Порядок розрахунку середньої зарплати для страхових виплат: оновлені правила й алгоритм

Березень 24, 2016 0 By admin

(коментар до постанов КМУ від 26.06.2015 р. № 439 та № 440)

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхування, затверджений постановою від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), викладено в новій редакції постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 439 (далі — Порядок № 439). Він діє з 04.07.2015 р. Одночасно постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440 затверджено Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця (далі — Порядок № 440). Той факт, що він набрав чинності пізніше, аніж Порядок № 439, ролі не відіграє, оскільки в ньому продубльовані основні норми з Порядку № 439.

Порядок № 439 застосовується для обчислення страхових виплат на випадок безробіття, пов’язаних із нещасним випадком на виробництві та професійного положення й у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у т.ч. для оплати перших п’яти днів непрацездатності. Однак порядок розрахунку середньої зарплати для страхових виплат із соціального страхування змінився кардинально.

Із якої дати застосовувати новий порядок розрахунку середньої зарплати

Оскільки Порядок № 439 за інформацією на офіційному сайті Верховної Ради   набрав чинності 04.07.2015 р., то постає запитання: як бути з листками непрацездатності, які на цю дату знаходяться в кадровій службі, у комісії із соцстраху чи в бухгалтерії? Якщо проаналізувати попередні випадки внесення істотних змін  до Порядку № 1266, то їх застосування прив’язували до дати настання страхового випадку. Те, що зазначений порядок застосовується тільки до страхових випадків, що наступили починаючи з 4 липня 2015 року підтверджує й лист Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності від 07.07.2015 р. № 2.4-17-1112.

Отже, при визначенні середньої зарплати для оплати листків непрацездатності, відкритих:

  • до дати набрання чинності Порядком № 439 застосовують стару редакцію Порядку № 1266 із 6-місячним розрахунковим періодом  й оплачують робочі дні (робочі години), що припадають на період непрацездатності;
  • починаючи із дати набрання ним чинності застосовують Порядок № 439 із 12-місячним розрахунковим періодом й оплачують календарні дні тимчасової непрацездатності.

Зверніть увагу!

У «Урядовому кур’єрі» від 04.07.2015 р. № 199 КМУ від 26.06.2015 р. № 439 опублікована частково, тому постає питання щодо правомірності набрання чинності Порядком № 439 саме 04.07.2015 р. Опублікування в «Офіційному віснику України» планується лише 14.07.2015 р. Тому дуже хотілося б знати думку Мін’юсту та Мінсоцполітики стосовно офіційної дати набрання чинності Порядком № 439. При цьому Фонд соцстраху вважає все-таки, що зазначений Порядок діє з 04.07.2015 р.

Далі — детальніше про головні зміни при розрахунку середньої зарплати для страхових виплат, але основну увагу зосередимо на оплаті лікарняних і декретних.

Порядок обчислення середньої зарплати: основні акценти

1. Розрахунковий період при розрахунку середньої зарплати для страхових випадків, що настали починаючи із 04.07.2015 р., становить 12 календарних місяців (було — 6 календарних місяців). Окрім того, до не відпрацьованого з поважних причин  часу тепер віднесли періоди відпусток без збереження зарплати (без прив’язки до законодавчих підстав для надання таких відпусток).

2. Оплаті підлягають календарні дні (а не робочі, як було раніше) тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах і в інших страхових випадках (п. 2 Порядку № 439).

3. Середньоденну зарплату застосовують для всіх страхових виплат, у т.ч.  якщо працівник трудиться неповний робочий день і коли облік робочого часу ведеться в годинах.  Середньомісячну зарплату визначають,  перемноживши середньоденну зарплату на 30,44 (п. 6Порядку № 439).

4. На роботі за сумісництвом і за основним місцем роботи визначають розрахунковий період та середню зарплату окремо за кожним місцем роботи. Єдине, що їх пов’язує: сумарна заробітна плата, із якої розраховуються виплати, у місяцях розрахункового періоду за основним місцем роботи й за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ (абз. 3 п. 30 Порядку № 439).

5. Пропорційне врахування одноразових виплат залежно від відпрацьованого часу при розрахунку середньої зарплати не передбачено.

6.Заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для обчислення середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності й відпустки по вагітності та пологах визначають на підставі  відомостей, дані з яких уносять до таблиці 6 Форми № Д4, а для страхових випадків по безробіттю та у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням дані беруть із Реєстру застрахованих осіб (п.п. 31, 32 Порядку № 439).

7. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються в такому самому порядку й у таких же розмірах, як і інші дні тимчасової непрацездатності.

8. У новій редакції викладено Довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, у якій тепер указують також суму та розмір ЄСВ (страхових внесків). За зверненням органів Фонду соцстраху чи застрахованої особи така довідка надається роботодавцем, військовими комісаріатами, військовими частинами, установами, організаціями протягом п’яти робочих днів (п. 34 Порядку № 1266).

Розрахунковий період і середню зарплату визначаємо по-новому

У загальному випадку розрахунковий період  становить 12 календарних місяців перед місяцем настання  страхового випадку (п.п. 7, 11, 25 Порядку № 439).

Як визначати розрахунковий період у випадках, коли в розрахунковому періоді відпрацьовано менше 12 календарних місяців або не було заробітку в розрахунковому періоді чи страховий випадок настав у перший день роботи, див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Порядок визначення розрахункового періоду й середньої зарплати для страхових виплат

Конкретні обставини настання страхового випадку
Порядок визначення розрахункового періоду
Порядок розрахунку середньої зарплати
Нормативна підстава
Для оплати перших п’яти днів непрацездатності, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах
Загальний випадок
12 календарних місяців перебування в трудових відносинах за останнім основним місцем роботи, що передують місяцю настання страхового випадку
нараховану за розрахунковий період заробітну плату, на яку нарахований ЄСВ, ділять на кількість календарних днів зайнятості*
(за вирахуванням календарних днів не відпрацьованих із поважних причин**)
п.п. 3 і 25Порядку № 439
Застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше 12 календарних місяців у розрахунковому періоді
фактично відпрацьовані календарні місяці  (із 1 по 1 число)
п.п. 3 і 26Порядку № 439
Застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше календарного місяця
фактично відпрацьований  час, тобто календарні дні перед настанням страхового випадку
п.п. 3 і 27Порядку № 439
Застрахована особа в розрахунковому періоді з поважної причини не мала заробітку чи захворіла в перший день роботи
розрахункового періоду фактично немає, тому обчислення проводять виходячи із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), її частини
тарифну ставку  (посадовий оклад) або їх частину ділять на 30,44
п.п. 5, 28Порядку № 439
Застрахованій особі не встановлюється тарифна ставка, посадовий оклад
обчислення проводять із розрахунку мінімальної зарплати, установленої законом на день настання страхового випадку
мінімальну зарплату (або її частину) ділять на 30,44
п.п. 5, 28Порядку № 439
Для страхових виплат за страхуванням на випадок безробіття
Загальний випадок
12 календарних місяців, що передують  місяцю настання страхового випадку — реєстрації особи в держслужбі зайнятості
нараховану за розрахунковий період зарплату (дохід, грошове забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, ділять на кількість днів зайнятості*
(за вирахуванням календарних днів не відпрацьованих із поважних причин***)
п. 7 Порядку № 439
Застрахована особа в розрахунковому періоді мала перерви в страховому стажі з поважних причин***
до розрахункового періоду не враховуються повні місяці перерви в страховому стажі
п. 8 Порядку № 439
Застрахована особа в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку не мала заробітку
розрахункового періоду фактично немає, обчислення проводять із розрахунку мінзарплати (або її частини), установленої на день розірвання трудового договору, припинення підприємницької діяльності, іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності
мінімальну зарплату (або її частину) ділять на 30,44
п.п. 5, 9Порядку № 439
Для виплат за страхування від нещасних випадків та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (окрім допомоги по тимчасовій непрацездатності)
Загальний випадок
12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку
нараховану за розрахунковий період заробітну плату, на яку нарахований ЄСВ, ділять на кількість зайнятості*
(за вирахуванням календарних днів не відпрацьованих із поважних причин**)
абз. 1 п. 11Порядку № 439
Застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок
фактично відпрацьовані календарні місяці  (із 1 по 1 число)
абз. 2 п. 11Порядку № 439
Застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше календарного місяця за місцем роботи, де стався страховий випадок
фактично відпрацьований час, тобто календарні дні перед настанням страхового випадку
абз. 3 п. 11Порядку № 439
Застрахована особа в розрахунковому періоді з поважної причини** не мала заробітку чи захворіла в перший день роботи
розрахункового періоду фактично немає, тому обчислення проводять виходячи із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), їх частини, установленої на день настання права на страхову виплату
тарифну ставку  (посадовий оклад) або їх частину ділять на 30,44
п.п. 5, 12Порядку № 439
Застрахованій особі не встановлюються тарифна ставка, посадовий оклад  та відповідні дані відсутні
обчислення проводять із розрахунку розміру мінімальної зарплати (або її частини), установленого законом на день настання права на страхову виплату
мінімальну зарплату (або її частину) ділять на 30,44
п.п. 5, 12Порядку № 439
*Періоди зайнятості включають залежно від виду страхування: періоди перебування в трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за ЦПД, проходження служби, підприємницької й іншої діяльності.
**Поважні причини для цього виду страхування — це тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,  відпустка по догляду за дитиною до трьох і до шести років та відпустка без збереження зарплати (без прив’язки до законодавчих підстав для її надання).
*** Поважними причинами для страхування на випадок безробіття є: навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання; строкова військова служба; здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, що за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску; інші поважні причини, передбачені законодавством України (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття») від 02.03.2000 р.  № 1533-III).

Зверніть увагу!

Із розрахункового періоду (із 1-го до 1-го числа) виключаються періоди, не відпрацьовані з поважних причин, а для військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу й інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності та відпустки по вагітності та пологах із розрахункового періоду не виключають.

Особливості визначення заробітку для обчислення середньої зарплати для лікарняних і декретних

У Порядку № 439 чітко не прописано, із якого заробітку обчислюється середня зарплата для розрахунку оплати тимчасової непрацездатності й періоду вагітності та пологів. Однак у Порядку № 439 фігурують поняття «середньоденна заробітна плата»,  «середньомісячна заробітна плата»,«сумарна заробітна плата». Тому цілком логічно буде визначати ці показники із розрахунку саме складових заробітної плати, до яких не належать ані суми декретних, ані лікарняних. Раніше із метою визначення складових зарплати використовували Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі ― Інструкція № 5). Але оплата перших п’яти днів непрацездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності й допомога по вагітності та пологах не належать до складу заробітної плати (п.п. 3.2–3.3 Інструкції № 5). А отже,при обчисленні середньої зарплати до заробітку не включаються суми лікарняних і декретних.

Іще одне актуальне питання щодо врахування одноразових виплат у заробіток для обчислення середньої зарплати. Як пам’ятаємо, згідно з абз. 2 п. 9  Порядку № 1266, виплати разового характеру враховувалися в місяці нарахування пропорційно відпрацьованому часу. Тепер же в Порядку № 439 такої вимоги немає. Тому чекаємо на роз’яснення Мінсоцполітики щодо цього, адже саме це міністерство повинне затвердити приклади розрахунку середньої зарплати.

Обмеження середньої зарплати й розмірів лікарняних і декретних

Середньоденна зарплата згідно з п. 4 Порядку № 439 не може перевищувати розміру максимальної бази нарахування ЄСВ  у розрахунку на один календарний день, який обчислюють, розділивши встановлений розмір максимальної величини в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Саме так цей показник визначався раніше для оплати декретних, а тепер він розраховується однаково і для лікарняних, і для декретних.

Сумарна заробітна плата, із якої розраховуються страхові виплати за основним місцем роботи й за  місцями роботи за сумісництвом, не може перевищувати максимальної бази нарахування ЄСВ (абз. 3 п. 30 Порядку № 439).

Обмеження максимальних і мінімальних розмірів оплати перших п’яти днів непрацездатності, допомоги по непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Найменування виплати
Граничний мінімальний розмір
Граничний максимальний розмір
показник у розрахунку на місяць
норма
показник у розрахунку на місяць
норма
Якщо страховий стаж не менше 6 місяців протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку
Оплата перших п’яти днів непрацездатності
не встановлено
максимальна база* нарахування ЄСВ
абз. 3 п. 5Порядку № 440
Допомога по тимчасовій непрацездатності
абз. 2 п. 2Порядку № 439
Допомога по вагітності та пологах
розмір мінімальної зарплати на час настання страхового випадку**
абз. 3 п. 2Порядку № 439
максимальна база* нарахування ЄСВ
абз. 3 п. 2  Порядку № 439
Якщо страховий стаж менше 6 місяців протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку
Оплата перших п’яти днів непрацездатності
не встановлено
розмір мінімальної зарплати, установлений законом у місяці настання страхового випадку
абз. 2 п. 5Порядку № 439
Допомога по тимчасовій непрацездатності (крім випадків, пов’язаних із нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням)
Допомога по вагітності та пологах
розмір мінімальної зарплати на час настання страхового випадку**
абз. 3 п. 29Порядку № 439
двократний розмір мінімальної зарплати, установлений законом у місяці настання страхового випадку
абз. 3 п. 29Порядку № 439
* Розмір максимальної бази нарахування ЄСВ дорівнює 17 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого законом, на яку нараховується ЄСВ: із 1 січня по 30 листопада 2015 року — 20706 грн, із 1 грудня 2015 року — 23426 грн.
** У разі роботи застрахованої особи на умовах неповного робочого часу зазначене обмеження не застосовується (лист Мінпраці від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18).

Особливості визначення заробітку для обчислення середньої зарплати для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання прописано в п.п. 13–24 Порядку № 439.

Алгоритм розрахунку середньої зарплати

Для розрахунку розміру середньої зарплати для страхових виплат за всіма видами соціального страхування застосовується загальний механізм, передбачений п. 3 Порядку № 439.

Схема 131536_1

Загальний алгоритм розрахунку середньої зарплати

Якщо в розрахунковому періоді не було заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) або страховий випадок стався в перший день роботи, обчислення середньої зарплати проводять із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), її частини, яку ділять на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Схема 231536_2

Алгоритм обчислення середньої зарплати, коли в розрахунковому періоду заробітку не було чи страховий випадок стався в перший день роботи

У деяких випадках також середню зарплату обчислюють із розрахунку розміру мінімальної зарплати, зокрема, коли застрахованій особі не встановлюється тарифна ставка, посадовий оклад або відсутні відповідні дані, а також при застосуванні обмеження розміру оплати перших п’яти днів непрацездатності, допомоги по непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах ― якщо в застрахованої особи страховий стаж менше 6 місяців протягом 12 календарних місяців перед місяцем настання страхового випадку (див. схему 3).

Схема  331536_3

Алгоритм обчислення середньої зарплати із розрахунку мінімальної зарплати

Особливості визначення середньої зарплати для виплат добровільно застрахованим особам

Порядок визначення розміру страхових виплат для добровільно застрахованих осіб визначено п.п. 9, 10, 31 Порядку № 439. Так, у загальному випадку розрахунковим періодом  є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку,  а середню зарплати визначають відповідно до п. 3 Порядку № 439. Порядок розрахунку середньої зарплати для інших випадків залежно від конкретних обставин наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Розрахунок середньої зарплати для виплат добровільно застрахованим особам

Обставини настання страхового випадку
Порядок розрахунку середньої зарплати (середнього доходу)
Нормативна підстава
Для яких видів страхування застосовується
Застрахована особа з поважних причин не мала заробітку в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку
розмір мінімальної зарплати (її частину) на день настання страхового випадку ділять  на 30,44
п.п. 5 і 9Порядку № 439
страхування з тимчасової втрати працездатності
розмір мінімальної зарплати (її частину) на день настання права на страхову виплату
ділять  на 30,44
п.п. 5 і 9Порядку № 439
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
Застрахована особа відпрацювала в розрахунковому періоді зі сплатою ЄСВ (страхових внесків) менше 180 календарних днів
розмір мінімальної зарплати (її частину) на день настання права на страхову виплату ділять  на 30,44
п. 5 і абз. 1 п. 10 Порядку № 439
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
Застрахована особа має стаж менше 6 місяців протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру соціального страхування:
допомога по тимчасовій непрацездатності
розмір мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку  ділять  на 30,44
п. 5 і абз. 3 п. 10 Порядку № 439
страхування з тимчасової втрати працездатності
допомога по вагітності та пологах
двократний розмір мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку  ділять
на 30,44
п. 5 і абз. 4 п. 10 Порядку № 439
страхування з тимчасової втрати працездатності

Для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов’язкового державного  соціального страхування з використанням даних Реєстру застрахованих осіб (п. 3 Порядку № 439).

Детальніше про обчислення середньої зарплати для лікарняних і декретних на конкретних прикладах розповімо в наступних номерах газети.

Світлана ЛІСТРОВА,

шеф редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»