Податкова соціальна пільга – 2017: за ким лишилося право на неї
У зв’язку з тим що з 2017 року мінімальну зарплату підвищено до 3200 грн, а розміри прожиткового мінімуму — ні, постало запитання: а як бути з податковою соціальної пільгою (далі — ПСП)? Адже право на її застосування напряму залежить від граничного доходу для застосування ПСП, який залежний від прожиткового мінімуму. З’ясуймо, хто ж при такому підвищенні розміру мінімальної зарплати все ще матиме право на ПСП
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму ПСП, що передбачено п. 169.1 ПКУ.
Своєю чергою, ПСП застосовуємо до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ). Ці норми з 2017 року не зазнали жодних змін.
При розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2017 р. у сумі 1600 грн (ст. 7 Закону про Держбюджет-2017) граничний дохід для застосування ПСП у 2017 році становитиме:
1600 грн х 1,4 = 2240 грн.
Однак розмір мінімальної зарплати з 01.01.2017 р. становить 3200 грн (ст. 8 Закону про Держбюджет-2017). Тож менше цієї величини не може нараховуватися зарплата працівникові за виконану місячну норму праці.
Отже, виходить, ПСП не застосовуватиметься до доходів переважної більшості працівників, бо розмір їх зарплати має бути вищим за 3200 грн, а граничний дохід для застосування ПСП на 2017 рік — 2240 грн.
Розмір загальної ПСП на 2017 рік сягає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ):
1600 грн х 50% = 800 грн.
Отже, загальною ПСП зможуть скористатися лише працівники, які трудяться на умовах неповного робочого часу та й то не завжди.
Приміром, якщо працівник трудиться на 0,7 ставки, то гарантований мінімальний розмір його зарплати становить:
3200 грн х 0,7 = 2240 грн.
Тож якщо йому нарахували зарплату в такому розмірі, він матиме право на загальну ПСП.
Або, наприклад, працівник трудиться на 0,5 ставки, йому нарахували зарплату в розмірі:
3200 грн х 0,5 = 1600 грн, тоді в нього теж є право на загальну ПСП.
Адже обмежень щодо графіка й умов роботи працівників норми ПКУ не містять. Він визначає лише граничний розмір зарплати, отримуваний від одного роботодавця, який надає право на застосування ПСП, — він не має перевищувати у 2017 році 2240 грн (пп. 169.4.1 ПКУ).
Окрім того, за певних ситуацій (відпустка без збереження зарплати, відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, прогули тощо), коли працівник не відпрацював місячної норми робочого часу, зарплата за місяць теж може бути менше за 2240 грн, і, відповідно, буде право на загальну ПСП.
Також є окремі категорії осіб, які за певних умов матимуть право на ПСП у 2017 році навіть при такому збільшенні мінімальної зарплати.
Ідеться про застосування ПСП на дітей, що передбачено абз. 2 пп. 169.4.1 ПКУ. Згідно із цією нормою, граничний розмір доходу, котрий надає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 ПКУ та пп.пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПКУ, визначається як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей (у 2017 році — 2240 грн х кількість дітей).
Тобто за наявності в працівника 2-х і більше дітей до 18-ти років граничний розмір доходу для застосування ПСП зростає кратно кількості дітей і на 2017 рік становитиме:
- якщо двоє дітей — 4480 грн (2240 грн х2);
- якщо троє дітей — 6720 грн (2240 грн х 3).
Покажемо в таблиці, який граничний розмір доходу для застосування ПСП та її розмір для працівників, котрі мають дітей, у 2017 році.
Таблиця
ПСП для працівників, які мають дітей, у 2017 році
Категорія платника податків |
Граничний розмір доходу, який надає право на отримання ПСП, грн |
Розмір ПСП, % |
Розмір ПСП, грн |
Підстава |
Особа, яка утримує двох і більше дітей віком до 18 років |
Для одного з батьків — 2240,00 х кількість дітей віком до 18 років; |
100 |
800,00 х кількість дітей віком до 18 років |
пп. 169.1.2 |
Одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років |
150 |
1200,00 х кількість дітей віком до 18 років |
пп. «а» |
|
Особа, яка утримує дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років |
150 |
1200,00 х кількість дітей-інвалідів віком до 18 років |
пп. «б» |
Розгляньмо декілька ситуацій із застосування ПСП для працівників, які мають дітей.
Ситуація 1
Працівниця вийшла на роботу на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки) з відпустки по догляду за дитиною до 3-х років. Вона має 2-х дітей: одному — 2 роки, іншому — 5 років. Посадовий оклад із 01.01.2017 р. установлено на рівні мінімальної зарплати, інших доплат і надбавок немає.
Граничний розмір доходу для застосування ПСП становитиме:
4480 грн (2240 грн х 2).
Зарплата в січні 2017 року за повністю відпрацьовану норму робочого часу (0,5 ставки) сягатиме:
3200 грн х 0,5 = 1600 грн.
Сума зарплати за січень 2017 року менша, ніж граничний розмір доходу для застосування ПСП.
Тож працівниця має право на ПСП у сумі кратно кількості дітей:
800 грн х 2 = 1600 грн.
З огляду на вимоги п. 164.6 ПКУ база обкладення ПДФО у вигляді зарплати зменшується на суму ПСП:
1600 грн – 1600 грн = 0 грн.
Отже, ПДФО в такому разі із зарплати працівниці не справляється.
Проте пам’ятаймо, що база оподаткування для військового збору не зменшується, тож його справляють у розмірі:
1600 грн х 1,5% = 24 грн.
Сума зарплати до виплати:
1600 грн – 24 грн = 1576 грн.
Як варіант — жінка може скористатися загальною ПСП, і тоді сума ПДФО становитиме: (1600 грн – 800 грн) х 18% = 144 грн. А батько може скористатися ПСП на дітей, якщо його зарплата менша, ніж 4480,00 грн.
Ситуація 2
Одинока мати має 2-х дітей до 18-ти років. Посадовий оклад із 01.01.2017 р. установлено в сумі 4000 грн, інших доплат і надбавок немає.
Граничний розмір доходу для застосування ПСП становитиме:
4480 грн (2240 грн х 2).
Зарплата в січні 2017 року за повністю відпрацьовану норму робочого часу сягатиме 4000 грн.
Сума зарплати за січень 2017 року менша, ніж граничний розмір доходу для застосування ПСП.
Тож працівниця має право на ПСП у сумі кратно кількості дітей:
1200 грн х 2 = 2400 грн.
З огляду на вимоги п. 164.6 ПКУ база обкладення ПДФО у вигляді зарплати зменшується на суму ПСП:
4000 грн – 2400 грн = 1600 грн.
Сума ПФДО становить:
1600 грн х 18% = 288 грн.
Військовий збір справляємо в розмірі:
4000 грн х 1,5% = 60 грн.
Сума зарплати до виплати така:
4000 грн – 288 грн – 60 грн = 3652 грн.
Ситуація 3
Працівниця має 2-х дітей до 18 років. Вона працює на повну ставку менеджером і на 0,5 ставки — інспектором із кадрів. Посадовий оклад із 01.01.2017 р. за обома посадами встановлено на рівні мінімальної зарплати (3200 грн), доплат і надбавок немає.
Граничний розмір доходу для застосування ПСП становитиме 4480 грн (2240 грн х 2).
Зарплата в січні 2017 року за повністю відпрацьовану норму робочого часу сягає:
- за посадою менеджера: 3200 грн;
- за посадою інспектора з кадрів: 3200 грн х 0,5 = 1600 грн;
- усього нараховано за місяць: 3200 грн + 1600 грн = 4800 грн.
Сума зарплати за січень 2017 року перевищує граничний розмір доходу для застосування ПСП. Тож працівниця не має права на ПСП.
Сума ПФДО дорівнює:
4800 грн х 18% = 864 грн.
Військовий збір справляємо в розмірі:
4800 грн х 1,5% = 72 грн.
Сума зарплати до виплати така:
4800 грн – 864 грн – 72 грн = 3864 грн.
Зверніть увагу
ПСП застосовуємо до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплати лише за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 ПКУ). Тож якщо особа працює як основний працівник і внутрішній сумісник в одного роботодавця, від якого й отримує зарплату, то право на ПСП визначаємо залежно від усього отриманого ним заробітку за таким місцем роботи. В іншому випадку, якщо особа працює як зовнішній сумісник, тоді вона обирає місце застосування ПСП (основне місце роботи чи за сумісництвом), про що вказує в заяві про самостійне обрання місця застосування ПСП.
Також пам’ятаймо: ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП і документів, що підтверджують таке право (пп. 169.2.2 ПКУ). Але роботодавець має застосовувати ПСП до місячного заробітку працівника незалежно від дня подання ним заяви в поточному місяці.
Тож якщо так станеться, що працівник надасть до кінця січня 2017 року документи про народження в нього другої дитини, тоді він матиме право на застосування ПСП до його зарплати за січень 2017 року — за умови, якщо його зарплата за цей місяць не перевищує граничного доходу для застосування ПСП.
Микола КИРИЛЬЧУК,
бухгалтер-експерт
Спасибо очень толковая статья
Добрий вечір, стаття корисна, але в мене таке питання: якщо я не знала про своє право на застосування податкової соціальної пільги, хоча мала право скористатися нею, на даний час я тимчасово безробітня. Дізналась про можливість користування цьою пільгою тільки зараз. Так як в нашій сім’ї виховується 2 – є дітей до вісімнадцяти років, та моя зар. плата була нижче 4480 грн. я могла скористатися правом на под. соц. пільгу, та сплачувати меньше податків до бюджету. З моїх підрахунків виходить, що за 10 місяців роботи, стільки часу я працювала на роботодавця, я переплатила в бюджет зайві 3000, 00 гривень. Що робити в даній ситуації, коли працівних не знає про своє право на пільги? Дякую
Добрий вечір, стаття корисна, але в мене таке питання: якщо я не знала про своє право на застосування податкової соціальної пільги, хоча мала право скористатися нею, на даний час я тимчасово безробітня. Дізналась про можливість користування цьою пільгою тільки зараз. Так як в нашій сім’ї виховується 2 – є дітей до вісімнадцяти років, та моя зар. плата була нижче 4480 грн. я могла скористатися правом на под. соц. пільгу, та сплачувати меньше податків до бюджету. З моїх підрахунків виходить, що за 10 місяців роботи, стільки часу я працювала на роботодавця, я переплатила в бюджет зайві 30000, 00 гривень. Що робити в даній ситуації, коли працівних не знає про своє право на пільги? Дякую
Доброго дня. А якщо в працівника заробітна плата 3200,00 грн, але в нього 5 дітей віком до 18 років? Як бути в даній ситуації?
Очень хорошая и полезная статья, большое спасибо!!!