Працівник написав заяву на звільнення й захворів: як і коли його звільняти
Працівник підприємства написав заяву на звільнення за власним бажанням, яку підписали із двотижневим строком відпрацювання. Останнім днем роботи мало бути 26 липня 2013 року, але за 3 дні до дня звільнення (23 липня) працівник зламав руку (не на виробництві). У листопаді поточного року закривають лікарняний. Як тепер оформлювати звільнення, чи потрібно працівнику повторно писати заяву?
ВІДПОВІДЬ: Під звільненням за власним бажанням розуміють звільнення з ініціативи працівника. Отже, на нього не поширюється ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), яка забороняє звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності (оскільки це звільнення не з ініціативи роботодавця). Тому працівник мав право звільнитися ще 26 липня 2013 року, незважаючи на те, що він перебував на лікарняному (див. лист Мінсоцполітики від 27.04.2012 р. № 70/06/186-12). Згадана вище норма стосується лише випадків розірвання договору з ініціативи роботодавця (ст.ст. 40, 41 КЗпП) і на інші ситуації не поширюється (див.постанову ВСУ від 26.12.2012 р. № 6-156цс12).
У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності чи до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності (п. 2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455).
Тому звільнення за власним бажанням працівника, який захворів у період роботи, не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності. Адже право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення (абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ, далі — Закон № 2240).
Тож якщо працівник захворів перед звільненням, підприємство повинне йому оплатити перші п’ять днів непрацездатності, включаючи день звільнення (див. лист Мінсоцполітики від 27.04.2012 р. № 70/06/186-12).
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми (не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням) застрахованим особам виплачується Фондом соцстраху, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством (ч. 2 ст. 35 Закону № 2240).
Тобто якщо б навіть із працівником припинили трудові відносини — звільнили 26 липня 2013 року, йому мали б все одно оплатити лікарняний (за рахунок підприємства) за чотири дні (із 23 по 26 липня) та допомогу по непрацездатності (за рахунок Фонду соцстраху) ? починаючи з шостого дня хвороби до відновлення працездатності.
Якщо ж роботодавець в обумовлену дату не оформив звільнення працівника, не видав йому трудову книжку та не розрахувався з ним, то фактично трудові відносини не було припинено.
Нагадаємо!
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст.116 КЗпП (ст. 47 цього Кодексу).
У разі якщо ж після спливу строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою (абз. 3 п. 12 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9). І якщо працівник не передумав звільнятися, він може знову написати заяву про звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін, погодивши дату звільнення з роботодавцем.
Світлана ЛІСТРОВА,
шеф-редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»