв’язку з втратою довір’я. Її звільнення відбулося з порушенням вимог закону, оскільки відповідач не вказав, які саме винні дії вона вчинила. Вказує, що на підприємстві встановлена колективна відповідальність за схоронність матеріальних цінностей на складі, але адміністрацією проігноровано відповідальність інших членів колективу матеріально-відповідальних осіб, не встановлена вина конкретного працівника за нестачу риби.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просила суд змінити формулювання причин звільнення з п. 2 ст. 41 на ст. 38 КЗпП України.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 6 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2011 року, позов задоволено.
Змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_3 з посади завідуючої складом Житомирського комунального комерціалізованого підприємства “М’ясомолторг” Житомирської обласної ради з п. 2 ст. 41 КЗпП України на ст. 38 КЗпП України (звільнена за власним бажанням) шляхом видачі відповідачем наказу та внесення відповідних виправлень у її трудову книжку.
Стягнуто з Житомирського комунального комерціалізованого підприємства “М’ясомолторг” Житомирської обласної ради судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та на користь ТУ ДСА України в Житомирській області 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на їх необґрунтованість та неправильне застосування судами норм матеріального права й допущені при розгляді справи порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не надав жодного доказу, який би свідчив про наявність у діях ОСОБА_3 конкретних порушень, які перешкоджають забезпеченню збереження матеріальних цінностей. Сам факт нестачі товарно-матеріальних цінностей не є достатньою підставою для звільнення позивачки у зв’язку з втратою довір’я.
Однак погодитись з таким висновком суду не можна.
Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам ухвалені судові рішення у справі не відповідають.
Судами встановлено, що з березня 2003 року позивачка працювала у відповідача на посаді завідуючої складом.
Відповідно до функціональних обов’язків завідуючої складом позивачка зобов’язана була забезпечувати зберігання складованих товарно-матеріальних цінностей, додержання режимів зберігання, ведення обліку складських операцій, забезпечувати додержання правил оформлення і здавання прибутково-видаткових документів.
14 березня 2008 року між адміністрацією ККП “М’ясомолторг” та членами колективу матеріального складу та складу оптової торгівлі (бригадою) в особі керівника колективу ОСОБА_3 був укладений договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.
Відповідно до п. 12 зазначеного договору підставою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності є матеріальна шкода, заподіяна розкраданням, нестачею, умисним знищенням або зіпсуттям матеріальних цінностей, а також їх знищенням чи зіпсуттям через недбалість, що підтверджується інвентаризаційними документами.
Пунктом 13 передбачено, що притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності проводиться власником після ретельної перевірки причин утворення шкоди, з урахуванням письмових пояснень, поданих членами колективу, а, у разі необхідності, також висновків спеціалістів. Заподіяна колективом (бригадою) шкода підприємству, яка підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами колективу (бригади) пропорційно місячній тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди (п. 16 Договору).
Відповідно до наказу директора підприємства у період з 13 серпня 2009 року по 30 жовтня 2009 року було проведено повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої виявлено нестачу філе риби пангасіуса свіжомороженого 30 % в глазурі вагою 6010 кг на суму 57658.18 грн. та філе риби пангасіуса сухої заморозки 600 кг на суму 9854.05 грн.
ОСОБА_3 відмовилася надати письмові пояснення з приводу нестачі товаро-матеріальних цінностей.
На підставі результатів інвентаризації наказом від 30 листопада 2009 року позивачку було звільнено з посади завідуючої складом у зв’язку з втратою довір’я до неї з боку директора підприємства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Верховний Суд України в п. 20 постанови Пленуму “Про практику розгляду судами трудових спорів” роз’яснив, що звільнення з підстав втрати довір’я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я.
При вирішенні спору суди не взяли до уваги, що ОСОБА_3, як завідуюча складом, взяла на себе зобов’язання забезпечувати зберігання складованих товарно-матеріальних цінностей, додержання режимів зберігання, ведення обліку складських операцій, забезпечення додержання правил оформлення і здавання прибутково-видаткових документів.
Виявлена внаслідок проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей нестача на складі філе риби пангасіуса свіжомороженого 30 % в глазурі вагою 6010 кг на суму 57658.18 грн. та філе риби пангасіуса сухої заморозки 600 кг на суму 9854.05 грн. свідчить про неналежне виконання нею своїх трудових обов’язків, та наявність в її діях вини у вигляді необережності.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність винних дій ОСОБА_3 щодо нестачі товарно-матеріальних цінностей, а також відсутність підстав у відповідача для звільнення позивачки за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
За таких обставин рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 квітня 2011 року та ухвала апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2011 року підлягають скасуванню.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини справи, але невірно застосовано норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Житомирського комунального комерціалізованого підприємства “М’ясомолторг” Житомирської обласної ради про зміну формулювання причин звільнення задоволенню не підлягають, оскільки позивачка, як завідуюча складом, не забезпечила зберігання складованих товарно-матеріальних цінностей, додержання режимів зберігання, ведення обліку складських операцій, додержання правил оформлення і здавання прибутково-видаткових документів, що призвело до їх нестачі. Такі її винні дії давали відповідачу підстави для втрати до неї довір’я та звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України.
Керуючись ст. ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвирішила:
Касаційну скаргу Житомирського комунального комерціалізованого підприємства “М’ясомолторг” Житомирської обласної ради задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Житомирського комунального комерціалізованого підприємства “М’ясомолторг” Житомирської обласної ради про зміну формулювання причин звільнення відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий В. П. Гончар
Судді: В. І. Амелін
Н. А. Горелкіна
Т. П. Дербенцева
В. А. Нагорняк