Нова інструкція з ЄСВ: про найважливіше

(Коментар до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.15 р. № 449)

Інструкцію щодо нарахування та сплати єдиного внеску перевидає вже третє відомство (спочатку це був документ від ПФУ, далі — Міндоходів, зараз — Мінфіну).

Цього разу її спробували привести у відповідність до нинішньої редакції Закону про ЄСВ. Але розберемося: для чого потрібна будь-яка подібна інструкція? Правильно — не просто повторити норми закону, а роз’яснити всі спірні моменти, які виникають під час його застосування. Тим паче що в поточному році змін на законодавчій ниві дуже багато. На жаль, уже в третьому відомстві вирішили формально підійти до складання інструкції, і ми маємо документ, який не тільки роз’яснює деякі нюанси останніх законодавчих новацій, а й інколи чомусь запроваджує власні норми. На них і зупинимося.

По-перше У мінзарплатне правило нарахування єдиного внеску спеціалісти Мінфіну вирішили не занурюватися. У п. 19 р. III передбачили лише, що таке правило діє за умови відпрацювання повного календарного місяця.

Окрім того, підтвердили законодавчу норму (ч. 2 р. II Закону України від 15.01.15 р. № 121- VIII): мінзарплатне правило не застосовують до працівників, яким надано відпустку без збереження зарплати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Нагадаємо: ідеться про відпустки працівників на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення на місце роботи, але не більше 7 к.дн. після прийняття рішення про припинення АТО.

А от про застосування мінзарплатного правила, коли за відповідний місяць працівнику нарахували лікарняні чи відпускні, ця Інструкція мовчить. Тож у нашому розпорядженні залишаються лише роз’яснення з листів ДФС (див., зокрема, листи ДФС України від 14.02.15 р. № 4979/7/99-99-17-03-01-17 та від 11.03.15 р. № 5084/6/99-99-17- 03-03-15.

По-друге Що стосується славнозвісного понижуючого коефіцієнта, у коментованій Інструкції просто продублювали норми п. 95 розділу VIII Закону про ЄСВ. Натомість жодних пояснень щодо його застосування знову-таки ми не знайдемо. Тому й тут доведеться брати (або не брати) на віру сказане в роз’ясненнях податківців, зокрема стосовно неврахування під час розрахунків інвалідів. Насправді, якби правила з листів фіскалів підтверджувалися нормативним актом (хоча б цією Інструкцією), усі б їх дотримувалися. А так…

По-третє Для підприємців-загальносистемників та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, одразу дві новини. Для них скасовано щоквартальну сплату авансових внесків із єдиного внеску. Тож тепер вони мусять сплачувати внески лише після закінчення року на підставі даних річної податкової декларації: до 10 лютого та 1 травня року, наступного за звітним відповідно — п. 5 р. IV Інструкції.

Поза тим установлено, що база нарахування єдиного внеску — чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних чісяців, протягом яких його отримано. Саме до зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, такі страхувальники застосовуватимуть відповідну ставку єдиного внеску. Формулювання тут вочевидь не точне — зрозуміло, що автори Інструкції мали на увазі не загальну базу, а розмір бази в розрахунку на місяць. Тобто суму єдиного внеску, обчислену з такого середньомісячного доходу, ще потрібно помножити на кількість “доходних” місяців.

З огляду на цю норму розрахунок бачимо таким (див. приклад 1).

Приклад 1 У 2015 році підприємець отримав чистий дохід лише в cічні та березні (дані книги обліку доходів і витрат). Загальна сума чистого доходу за даними декларації про доходи — 5500 грн (водночас 500 грн чистого доходу було одержано в січні, а 5000 грн — у березні 2015 р.).

У такому випадку місячну базу для обчислення єдиного внеску визначаємо так:

5500 грн : 2 міс. = 2750 грн.

Тоді сума єдиного внеску до сплати дорівню ватиме:

2750 грн х 34,7% х 2 міс. = 1908,50 грн.

Якби подібна ситуація була за наслідками минулого року, то підприємцю довелося б сплатити єдиний внесок у розмірі 2157,65 грн (1218 грн х 34,7% + 5000 грн х 34,7%). Усе тому, що сума єдиного внеску за місяць одержання доходу не може бути меншою за мінімальний розмір.

Ніби все для підприємців у шоколаді. Але за інших обставин нові правила підприємцю будуть не на руку (див. приклад 2).

Приклад 2 У 2015 році підприємець от римав чистий дохід лише в січні та квітні (дані книги обліку доходів і витрат). Загальна ж сума чистого доходу за даними декларації про доходи — 44000 грн (водночас 2000 грн було одержано в січні а 42000 грн — у квітні 2015 р.).

У цьому разі місячну базу для обчислення єдиного внеску визначаємо так:

44000 грн : 2 міс. = 22000 грн.

З огляду на максимальну величину, із якої сплачують єдиний внесок (20706 грн), обмежуємо цю суму.

Тоді сума єдиного внеску до сплати дорівню ватиме:

20706 грн х 34,7% х 2 міс. = 14369,96 грн.

Коли порівняємо дані з попереднім роком (за зіставних умов), то побачимо, що тут підприємець переплачує чималу суму. У подібній ситуації за минулий рік підприємцю довелося б сплатити єдиний внесок у розмірі 7878,98 грн (2000 грн х 34.7% + 20706 грн х 34,7%).

На перший погляд, новація від Мінфіну покликана дещо “вирівняти” й зробити, так би мовити, справедливішою сплату єдиного внеску загальносистемниками й особами з незалежною профдіяльністю.

Але чи вправі мінфінівці запроваджувати сплату єдиного внеску з усереднених місячних доходів підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність? Закон про ЄСВ подібних норм не містить…

По-четверте У п. 15 р. VII Інструкції роз’яснили правила застосування п. 94 р. VIII Закону про ЄСВ. А саме передбачили: платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території, де проводять АТО (за переліком КМУ), звільняються від відповідальності, фінсанкцій (штрафів та пені) за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період із 14.04.14 р. до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану. Але якщо в законі підставою для такого звільнення названо лише заяву платника єдиного внеску в довільній формі, яку потрібно подати не пізніше 30 к.дн., що настають за днем закінчення АТО, то в Інструкції уточнили: також знадобиться сертифікат Торгово-промислової палати України. Вочевидь страхувальникам доведеться подбати ще й про отримання цього сертифіката, хоча закон такої вимоги не містить.

По-п’яте Коментованою Інструкцією врегулювали списання недоїмки зі сплати єдиного внеску у випадках:

1) повної ліквідації юрособи;

2) смерті страхувальника-фізособи, оголошення його померлим, визнанням у судовому порядку безвісно відсутнім або недієздатним.

Під час повної ліквідації юрособи спишуть лише ті борги (недоїмку) зі сплати єдиного внеску, які не погашено через недостатність майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов’язаннями юрособи. У другому випадку списання проведуть за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов’язання зі сплати єдиного внеску, і коли цей факт засвідчено відділом держреєстрації актів цивільного стану чи постановлениям судового рішення (п. 9 р.VІ Інструкції).

Водночас списанню підлягають суми нарахованого єдиного внеску, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені, що обліковуються за даними фіскального органу.

По-шосте У коментованій Інструкції чітко розмежували фінштрафи за несвоєчасну сплату (несплату, неперерахування) єдиного внеску за періодами, коли було допущено порушення (див. р. VII). Закріпили, що в разі допущення порушень до 01.01.2015 р. діють старі розміри фінсанкцій, а після цієї дати — нові.

Також прописано, що підставою для штрафів за неподання (несвоєчасне надання) звітності по ЄСВ уважають акт перевірки.