ПДВ не потрапив до податкового кредиту: чи буде він врахований при визначенні бази з податку на прибуток

Травень 31, 2015 0 By admin

Продавець товарів/послуг не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН і виписав її неправильною датою. Тобто наше підприємство втратило право на податковий кредит. Чи можна віднести суму ПДВ, який не потрапив до податкового кредиту, на собівартість товару/послуги або витрати періоду та як результат урахувати під час обчислення податку на прибуток?

ВІДПОВІДЬ: Так, вхідний ПДВ за придбаними товарами/послугами, який не потрапив до податкового кредиту через неправильно оформлену податкову накладну, включають до їх первісної вартості. Отже, його сума вплине на бухфінрезультат при списанні товарів/послуг на витрати, таким чином, відобразиться й на базі обчислення податку на прибуток. Але, вважаємо, підприємство має бути впевнене, що відобразити податковий кредит не вийде, оскільки є шанс, що постачальник виправить помилку чи із запізненням зареєструє податкову накладну. Пояснімо.

Ми розуміємо, що зараз турбує платників податків. Адже до 01.01.2015 р. вхідний ПДВ, який не потрапляв до податкового кредиту через неналежно оформлену податкову накладну, не міг поповнити податкові витрати (пп. 139.1.6 ПКУ в редакції до 01.01.2015 р.). Отже, він не впливав на об’єкт обкладення податком на прибуток. 

Який же порядок обліку ПДВ (що не потрапив до податкового кредиту) діє після 01.01.2015 р.?

Із 2015 року діють геть інакші правила розрахунку податку на прибуток. Як таких понятьдоходи й витрати в Податковому кодексі вже немає. Податок на прибуток обчислюють виходячи із бухгалтерського фінрезультату (за П(С)БО або МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПКУ. Різниці, що коригують фінрезультат, — це амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, що виникають під час здійснення фінансових операцій (пп. 134.1.1 ПКУ). Такі різниці коригують бухгалтерський фінрезультат як у бік зменшення, так і в бік збільшення бази.

Якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, можна буде визначати прибуток до оподаткування без коригувань (як у бік збільшення, так і в бік зменшення). Водночас прийняти таке рішення платник може лише раз протягом безперервної сукупності років, протягом яких дохід не перевищує 20 млн грн. Про прийняте рішення треба вказати в декларації, яка подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У наступні роки така сукупність коригувань фінрезультату також не застосовується (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Щойно дохід за податковий рік становитиме понад 20 млн грн, доведеться (починаючи із такого року) при визначенні об’єкта оподаткування застосовувати коригування.

Тому важливо з’ясувати:

1) як відобразиться в бухобліку ПДВ, який не потрапив до податкового кредиту, і чи вплине на фінрезультат, відповідно, і на базу обкладення податком на прибуток;

2) чи є в ПКУ різниці, пов’язані з урахуванням податків, у тому числі ті, що стосуються ПДВ, який не потрапив до податкового кредиту.

У бухгалтерському обліку як до 01.01.2015 р. так і після цієї дати, сума вхідного ПДВ при купівлі товарів/послуг, яка не потрапила до податкового кредиту, формує первісну вартість таких товарів (якщо це послуга — ПДВ списується разом із вартістю послуги). Це прямо прописано в п. 9 П(С)БО 9 «Запаси». Згідно з ним, до первісної вартості запасів потрапляють«суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі». Непрямим податком є ПДВ, а не відшкодування — це, зокрема, непотрапляння до податкового кредиту (при цьому неважливо, чому сума вхідного ПДВ під час придбання товарів не потрапила до податкового кредиту).

Тому в бухобліку під час придбання товарів сума вхідного ПДВ, яка не потрапила до податкового кредиту, разом з іншими витратами, що формують їх первісну вартість, опиняється на рахунках 20, 28 (Дт 20, 28 Кт 631 (685)). Податковий кредит за цією операцією не відображається. Далі при використанні товарів їх собівартість списується на відповідні витрати залежно від того, з якою метою вони використовуються (Дт 23, 91 92, 93, 94 Кт 20, якщо товари продаються, відповідно, одночасно з визнанням доходу списується їх собівартість Дт 90 Кт 28).

Щодо різниць. У ПКУ не згадано різниць, які виникали б при обліку ПДВ. Отже, ПДВ, який не потрапив до податкового кредиту, буде відображений у бухобліку при використанні товарів/послуг та вплине на бухгалтерський фін результат, таким чином — і на об’єкт обкладення податком на прибуток.

Єдине, на що хотіли б ми звернути увагу. Якщо причина невідображення податкового кредиту — нереєстрація податкової в ЄРПП постачальником, то постачальник може зареєструвати податкову накладну із запізненням (не пізніше 180 днів із дати оформлення), сплативши при цьому штраф (ст. 1201 ПКУ). І така, навіть запізніла, реєстрація надає право покупцеві на податковий кредит у періоді реєстрації такої накладної. Тому при вирішенні питання з віднесенням вхідного ПДВ до первісної вартості варто переконатися, що його не можна віднести до податкового кредиту (з урахуванням моменту запізнілої реєстрації).

Схожа ситуація й із неправильною заповненою податковою накладною. Якщо помилку можна виправити розрахунком коригування, і постачальник скористається цим, у підприємства-покупця виникне можливість відобразити податковий кредит. Отже, під час вирішення питання, чи відносити вхідний ПДВ до первісної вартості при неправильно складеній податковій накладній, слід бути впевненим, що податковий кредит за нею точно не світить.

Припустімо, підприємство сподівалося на податковий кредит, вважаючи, що постачальник виправить помилку або ж, хоч й із запізненням, але зареєструє податкову накладну. Проте цього так і не відбулося. Тоді, якщо товари все ще на складі, доцільно довключити до первісної вартості суму такого ПДВ, не компенсованого податковим кредитом. Якщо ж товари продані або списані вже на витрати періоду при їх використанні, тоді, вважаємо, суму ПДВ, яка не потрапила до податкового кредиту, можна віднести до інших операційних витрат — списати на субрахунок949.

Галина МОРОЗОВСЬКА,

провідний бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»