Податковий облік зіпсованого покупцем товару
У разі псування відвідувачем товару загалом проглядаються три операції, які впливають на облік: продаж зіпсованого товару, його списання та уцінка. їх ми й розглянемо у цій статті.
Продаж зіпсованого товару
Якщо сторони “не помічають” псування товару й відвідувач його добровільно купує, то мають місце податкові наслідки звичайного продажу товарів. Тобто факт псування товару не залишить жодних слідів ані в первинних документах, ані в податковому й бухгалтерському обліку.
У розглядуваному випадку в податково-прибутковому обліку за датою переходу до покупця права власності на зіпсований товар (на дату його передання) торговельному підприємству потрібно збільшити податковий дохід виходячи з договірної вартості такого товару (п.п. 137.1,135.4 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом Міндоходів України від 30.12.13 р. № 872 (далі — Декларація №872), його показують у рядку 02.
Одночасно із цим слід списати до податкових витрат собівартість проданого зіпсованого товару (п. 138.4 ПКУ). У Декларації № 872 вони потраплять до рядка 05.1.
У ПДВшному обліку при продажу зіпсованого товару також жодних особливостей — податкові зобов’язання виникають за загальними правилами п.п. 187.1,188.1 ПКУ.
Списання зіпсованого товару: з компенсацією чи без
Якщо відвідувач не викупає зіпсованого товару й факт такого псування документується, то без податкових наслідків не обійтися.
Списаний зіпсований товар доведеться розглядати як використаний не в госпдіяльності. Це означає відсутність податково-прибуткових витрат (до моменту продажу витрат не показували, і при списанні зіпсованого товару відобразити їх також не можна). В обліку з ПДВ потрібно нарахувати податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ Базою оподаткування стане вартість придбання зіпсованого товару (тобто в розмірі раніше відображеного податкового кредиту) (п. 189.1 ПКУ). Зверніть увагу: нарахування податкових зобов язань потрібне не завжди, а тільки якщо при придбанні товару платник відобразив податковий кредит. По суті, це спосіб “коригування” раніше нарахованого податкового кредиту (тобто податкового кредиту не знімають, а нараховують податкові зобов’язання). Платник ПДВ виписує “сам собі” податкову накладну (зазначається тип причини — 13).
Зауважимо, що тут, на думку автора, можна все-таки спробувати домогтися визнання податкових витрат як господарських втрат у рамках Примірних диференційованих розмірів списання втрат непродовольчих та продовольчих товарів, реалізованих у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування. затверджених наказом Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.84 р. № 75. Принаймні в докодексні часи податківці були готові погодитися приймати суми відповідних втрат у складі валових витрат (див. лист ДПАУ від 31.03.06 р. № 6161/7/15-0317). Того самого докодексного періоду стосуються й висновки слуг Феміди, які визнають правомірність збільшення витрат у межах норм самообслуговування (див., наприклад,ухвали ВАСУ від 25.06.13 р. у справі № К/9991/29022/12, від 09.08.11 р. у справі № К-35908/09). Загальна логіка має зберегтися, хоча формально такі втрати не вкладаються в п. 140.3 ПКУ що робить застосування названих норм аж ніяк не безперечним (у будь-якому разі, з точки зору контролерів).
Як бути в ситуації, коли вдалося стягнути з відвідувача шкоду? Що стосується податково-прибуткового обліку, то тут картина така: якщо раніше суми збитків торгове підприємство не фіксувало в податкових витратах, то при одержанні компенсації таких збитків іншого податкового доходу не збільшують. Підстава — пп. 136.1.5 ПКУ.
Разом із тим бажано, щоб у первинному документі, яким оформлено надходження відшкодування на підприємство(наприклад, у прибутні, ковому касовому ордері,-виписці банку), у полі “Підстава (призначення платежу)” зазначили фразу на кшталт “компенсація винною особою шкоди, нанесеної торговому підприємству”.
Для ПДВшного обліку сума одержаного відшкодування — не об’єкт обкладення ПДВ. оскільки не відбувається постачання товарів/послуг (пп.пп. 14.1.185, 14.1.191, п. 185.1 ПКУ). Адже компенсація — це не оплата поставленого товару, а відшкодування збитків магазину. Тому, переконані, у разі одержання відшкодування від винної особи ПДВ не нараховують.
Уцінка зіпсованого товару та його подальший продаж
Бухоблікова уцінка товарів не спричиняє жодних коригувань у податково-прибутковому обліку. Це чітко передбачено п. 152.10 ПКУНа ПДВшний облік вона також жодним чином не впливає.
Подальшу реалізацію зниженого в ціні зіпсованого товару проводять за загальними правилами продажу товарів (див. вище).
Тут акцентуємо увагу лише на тому, що здебільшого при уцінці звучать побоюваньня стосовно ПДВ. А саме — запитують: як обкладати ПДВ продаж товару після уцінки?
Що буде базою для нарахування податкових збов’язань ? Поспішаємо заспокоїти: після 01.09.13 р. для операцій із постачання товарів/послуг базою обкладання ПДВ є договірна ціна. На звичайну ж ціну із зазначеної дати озиратися не слід (винятки — контрольовані операції, а також деякі специфічні операції.Тому якщо товар подешевшав унаслідок псування, то продаємо його за тою ціною, за якою можемо реалізувати, і обкладаємо ПДВ саме цю договірну ціну.
Олена УВАРОВА, к.ю.н., м. Харків