Проведення зустрічних звірок: причини та наслідки
Контролюючі органи з метою отримання податкової інформації мають право проводити зустрічні звірки данихсуб’єктів господарювання щодо платника податків і даних стосовно неприбуткових організацій в порядку, визначеному постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок» від 27.12.2010 р.№ 1232 (далі — Порядок) (п. 73.5 ПКУ)
Водночас зауважимо: зустрічні звірки не є перевірками, а є зіставленням даних первинних документів суб’єкта господарювання. Проводяться такі звірки контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків, зокрема, підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності й повноти відображення в обліку (п. 1 Порядку).
Зустрічна звірка може проводитися органами ДФС і під час перевірки. Як підтвердження цьому в п. 2 Порядку зазначено: із метою проведення зустрічної звірки відбираються ті суб’єкти господарювання зі здійснення операцій, із якими в разі прийняття заходів податкового контролю щодо платників податків виникають сумніви та/або необхідність дослідження факту здійснення таких операцій, їх виду, обсягу і якості, розрахунків, що здійснювалися між зазначеними суб’єктами та платниками. Інакше кажучи, якщо при проведенні перевірки платника податків з’явилися сумніви в реальності здійснюваних ним операцій із його контрагентом, то в працівників ДФС виникає потреба перевірити такого контрагента.
Учасники зустрічних звірок
Зазвичай у зустрічній звірці беруть участь три сторони:
- орган ДФС — ініціатор;
- орган ДФС — виконавець;
- суб’єкт господарювання, якому надіслано запит.
Відбір суб’єкта господарювання здійснюється шляхом ґрунтовного аналізу такої інформації (п. 2.2 Методрекомендацій № 511 ), як:
- реєстраційні дані підприємства, дані фінансової звітності та податкових декларацій і додатків до них, інформації про попередні перевірки (звірки), дані митних декларацій, інформації про здійснені контрольовані операції (із використанням Інформаційної системи «Податковий блок»);
- наявність відмінностей між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом із ПДВ (із використанням Системи автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів);
- відомості, що містяться в податкових накладних та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до них, а також доданих до реєстру документів, наявність або відсутність факту їх реєстрації (із використанням Єдиного реєстру податкових накладних);
- інформації про провадження в справах про адміністративне й судове оскарження податкових повідомлень-рішень (із використанням АІС «Скарга» і АІС «Суди»);
- наявність і стан діяльності господарських одиниць, за якими платник податків здійснює роздрібну торгівлю, дані про реєстрацію та зняття з обліку РРО, а також обсяги операцій (із використанням підсистеми системи «Реєстрація суб’єктів господарювання», «Реєстрація та облік реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій»);
- інформація про кількість і динаміку працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) або цивільно-правовими договорами у звітному періоді, нарахування та виплату доходів на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку з використанням Державного реєстру фізичних осіб;
- наявність взаємовідносин із суб’єктами господарювання, які мають ознаки фіктивних, інформація про які внесена до АІС «Суб’єкти фіктивного підприємництва» Інформаційної системи;
- наявність інформації про порушення суб’єктом господарювання податкового, валютного, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- наявність інформації про проведення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, й іншої інформації, отриманої в передбачений законом спосіб.
Оформлення результатів зустрічних звірок
Контролюючий орган (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, яку запитує орган-ініціатор. Якщо потрібною для ініціатора інформацією орган-виконавець не володіє, ним складається відповідний запит, також і на документальне підтвердження цієї інформації, завірений печаткою, та надсилається платнику податків рекомендованим листом, який вручається під розписку (п. 4 Порядку). Відповідь має надійти протягом місяця із дня, наступного за днем надходження запиту (п. 6 Порядку, п. 73.3 ПКУ).
Результати зустрічної звірки оформлюються шляхом складання довідки, яка підписується суб’єктом господарювання (законним або вповноваженим представником) і посадовими особами органу ДФС і в десятиденний строк особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи вповноваженому представникові під розписку, або ж надсилається суб’єкту господарювання за його адресою рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Зустрічна звірка може проводитися лише у випадку отримання від суб’єкта господарювання інформації, котра визначена в запиті. Тому висновки, зокрема й з’ясування реальності госпдіяльності та відображення її в обліку платника податків можуть робитися й викладатися в довідці за результатами проведення зустрічної звірки винятково в разі співставлення первинних документів. Така правова позиція сформувалася трьома судами (див. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 р. у справі № 826/931/14, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. у справі № 802/1095/15-а й ухвалу ВАСУ від 27.04.2016 р. у справі К/800/35688/14).
Довідка складається у двох примірниках і реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня строку, відведеного для проведення зустрічної звірки (п. 4.6Методрекомендацій № 511).
У разі відмови суб’єкта господарювання (законного чи вповноваженого представника) від підписання Довідки (неявки для підписання) посадовими особами органу ДФС складається відповідний акт у довільній формі, що засвідчує факт такої відмови (неявки) і реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів (п. 4.8 Методрекомендацій № 511).
Зверніть увагу! У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку у зв’язку зі зняттям суб’єкта господарювання з обліку, установленням його відсутності та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням інформації та документів для проведення зустрічної звірки контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця) (абз. 2 п. 7 Порядку)
Що далі?..
Результати проведеної зустрічної звірки суб’єкта господарювання підлягають урахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДФС — ініціатором і долучаються до матеріалів такої перевірки. Під час отримання матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДФС — ініціатор:
- у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб’єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) — додає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки;
- у разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб’єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) — здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог ПКУ.