Після звільнення працівника йому донараховано компенсацію за невикористану відпустку: як нарахувати ПДФО та ЄСВ

Липень 20, 2014 3 By admin

Працівник — інвалід ІІ групи звільнився у червні 2014 року. При звільненні була нарахована грошова компенсація за невикористані 24 к.дн. щорічної відпустки. На початку липня виявили, що належало нарахувати компенсацію за 30 к.дн., а не за 24 к.дн., оскільки колишній працівник є інвалідом.
Як виправити ситуацію в липні 2014 року? Які нарахування й утримання потрібно провести та як показати у звітності по ЄСВ і ПДФО?

ВІДПОВІДЬ: У разі якщо при звільненні працівника у червні йому помилково нарахували меншу суму компенсації за невикористану відпустку, ніж належить, то її слід донарахувати й виплатити. Водночас із метою нарахування (утримання) ЄСВ й утримання ПДФО сума грошової компенсації за невикористану відпустку розглядається по-різному.

Нарахування ЄСВ і відображення у звітності

Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ, єдиний внесок нараховується лише на виплати звільненим працівникам, які нараховані за відпрацьований час.

Як відомо, під час нарахування єдиного внеску види виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, визначаються згідно з Інструкцією № 5 (пп. 5 п. 4.3 Інструкції № 455). Грошова компенсація за невикористані відпустки згідно з пп. 2.2.12 Інструкції № 5 є виплатою за невідпрацьований час. А, отже, обов’язку нараховувати (утримувати) ЄСВ на суму грошової компенсації, нарахованої після звільнення, у підприємства не буде. Аналогічна позиція висловлена в підкатегорії 301.03 «ЗІР» і в листі ГУ Міндоходів у Полтавській області від 14.11.2013 р. № 1486/10/16-31-17-01-21).

У звітності по ЄСВ суми грошової компенсації за невикористані відпустки також не відображають. Адже Звіт по ЄСВ складається на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких нараховується єдиний внесок (п. 4.1 Порядку № 454). Тому в нашому випадку грошову компенсацію за невикористані відпустки у звітності не відображають.

Утримання ПДФО та відображення у формі № 1ДФ

Відповідно до пп. 164.2.1 ПКУ, до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платнику податку згідно з умовами трудового договору. Тому тут немає значення, коли саме нарахована й виплачена зар­плата: до чи після звільнення працівника. Головне, аби виплата вписувалася у визначення зарплати в розумінні пп. 14.1.48 ПКУ. Тобто це основна, додаткова зарплата, інші компенсаційні та заохочувальні виплати у зв’язку з трудовими відносинами. Згідно з пп. 2.2.12Інструкції № 5, грошова компенсація за невикористані відпустки належить до фонду додаткової зарплати. До речі, Міндоходів теж використовує Інструкцію № 5 із метою визначення складових зарплати (див., приміром, лист Міндоходів від 06.08.2013 р. № 9531/5/99-99-17-03-03-16). Тому донарахована компенсація за невикористані відпустки підлягає обкладенню ПДФО.

Важливо!

Податкова соцпільга до суми грошової компенсації за невикористану відпустку, нарахованої після звільнення, не застосовується. На це вказує пп. 169.3.4 ПКУ, у якому прописано, що податкова соцпільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, у котрому платник податку був звільнений із місця роботи. Аналогічна відповідь міститься й у «ЗІР» (підкатегорія 103.08.04).

Донарахована сума грошової компенсації вважатиметься доходом липня, тому абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ в цьому випадку не застосовується. А зважаючи на те що донарахування проведено в липні (тобто після звільнення працівника), підстави для застосування податкової соцпільги відсутні.

У формі № 1ДФ за ІІІ квартал таку виплату відображають як заробітну плату, нараховану за липень. Оскільки компенсація за невикористану відпустку є додатковою заробітною платою, нарахованою платнику податків відповідно до умов трудового договору, її сума відображається з ознакою доходу «101» незалежно від того, звільнився працівник чи ні (див. Довідник ознак доходів фізичних осіб, наведений у додатку 1 до Порядку № 49).

Нагадаємо!

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

Тож про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або вповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Тобто якщо помилку виявлено після звільнення працівника, його слід повідомити про належну до виплати суму, наприклад, рекомендованим листом чи в телефонному режимі, та в найстисліші терміни виплатити зарплату (компенсацію).

Христина Артим,

незалежний консультант