Працівника викликали до суду: алгоритм дій кадровика

Липень 10, 2015 0 By admin

Працівник нашого підприємства надав до відділу кадрів повістку про виклик до суду в статусі свідка.

Підкажіть, будь ласка, чи зобов’язані ми увільняти такого співробітника від роботи? Якщо так, то як правильно це оформити? Чи потрібно оплачувати працівнику цей час?

ВІДПОВІДЬ: Так, роботодавець зобов’язаний увільнити від роботи співробітника на час участі в судовому засіданні. Із цією метою він має видати відповідний наказ та поставити відмітку в табелі обліку використання робочого часу (далі — табель). А от середній заробіток у день участі працівника в судовому засіданні оплачують не завжди. Пояснимо детальніше.

Як правило, підставою для оформлення відсутності працівника на роботі з метою його участі в судовому засіданні є повістка про виклик до суду. Однак залежно від характеру судового процесу працівника можуть викликати до слуг Феміди й іншим способом.

Так, у цивільному процесі судові повістки надсилають поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів (ч. 5 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України далі — ЦПК). В адміністративному та кримінальному процесах судовий виклик можуть направити також шляхом надсилання тексту повістки факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою чи телефонограмою (ч. З ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, далі — КАС, ч. 1 ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України, далі КПК).

Але незалежно від того, чи надав працівник повістку про виклик до суду, радимо отримати від такого співробітника заяву з відповідним проханням увільнити його від роботи. Якщо повістку надіслано факсом, то до заяви долучається її копія. Якщо ж виклик прийшов телефоном, то радимо працівнику вказати в заяві роботодавцю прізвище та посаду особи, яка здійснила виклик, найменування та адресу суду, до якої його кличуть, найменування (номер) провадження, у рамках якого здійснюється виклик, свій процесуальний статус (свідок, учасник тощо), у якому він перебуває, час та дату засідання, для участі в якому його викликають.

На підставі означеної заяви керівник підприємства має видати наказ про увільнення він роботи такого працівника. У цьому документі слід прописати, потрібно зберігати середній заробіток за працівником на час його відсутності на роботі чи ні.

Вирішення питання про оплату відсутності працівника на роботі та оформлення його відсутності в табелі залежить від того, у якій саме справі його викликають до суду та в якості кого. Визначити відповідний статус допоможе повістка про виклик до суду, у якій він неодмінно повинен бути вказаний.

За особами, яких викликають у спра- вах про адмінправопорушення як потерпілих, свідків, експертів чи перекладачів, зберігають середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 275 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

В інших категоріях судових справ окремі учасники судового процесу мають право отримати компенсацію витрат, які вони понесли у зв’язку з явкою до суду. Однак такі виплати здійснюють або за рахунок сторін судового процесу (позивача чи відповідача) чи держбюджету.

Скажімо, ч. З ст. 86 ЦПК передбачає, що добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсацію за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачує сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, тобто той, хтр програв. Ідеться про цивільні, земельні, трудові спори. При цьому компенсацію за втрачений заробіток обчислюють пропорційно від розміру середньомісячного заробітку. На бюджетне відшкодування виклику свідків можна очікувати в тих випадках, коли той здійснено в справах окремого провадження за ініціативою суду, а також у випадках звільнення сторін від сплати судових витрат або зменшення їх розміру (ч. 4 ст. 86 ЦПК).

Так само вирішено питання і відшкодування витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів чи перекладачів в адміністративних справах (ст. 92 КАС). Зокрема, свідкам оплачують проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту.

Якщо ж ідеться про виклик свідка під час розгляду слугами Феміди кримінальної справи, то відповідні витрати несе та сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків (ч. 1 ст. 122 КПК). Свідкам оплачують проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсацію за втрачений заробіток. Розмір останньої обчислюють аналогічно до правил, установлених ЦПК (ч. З ст. 122 КПК).

Таким чином, законодавство не зобов’язує виплачувати працівнику зарплату за час його участі в судовому засіданні як свідка в рамках цивільного, кримінального чи адміністративного процесу. Відповідний обов’язок з’являється в роботодавця, лише якщо його підлеглий залучений як свідок до розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суму компенсації (відшкодування) за втрачений заробіток обчислюють за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абз. З п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи з трикратного розміру мін- зарплати (п. 2 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою КМУ від 01.07.1996 р. № 710).

Захищаючи інтереси наших передплатників, також радимо не забувати, що перебування працівника в статусі обвинуваченого, підсудного чи підозрюваного не дозволяє зберігати за ним середній заробіток. Якщо згодом буде встановлено, що його засудження, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, взяття і тримання під вартою чи відсторонення від роботи (посади) були незаконними, то на компенсацію такий співробітник може очікувати вже за рахунок держбюджету. Відповідні процедури врегульовані Законом У країни ” Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” від 01.12.1994 р. № 266/94-ВР.

А у випадку, коли працівник є в справі про адмінправопорушення особою, яку притягають до адміністративної відповідальності, то відсутність його на роботі під час розгляду справи буде обґрунтованою, але за таким працівником не зберігається середній заробіток.

Відсутність працівника на роботі у зв’язку з участю в судовому засіданні треба, відповідно, зафіксувати й у табелі. Так, якщо за співробітником не зберігається середній заробіток за цей час, то в табелі радимо поставити відмітку “І” (або цифрами “30”), що означає інші причини неявок. У разі, коли працівнику зберігають середній заробіток, — “ІН” (або цифрами “22”) — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством. До речі, щодо останнього — таку відмітку радили робити й спеціалісти Мінпраці України в листі від 15.10.2010 р. № 320/13/116-10.