Придбали стаціонарний телефон в офіс: як показати в обліку
Нині без телефонного зв’язку в офісі важко обійтися. Як правило, для цього встановлюють лише стаціонарний телефон, або ж придбавають лише мобільний. Але найчастіше використовують і той, і інший.
Під час установлення телефона в нетелефонізованому до цього приміщенні, окрім вартості самого телефонного апарата, підприємству доведеться понести ще й низку додаткових витрат. Це і плата за підключення до мережі місцевого телефонного зв’язку, і плата за отримання телефонного номера. Як показати ці витрати в податковому та бухгалтерському обліку?
Підключення до мереж телефонного зв’язку
Прокладання кабелю для стаціонарного телефона
Телефонізація будівлі — це послуга, котру підприємство отримує згідно з умовами договору з оператором.
Підключення телефона (прокладання телефонної лінії, установлення телефонних розеток у приміщенні, підключення телефонних апаратів тощо) здійснюється за письмовою заявою споживача за наявності технічної можливості шляхом установлення телефонного апарата та його підключення до мереж місцевого телефонного зв’язку (п. 88 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 р. № 295, далі — Правила № 295).
Оператор телекомунікацій установлює телефони за визначеними тарифами, якщо будинки (приміщення) обладнано розподільними лініями зв’язку й кінцевими кабельними пристроями для підключення абонентської проводки, а довжина абонентської проводки від кінцевого кабельного пристрою в будинку (приміщенні) до точки підключення кінцевого обладнання не перевищує 40 метрів (основні роботи). В іншому випадку підприємству доведеться додатково сплатити за виконані оператором телекомунікацій додаткові роботи (прокладення частини абонентської проводки завдовжки понад 40 метрів).
Окрім того, під час замовлення встановлення телефона за необхідності будівництва розподільної лінії зв’язку й кінцевого кабельного пристрою абонентської лінії зв’язку та/або прокладення абонентської проводки завдовжки понад 40 метрів оператор телекомунікацій і споживач укладають договір, за яким оператор гарантує встановлення телефона після виконання додаткових будівельних робіт (пільгових додаткових робіт), а споживач оплачує такі роботи. Такі правила закріплено безпосередньо в п. 108 Правил № 295.
Нагадаємо
Абонентська проводка — частина абонентської лінії зв’язку від кінцевого обладнання споживача до кінцевих кабельних пристроїв розподільної частини абонентської лінії (розподільної коробки, кабельного ящика тощо) (п. 3 Правил № 295).
Така абонентська проводка не належить підприємству, так само як і вся абонентська лінія зв’язку. Обов’язок підприємства — утримувати абонентську проводку в межах приміщення й кінцеве обладнання в справному стані (пп. 11 п. 36 Правил № 295).
Бухоблік. Такі витрати на телефонізацію будівлі слід розглядати як її поліпшення, тобто поліпшення об’єкта основних засобів. Адже зрозуміло, що телефонізоване приміщення однозначно має більше економічних вигід, аніж приміщення без телефона. Скажімо, із телефоном офіс стає привабливішим для орендарів або покупців у разі бажання здати його в оренду чи продати.
Витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта основних засобів (що призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта), збільшують його первісну вартість (п. 14 П(С)БО 7). Їх відображають як капітальні інвестиції.
Оскільки телефонізацію здійснює стороння організація, то мовою бухгалтерських проводок це буде відображатися так: Дт 151 «Капітальне будівництво» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». А згодом — Дт 103«Будинки та споруди» Кт 151 «Капітальне будівництво».
Податок на прибуток. Як відомо, із 01.01.2015 р. порядок обчислення податку на прибуток зазнав кардинальних змін. Зокрема, із ПКУ зникло правило, що до витрат у податковому обліку можуть бути віднесені лише 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року.
Із 01.01.2015 р. податок на прибуток максимально прив’язали до бухобліку. Так, об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та поза її межами, який визначається коригуванням (збільшенням або зменшенням) фінансового результату до оподаткування (прибутку чи збитку), визначеного у фінзвітності підприємства згідно з П(С)БО чи МСФЗ, на різниці, котрі виникають відповідно до положеннь р. III ПКУ(пп. 134.1.1 ПКУ). Різниці можуть не застосовувати ті платники, у яких бухдохід за останній рік не перевищує 20 млн грн.
Тож для тих, хто застосовує різниці під час визначення бази з податку на прибуток, відповідь на запитання — чи потрібно коригувати фінансовий результат, визначений за правилами бухобліку? — залежить від того, чи передбачені в ПКУ різниці щодо ремонту з поліпшення основних засобів.
До різниць, які коригують фінрезультат, належать:
- різниці, котрі виникають під час нарахування амортизації необоротних активів (ст. 138 ПКУ);
- різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень) (ст. 139 ПКУ);
- різниці, що виникають під час здійснення фінансових операцій (ст. 140 ПКУ).
Щодо поліпшень основних засобів, то в пп. 138.3.2 ПКУ міститься все-таки одна різниця, котра впливає на розрахунок податку на прибуток. Так, згідно із зазначеною нормою, не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання/самостійне виготовлення й ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію чи інші поліпшення невиробничих основних засобів ― основних засобів, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.
Таким чином, у податковому обліку негоспдіяльні основні засоби не амортизуються та їх ремонти й поліпшення не враховуються. Отже, у разі ремонту, реконструкції, модернізації чи іншого поліпшення невиробничих основних засобів витрати не збільшують амортизаційної вартості для нарахування амортизації в податковому обліку.
Щодо виробничих основних засобів, то за загальними правилами розрахунок амортизації в податковому обліку здійснюють відповідно до правил бухгалтерського обліку (пп. 138.3.1 ПКУ).
У разі ж якщо ж ідеться про орендований основний засіб, то знову ж таки відображення в податковому обліку аналогічне бухгалтерському. Тобто такі витрати зараховують до складу основних засобів як первісну вартість нового об’єкта підгрупи інших необоротних матеріальних активів (п. 8 П(С)БО 14, п.п. 7, 21 Методичних рекомендацій із бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. № 561). Тобто в податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 «Інші основні засоби» із мінімально допустимим строком корисного використання — 12 років (лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 22778/6/99-95-42-03-15).
Телефонний номер
Під час підключення кінцевого обладнання споживача (стаціонарного телефона, факсу тощо) до телекомунікаційної мережі оператор телекомунікацій повинен присвоїти йому абонентський номер або інший мережевий ідентифікатор та/або задіяти персональний номер абонента (п. 24 Правил № 295). Щодо обліку платних номерів — далі.
1. Придбання телефонного номера у власність. Інколи юридичні особи придбавають для себе зручні номера, скажімо, 777 777 77 або 555 55 55. Це надає певні привілеї, адже можна обрати номер, який легко запам’ятовується, і в разі такого «золотого стаціонарного номера» під час переїзду на нову адресу не доведеться всім повідомляти й про новий телефон — підприємство точно всі знайдуть за старим номером.
Бухоблік. У цій ситуації матимемо нематеріальний актив. До нематактивів належать немонетарні активи, котрі не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані й утримуватися підприємством із метою використання протягом періоду понад рік для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб або надання в оренду іншим особам (п. 4 П(С)БО 8, Інструкція № 291).
Нагадаємо
Активи — це ресурси, контрольовані підприємством унаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому (п. 3 НП(С)БО 1).
Придбаний у власність номер для стаціонарного телефона належить підприємству (він може використовувати його повною мірою), тобто його можна віднести до активу. Водночас у нього немає матеріальної форми, тож підприємству доцільно обліковувати його на субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи».
Нематактиви з невизначеним строком корисного використання підприємство не амортизує (п. 25 П(С)БО 8). Нагадаємо, що до таких нематактивів належать ті, щодо яких підприємством/установою не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.
Податок на прибуток. Ми вважаємо, вартість телефонного номера в податковому обліку відображатиметься аналогічно бухобліковим правилам. Адже наразі ПКУ жодних спецправил для такої ситуації не встановлює.
2. Отримання телефонного номера в користування. Під час стандартного підключення стаціонарного телефона до телефонної мережі оператор надає в користування телефонний номер, який підприємству на правах власності не належить.
Бухоблік. Нематеріальним активом у цій ситуації отриманий у користування телефонний номер складно визнати. Адже, насамперед, такий отриманий номер не можна визнати активом згідно з п. 3 НП(С)БО 1, а тому понесені витрати логічно відносити до адміністративних витрат під час використання в адмінцілях (п. 18 П(С)БО 16). У бухгалтерських регістрах відображають кореспонденцію Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Податок на прибуток. Різниць, пов’язаних із такими витратами, у ПКУ не прописано, тож усе, як відображено в бухобліку витрати на отримання в користування телефонного номера, так і залишиться.
Телефонний апарат
Облік телефона безпосередньо залежить від його вартості, адже його строк корисного використання і без обговорення відомий — понад рік.
Бухоблік. У разі якщо підприємство придбало телефон зі строком корисного використання понад рік і за вартісною ознакою (визначено в наказів про облікову політику) визнає його як основний засіб, тоді його обліковують на субрахунку 109 «Інші основні засоби» або 104«Машини та обладнання», якщо ж як малоцінний необоротний матеріальний актив — на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
Податок на прибуток. У податковому обліку важливо, чи застосовує підприємство податкові різниці під час розрахунку об’єкта обкладення податком на прибуток, чи ні. Якщо ні, то зрозуміло, що як ця операція відобразиться в бухобліку, так вона залишиться і в податковому.
У разі ж якщо підприємство застосовує податкові різниці, то слід урахувати певні нюанси. Усе залежить від того, як класифікуватиметься такий телефон: як основний засіб чи як МНМА.
Телефон — основний засіб. Телефонний апарат потрапить до основних засобів, якщойого вартість перевищує 6000 грн (пп. 14.1.138 ПКУ).
Для цілей податкового обліку важливо — виробничим або невиробничим є такий основний засіб. Адже негоспдіяльні основні засоби (невиробничі) не амортизуються.
Якщо йдеться про виробничий основний засіб, то за загальними правилами розрахунок амортизації в податковому обліку здійснюють выдповідно до правил бухгалтерського обліку (пп. 138.3.1 ПКУ).
Телефон — МНМА. У випадку якщо вартість телефонного апарата менш ніж 6000 грн, то в такому разі цей телефонний апарат обліковуватиметься як МНМА.
За умови якщо підприємство не застосовує податкових різниць, то хвилюватися не потрібно — усе, як відображено в бухобліку, так і впливатиме на об’єкт обкладення податком на прибуток.
У разі якщо ж підприємство застосовує податкові різниці (за власним бажанням або коли дохід понад 20 млн грн), то слід урахувати той факт, що наразі доволі неоднозначним є питання: чи амортизують в податковому обліку МНМА?
Керуючись бухгалтерськими правилами, МНМА — не що інше, як одна з груп основних засобів (пп. 5.2.2 П(С)БО 7). При цьому вартісний критерій для МНМА в бухобліку встановлює підприємство самостійно в наказі про облікову політику (п. 5 П(С)БО 7).
Щодо податкового обліку, то тут МНМА не є основними засобами. У розумінні ПКУ МНМА — це інший необоротний матеріальний актив.
Аби чітко розуміти, у чому ж полягає неоднозначність, розгляньмо податкові нюанси нарахування амортизації, що закріплено в п. 138.3 ПКУ.
За умови якщо виходити з його назви, то ним установлено порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів. Про інші необоротні активи він чітко не говорить. У пп. 138.3.1 ПКУ зазначено: розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до П(С)БО чи МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених пп. 14.1.138 ПКУ. Про інші необоротні активи не згадується, а якщо взяти до уваги обмеження пп. 14.1.138 ПКУ, то МНМА фактично виключено, адже саме згідно з останнім МНМА не потрапляють до основних засобів.
Однак далі за текстом п. 138.3 ПКУ не йдеться про заборону амортизації МНМА. Навпаки, група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи — наведена в таблиці «Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів й інших необоротних активів» у пп. 138.3.3 ПКУ.
Саме така плутанина й породила питання й сумніви щодо амортизації МНМА в податковому обліку. Наразі ж думка фіскалів однозначна: оскільки МНМА не належать до основних засобів, то різниці, котрі визначаються згідно зі ст. 138ПКУ, за такими активами в платника не виникають (див. лист від 06.05.2016 р. № 10168/6/99-99-15-02-02-15).
Розгляньмо приклад, аби все сказане розкласти по полицях.
Приклад
Підприємство «Базіка» установило стаціонарний телефон в офісі. За підключення до мережі місцевого телефонного зв’язку загалом воно сплатило 1200 грн (у т.ч. ПДВ — 200 грн); за придбання у власність телефонного номера — 720 грн (у т.ч. ПДВ — 120 грн); за стаціонарний телефонний апарат — 900 грн (у т.ч. ПДВ — 150 грн).
В обліковій політиці підприємства передбачено вартісну межу для малоцінних необоротних матеріальних активів на рівні 6000 грн. Амортизацію на них нараховують у першому місяці використання в розмірі 50% їхньої вартості, котра амортизується, та решту 50% — у місяці їх вилучення з активів.
Як це відобразити в бухгалтерському та податковому обліку, покажемо в таблиці.
Таблиця
Облік телефонізації офісу
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
||
Дт |
Кт |
Сума, грн |
||
Прокладання кабеля та комунікацій |
||||
1 |
Перераховано оплату за телефонізацію приміщення |
371 |
311 |
1200,00 |
2 |
Відображено податковий кредит із ПДВ до реєстрації податкової накладної |
6441* |
644 |
200,00 |
3 |
Підтверджено податковий кредит (постачальник зареєстрував податкову накладну вчасно) |
6412** |
6441 |
200,00 |
4 |
Закінчено проведення телефонізації приміщення |
151 |
685 |
1000,00 |
5 |
Збільшено вартість приміщення на витрати, понесенні у зв’язку з його телефонізацією |
103 |
151 |
1000,00 |
6 |
Показано розрахунки з податкового кредиту |
644 |
685 |
200,00 |
7 |
Проведено зарахування зобов’язань |
685 |
371 |
1200,00 |
Придбання телефонного номера у власність для стаціонарного телефона |
||||
1 |
Перераховано передоплату за телефонний номер |
371 |
311 |
720,00 |
2 |
Відображено податковий кредит із ПДВ до реєстрації податкової накладної |
6441 |
644 |
120,00 |
3 |
Підтверджено податковий кредит (постачальник зареєстрував податкову накладну вчасно) |
6412 |
6441 |
120,00 |
4 |
Оприбутковано телефонний номер |
154 |
685 |
600,00 |
5 |
Уведено в експлуатацію нематактив |
127 |
154 |
600,00 |
6 |
Закрито розрахунки з ПДВ |
644 |
685 |
120,00 |
7 |
Проведено зарахування зобов’язань |
685 |
371 |
720,00 |
Придбання стаціонарного телефона |
||||
1 |
Оплачено вартість телефона |
371 |
311 |
900,00 |
2 |
Відображено податковий кредит із ПДВ до реєстрації податкової накладної |
6441 |
644 |
150,00 |
3 |
Підтверджено податковий кредит (постачальник зареєстрував податкову накладну вчасно) |
6412 |
6441 |
150,00 |
4 |
Оприбутковано телефон |
112 |
631 |
750,00 |
5 |
Закрито розрахунки з податкового кредиту по ПДВ |
644 |
631 |
150,00 |
6 |
Зараховано зобов’язання |
631 |
371 |
900,00 |
7 |
Нараховано амортизацію телефона в першому місяці використання в розмірі 50% вартості, що амортизується
(750 грн х 50%/100%) |
92 |
132 |
375 |
* Аналітичний рахунок 6441 — «Податковий кредит непідтверджений».
** Аналітичний рахунок 6412 — «Розрахунки з ПДВ».
Ірина ЛІТВІНЧУК,
провідний бухгалтер-експерт