Перевірка достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ
Який порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ та які терміни відведені податківцям на її проведення?
Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі – ПКУ) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» від 27.12.2010 року № 1238 (далі – Постанова №1238). Цим документом передбачено сім підстав для здійснення такої перевірки органами Міндоходів:
1. Порушення справи про банкрутство відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стосовно платника податку на додану вартість (далі − платник) та/або його постачальників.
2. Наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про:
1) відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру;
2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
3) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
4) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
5) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
3. Існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов’язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.
4. Відсутність даних у податковій звітності платника про здійснення протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом − протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість, або наявність даних про те, що обсяг таких операцій становить менш як 50 відсотків загального обсягу постачання.
5. Невідповідність платника жодному з таких критеріїв:
1) у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV Податкового кодексу України, чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 рази перевищує мінімальний установлений законодавством рівень;
2) має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;
3) рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III Податкового кодексу України.
6. Відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом − протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок.
7. Наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.
У розділі 7 «Організація та проведення документальних позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок правомірності нарахування від’ємного значення податку)», а також наказі ДПС від 19 червня 2012 року № 522 «Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від’ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість» зазначено, що відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ органи державної податкової служби можуть проводити:
- документальні позапланові виїзні (невиїзні) перевірки правомірності нарахування від’ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн (у порядку та терміни, визначені главою 8 Податкового кодексу);
- документальні позапланові виїзні перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на підставі пункту 200.11 статті 200 ПКУ та за наявності достатніх підстав, визначених постановою № 1238.
Під час зазначених документальних позапланових виїзних перевірок підлягають ретельному дослідженню з документуванням щодо контрагентів, відібраних для відпрацювання, зокрема такі напрями:
- перевірка повноти визначення податкових зобов’язань з ПДВ (на підставі рахунків бухгалтерського обліку 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, 68 “Розрахунки за іншими операціями”, 74 “Інші доходи”);
- щодо фізичних осіб – підприємців: аналіз обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, а саме на підставі первинних документів, регістрів податкового обліку, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів;
- вивчення проведених платником податку операцій, які визначені ним як такі, що не є об’єктом оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування у частині відповідності вимогам статей 194−197 ПКУ або тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до інших державних нормативно-правових актів;
- оцінка ймовірності подальшого використання придбаних або виготовлених товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- аналіз ціноутворення (придбання, реалізація, зіставлення із середньогалузевими);
- аналіз податкових накладних та відповідних платіжних документів (платіжних доручень, чеків, транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків на послуги зв’язку тощо), документів бухгалтерського та податкового обліку;
- за наявності експортних операцій − експортні контракти; угоди, що підтверджують факт придбання та походження товарів, призначених для експорту; довідка з банку про надходження валютної виручки на рахунки підприємства тощо;
- у разі здійснення операцій із давальницькою сировиною − дотримання вимог статей 191, 204, 205 ПКУ та норм Митного кодексу України;
- при придбанні (спорудженні) основних фондів (засобів) − договір на придбання, технічні паспорти (умови), відповідні дозвільні документи, у випадку якщо основні засоби потребують реєстрації (нерухомість, автотранспорт, сільськогосподарська техніка тощо), за необхідності направляються запити до реєстраційних органів, документи бухгалтерського та податкового обліку;
- при придбанні товарно-матеріальних цінностей − договір на придбання (зокрема в частині передбачуваного строку поставки), інформація щодо наявності складських приміщень (власних або орендованих) та відповідних угод на визначений термін зберігання, обстеження їх на відповідність технічним умовам, необхідним для зберігання певних видів товарів, а також дані інвентаризації залишків товарів (сировини, готової продукції) на складах, звірки їх із картками складського обліку у підприємства, що перевіряється;
- у разі коли від’ємне значення ПДВ виникло у результаті здійснення попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей, що належать до складу валових витрат, дослідити форму проведення розрахунків, наявність кредиторської заборгованості щодо відповідних господарських операцій, фактів повернення попередньої оплати, наявність у податкових накладних переліку номенклатури (асортименту) товару (послуг), за які було здійснено передоплату, терміни відвантаження товару (послуг), передбачені угодою;
- при придбанні послуг − угоди про постачання послуг, акти виконаних робіт, за якими з’ясувати місце постачання таких послуг з урахуванням вимог пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ та наявність підстав для нарахування сум ПДВ;
- у разі якщо платник веде діяльність, яка підлягає ліцензуванню чи потребує спеціальних дозволів або патентів, перевірка наявності таких документів;
- встановлення перевізників товару на всіх етапах його руху від постачальника, яким створено початкову вартість товару (виготовлено або імпортовано), до покупця, яким задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ, визначення наявності у них відповідних транспортних засобів (за даними МРЕО), працівників відповідної кількості та кваліфікації. Перевірка документів, що відображають витрати на перевезення (у разі наявності);
- перевірка наявності платіжних доручень (банківських виписок, інших документів) на суму податку, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України − суму податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів (послуг);
- аналіз результатів звірки даних декларації з ПДВ з даними декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди, врахування результатів контролю за справлянням податку на прибуток за декларацією, форму якої затверджено наказом № 1213;
- аналіз фінансової звітності, наданої підприємством згідно зі статтею 72 ПКУ, зокрема:
- у разі зменшення розміру незавершених капітальних інвестицій проаналізувати факт введення (часткове введення) в експлуатацію об’єктів будівництва (стаття “Незавершені капітальні інвестиції” Балансу підприємства, сформованого відповідно до наказу № 87);
- дослідження статті “Виробничі запаси” Балансу підприємства в частині збільшення/зменшення виробничих запасів (проаналізувавши наявність складських приміщень для зберігання таких запасів, способи транспортування, факт оприбуткування тощо);
- у разі виявлення факту повернення попередньої оплати (повернення товару) з’ясувати повноту коригування податкового кредиту;
- відображення суми податку на додану вартість, включеної до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за статтею “Податок на додану вартість” Звіту про фінансові результати, сформованого відповідно до наказу № 87;
- для фізичних осіб – підприємців: аналіз результатів звірки даних декларацій з ПДВ з даними декларації про майновий стан та доходи, даними книги обліку доходів і витрат. У разі здійснення розрахунків за готівку − аналіз результатів звірки даних декларацій з ПДВ з даними книги обліку розрахункових операцій;
- аналіз амортизаційних нарахувань на оприбутковані основні засоби (введені в експлуатацію) за даними розділу II “Елементи операційних витрат” Звіту про фінансові результати;
- опрацювання податкової інформації, отриманої шляхом здійснення зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок) з метою зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання для документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків;
- у разі виявлення в ході проведення перевірки фактів декларування платником сум податкового кредиту за операціями, що не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), здійснювати дослідження документального, грошового, товарного потоків та документувати ознаки, які в сукупності можуть свідчити про недійсність правочину.
З п. 82.4 ст. 82 ПКУ випливає, що проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, з урахуванням вимог п. 82.4 ст. 82 ПКУ, в частині строків зупинення, не може перевищувати 60 календарних днів. Також нагадуємо, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:
- документи, визначені ПКУ;
- податкова інформація;
- експертні висновки;
- судові рішення;
- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПКУ або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Згідно з п. 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі − висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Джерело: АФ “Де Візу”