Нерезидент помилково повернув передоплату після поставки товарів: як відобразити в обліку

Жовтень 10, 2015 0 By admin

Підприємство уклало імпортний договір із нерезидентом на умовах повної передоплати. Згідно із цим договором, 15.01.2015 р. було перераховано 100% оплати нерезиденту. 20.04.2015 р. підприємство отримало імпортний товар. А 12.05.2015 р. нерезидент помилково повернув передоплату за цим договором на рахунок підприємства. Як відобразити в бухгалтерському обліку помилкове повернення передоплати від нерезидента? За яким курсом слід оприбуткувати імпортний товар?

ВІДПОВІДЬ: Оскільки спочатку була передоплата, то маємо справу з імпортом товарів на умовах повної передоплати. Розглянемо питання детальніше.

Перерахувавши нерезиденту аванс в інвалюті, у підприємства виникла дебіторська заборгованість, гривневий еквівалент якої слід визначити за курсом НБУ на дату (початок дня дати) перерахування коштів.

Тобто в цьому випадку потрібно керуватися п. 5 П(С)БО 21, згідно з яким:

«операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат)».

Оскільки вартість товару була попередньо сплачена, сума авансу (попередньої оплати) в інвалюті під час включення до первісної вартості запасів перераховується в гривні із застосуванням курсу НБУ на дату авансу (абз. 2 п. 6 П(С)БО 21), а не за датою фактичного отримання товарів.

Таким чином, вартість імпортних товарів відповідно до ЗЕД-договору в інвалюті під час оприбуткування відображається за курсом НБУ на дату (початок дня дати) передоплати. Перераховувати цю вартість на дату оприбуткування не слід.

Зверніть увагу!

Так як дебіторська заборгованість нерезидента — немонетарна стаття, визначати курсові різниці за нею не потрібно.

Також зазначимо, що митна декларація не є підставою для оприбуткування імпортних товарів. Оприбуткувати імпортний товар підприємство зможе лише тоді, коли його можна буде признати активом підприємства. А саме — коли підприємству перейде право власності на нього, можна буде достовірно оцінити його вартість і контролювати його. І це не обов’язково дата митного оформлення. У такому разі треба керуватися положеннями ЗЕД-договору. Відтак, якщо договором передбачено, що право власності на товар підприємство отримає на дату фактичного отримання товару на склад, на цю дату й потрібно оприбуткувати товар. Якщо ж на дату митного оформлення, то, відповідно, ця дата і буде датою оприбуткування. У будь-якому разі варто дивитися положення договору.

Припустімо, що зовнішньоекономічним договором передбачено перехід права власності на товар на дату фактичного отримання товару на склад. Розглянемо цю ситуацію на рис. 1.234162

Рис. 1. Відображення в бухгалтерському обліку помилкового повернення нерезидентом інвалютних коштів після постачання імпортного товару

Як видно із рис. 1, у цій ситуації помилкове повернення передоплати потрібно розглядатиокремо від оприбуткування імпортних товарів. Такий порядок дій випливає із принципів бухгалтерського обліку. А саме — із принципів обачності й безперервності.

Нагадаємо!

Обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Безперервність — оцінка активів і зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі (ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.№ 996-XIV).

Операції в бухгалтерському обліку повинні відображатися достовірно й послідовно.

Зокрема, спочатку була здійснена оплата (15.01.2015 р.). На цю дату виникла дебіторська заборгованість, яка обліковувалася ДО дати отримання товарів (20.04.2015 р.).

На дату отримання товарів така заборгованість закрилася. На цю дату підприємство не могло знати, що нерезидент поверне оплату. А оскільки йдеться про імпорт на умовах повної передоплати, то оприбуткувати товар потрібно за курсом на дату здійснення такої передоплати (як показано на рис. 1). Саме такий порядок передбачений п.п. 5–6 П(С)БО 21.

Через те, що нерезидент помилково повернув передоплату ПІСЛЯ дати фактичного отримання товару, оприбуткувати такий товар за іншим курсом, аніж курс НБУ на дату здійснення передоплати (15.01.2015 р.), підприємство не може. Ігнорувати факт здійснення передоплати раніше НЕ можна, інакше це буде порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку. Наголошуємо, що станом на 20.04.2015 р. підприємство не могло знати про повернення передоплати!

Фактично 20.04.2015 р. розрахунки згідно із ЗЕД-договором повинні закритися. Те, що в майбутньому (а саме — 12.05.2015 р.) підприємство отримало кошти, які нерезидент випадково повернув, на наш погляд, жодним чином не повинно впливати на раніше проведені розрахунки. Такі кошти були помилково повернені, а тому підприємство зобов’язане їх відправити нерезиденту назад, інакше їх доведеться відображати в обліку як безповоротну фінансову допомогу. Розлогіше про статус помилково отриманих коштів (помилковий переказ) читайте в матеріалі «Помилково отримані (перераховані) кошти: обліково-податкові наслідки».

Облік помилково отриманих коштів ведеться на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Однак, зважаючи на те, що йдеться про помилково отримані інвалютні кошти, то варто врахувати відображення в обліку різниці між курсами:

• Дт 312 Кт 685 — за курсом НБУ на дату отримання коштів;

• Дт 685 Кт 312 — за курсом НБУ на дату відправлення коштів;

• Дт 685 Кт 744 (Дт 974 Кт 685) — позитивна/негативна неопераційна курсова різниця (різниця між курсом НБУ на дату повернення коштів і дату їх отримання х суму коштів в інвалюті).

Важливо!

Вибір рахунка (операційний дохід/витрати або ні) залежить від того, за якою операцією (заборгованістю тощо) визначаються такі курсові різниці. Тобто тут головну роль відіграє цільовий характер операції (див. лист Мінфіну України від 24.03.2004 р. № 31-04200-20-25/4757). Оскільки кошти було отримано від нерезидента НЕ в межах операційної діяльності (а так би мовити, помилково), то, вважаємо, таку курсову різниці доречно відображати у складі неопераційної курсової різниці.

Наостанок зазначимо, що помилково отримані валютні кошти на рахунок підприємства не підпадають під обов’язковий продаж валюти в розмірі 75%. Таке звільнення передбачене постановою Правління НБУ від 03.03.2015 р. № 160. Тобто всі валютні кошти зараховуються на валютний рахунок підприємства у повному розмірі.