На сьогоднішній день існують деякі нюанси оплати послуг нерезидентів за договорами ЗЕД. Одним із самих основних, на мій погляд, є отримання акту цінової експертизи відповідності контрактних цін кон’юнктурі ринку в ДП «Держзовнішінформ» (підрозділі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України). Хто стикався з цією процедурою,
той знає, що процедура ця часом вельми довга і, по суті, не має жодних альтернатив.
Адже відповідно до п. 4 Постанови Національного банку № 597 від 30.12.2003 підставою для проведення операцій з оплати робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та / або виконання зобов’язань за векселем, яким оформлена заборгованість резидента перед нерезидентом за такою оплатою, та / або залік заборгованості з такої оплати в разі проведення заліку зустрічних однорідних вимог, якщо загальна вартість послуг, робіт, прав інтелектуальної власності за договором перевищує 100 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору, крім зазначених у пункті 1 цієї постанови документів, є акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, що засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон’юнктурі ринку.
До того ж, слід звернути увагу, що, Держзовнішінформ може надати висновок і про невідповідність кон’юнктурі ринку або відповідно тарифами компанії-постачальника (без доповнення про відповідність кон’юнктурі ринку), що, по суті, одне і теж. У такому випадку оплатити послуги контрагенту (без рішення суду про стягнення коштів за договором) просто не представляється можливим. У такому випадку, рекомендую заздалегідь обгрунтувати унікальність компанії контрагента, унікальність їхніх робіт / послуг (унікальні характеристики, імідж бренду і т.д.), а також надати в ГВИ калькуляцію вартості послуг / робіт / товару. З власного досвіду можу сказати, що надання такої інформації цілком може допомогти при отриманні позитивного акту експертизи.
Чи існують які-небудь способи уникнути зазначеної процедури?
Розглянемо декілька.
1. Оплата послуг нерезиденту через його представництво.
597 Постанова не передбачає необхідності отримання акта цінової експертизи при оплаті послуг нерезидента через його постійне представництво на території України.
Однак позиція НБУ в даному випадку не збігається з його ж Постановою.
Так, на думку НБУ, кінцевим отримувачем грошових коштів є постачальник-нерезидент, а, значить, отримання акта експертизи є обов’язковим (див. лист-роз’яснення).
2. Оплата послуг оренди як повернення доходу від інвестиції нерезидента.
Якщо розглядати орендні платежі як повернення доходу від інвестиції нерезидента (інвестицією в такому випадку буде об’єкт оренди, раніше придбаний нерезидентом) з оплатою вартості послуг на інвестиційний рахунок, для здійснення оплати платник / одержувач подає в банк пакет документів, передбачений Положенням про порядок іноземного інвестування в Україна, затвердженим Постановою НБУ № 280 від 10.08.2005 р. Дана постанова не передбачає обов’язку резидента отримувати акт цінової експертизи, зазначений у постанові НБУ 597.
Однак яка буде позиція Банку-кореспондента, а також НБУ передбачити в даній ситуації складно. На сьогоднішній день нами направлено запит до НБУ щодо надання роз’яснення необхідності отримання акта цінової експертизи у зазначеній ситуації. Відповідь НБУ буде опублікований мною відразу після його отримання.
Дмитро Скурихин
Юрисконсульт ПАТКБ “ПРАВЕКС-БАНК”
За матеріалами: ЛІГА: Блоги