Нарахування ЄСВ у 2015 році
Незважаючи на те що Уряд пообіцяв роботодавцям зменшення ставки ЄСВ, фактично цього не відбулося. Натомість запропоновано зменшення ставки нарахування ЄСВ, але за дотримання одночасно чотирьох умов, що на практиці надто складно реалізувати. Теоретично цим можуть скористатися лише підприємства, що виплачують високу зарплату, та й то навряд чи це можна буде зробити безпосередньо в січні 2015 року. Тим більше, що вже готуються зміни до зазначеної норми.
А ось збільшення розмірів штрафів для платників єдиного внеску та введення штрафу за неподання звітності, справді, відбулося. Також не надто приємні сюрпризи депутати підготували для підприємців, які чомусь ніхто не афішував. Відповідні зміни внесено до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). Тож про все по черзі.
Сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний нарахований внесок
При нарахуванні зарплати та грошового забезпечення єдиний внесок нараховується для кожної застрахованої особи. Раніше ЄСВ нараховували на загальну суму нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) у межах максимальної бази нарахування ЄСВ, а утримання провадилось окремо для кожної застрахованої особи. Тепер же законотворець воліє бачити і нарахований, і утриманий ЄСВ для кожної застрахованої особи (не виключаємо, що у зв’язку із цим незабаром можуть унести зміни до звітності по ЄСВ).
У разі якщо база нарахування ЄСВ (окрім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), і ставки єдиного внеску, установленої для відповідної категорії платника єдиного внеску (передостанній абзац ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Важливо!
Зазначена вище норма щодо розрахунку ЄСВ виходячи з мінзарплати стосується лише нарахування ЄСВ згідно із ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, а утримання — ні. Тобто виходить, що в разі якщо працівник отримав дохід, сума якого менша за розмір мінзарплати, ЄСВ нараховують на суму мінімальної заробітної плати, а утримують із фактично нарахованого доходу.
Приклад 1
Працівнику встановлено посадовий оклад на рівні мінімальної зарплати — 1218 грн, а трудиться він на 0,5 ставки й, відповідно, йому нарахували в січні 2015 року зарплату в розмірі 609 грн. Підприємству встановлено клас професійного ризику виробництва — 1 і, відповідно, ставку ЄСВ — 36,76%.
Незважаючи на те що працівнику нарахували зарплату в сумі 609 грн, беручи до уваги категорію платника єдиного внеску, потрібно нарахувати ЄСВ у сумі:
1218 грн х 36,76% = 447,74 грн.
Утримується ЄСВ із суми фактично нарахованого заробітку:
609 грн х 3,6% = 21,92 грн.
Проте незрозуміло, яким чином відобразити у Формі № Д4 різну базу для нарахування й утримання ЄСВ. До то ж дані для визначення страхового стажу застрахованої особи беруться із Державного реєстру застрахованих осіб, до якого вони заносяться із таблиці 6 Форми № Д4.
Зверніть увагу!
Роботодавці для працівників, які трудяться в них за сумісництвом, зазначену вище норму не повинні застосовувати. Це висновується з останнього абзацу ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. У ньому, зокрема, прописано, що при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам із джерел не за основним місцем роботи ставки ЄСВ застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта. Сподіваємося, що органи ДФС так само тлумачитимуть цю норму.
Проте лишається відкритим таке питання: чи потрібно буде сплачувати ЄСВ, якщо працівник на законних підставах увесь місяць був у відпустці без збереження зарплати відповідно до ст. 25 і ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96 та п. 9 р. ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII (щодо надання відпусток без збереження зарплати працівникам бюджетних установ та їх переведення (без їхньої згоди) на умови неповного робочого часу)?
Не виключаємо, що ДФС вимагатиме сплату ЄСВ виходячи із розміру мінімальної зарплати, якщо навіть у відповідному місяці не нараховувалася зарплата через те, що працівник увесь місяць перебував у відпустці без збереження зарплати. Чи працівник, відпрацювавши декілька днів у поточному місяці, звільнився та йому нарахована за відпрацьований час зарплата, менша за мінімальний її розмір. Хоча такий підхід не підлягає жодній логіці, тому, сподіваємося, органи ДФС займуть лояльну позицію.
Таким чином, якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати або трудився неповний робочий час, унаслідок чого йому нарахували зарплату в розмірі, меншому за мінімальну зарплату, роботодавець має нарахувати ЄСВ виходячи із суми мінімальної зарплати.
Підприємства, установи, організації, фізособи, які використовують найману працю,військові частини й органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу чи компенсацію відповідно до законодавства, ? для осіб, зазначених у п.п. 9–14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, ЄСВ нараховують у розмірі 33,2%.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску для таких платників ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (грошове забезпечення, дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ, установленої для відповідної категорії платника єдиного податку (абз. 3 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ). Знову-таки, ця норма встановлена лише для ставки ЄСВ, визначеної для нарахування ЄСВ, а утримується ЄСВ із фактично нарахованого доходу (грошового забезпечення).
Тобто якщо розмір виплати за лікарняним становить, приміром, 50%–70% середньої зарплати, і, як наслідок, нарахований за місяць дохід буде меншим, ніж розмір мінімальної зарплати, то ЄСВ доведеться нарахувати на суму мінімальної зарплати.
Приклад 2
Працівнику встановлено посадовий оклад — 1500 грн, він хворів із 5 січня по 31 січня 2015 року. Оскільки його страховий стаж становить 4 роки, то розмір виплати за лікарняним — 60% середньої зарплати. За 19 р.дн. січня йому нарахували лікарняні в сумі 940 грн (сума лікарняних — умовна).
Незважаючи на те що працівнику нарахували за січень 2015 року оплату перших днів тимчасової непрацездатності й допомогу з тимчасової непрацездатності в сумі 940 грн, ураховуючи категорію застрахованої особи, слід:
нарахувати ЄСВ у сумі:
1218 грн х 33,2% = 404,38 грн.
утримати ЄСВ у сумі:
940 грн х 2,0% = 18,80 грн.
Підприємці та фізособи, які забезпечують себе роботою самостійно. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати й ставки єдиного внеску, установленої для відповідної категорії платника єдиного внеску (абз. 6 ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ). Тобто якщо база нарахування в одному з місяців протягом січня–листопада 2015 року менша за 1218 грн, то за цей місяць ЄСВ нараховується в сумі 422,65 грн (1218 грн х 34,7%), а в грудні 2015 року — 478,17 грн (1378 грн х 34,7%).
Водночас згідно з оновленою редакцією Закону про ЄСВ, члени сімей підприємців більше не є платниками ЄСВ (про це детальніше — далі в статті).
Підприємців-загальносистемників зобов’язали за кожен місяць нараховувати ЄСВ незалежно від факту отримання доходів. У разі якщо вони не отримали доходу (прибутку) у звітному році чи в окремому місяці звітного року, вони мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Раніше сплата ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску вимагалася лише за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Отже, зважаючи на норми абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, під час остаточного розрахунку за підсумками 2015 року — до 10 лютого 2016 року такі підприємці зобов’язані будуть сплатити єдиний внесок, нарахований за календарний рік (за 2015 рік) із розрахунку не менш ніж мінімальний страховий внесок за кожен місяць.
Таким чином, виходить, що навіть коли підприємець-загальносистемник не отримував доходу в якомусь із місяців 2015 року, він повинен усе одно сплатити ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску за цей місяць. І навіть якщо він тимчасово не провадить діяльності, ЄСВ за кожен місяць має все одно сплатити. Тож цим підприємцям-загальносистемникам краще припинити державну реєстрацію як фізособам-підприємцям.
У зв’язку з наведеними вище змінами потребує коректив й Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455.
Застосування коефіцієнта залежно від бази нарахування ЄСВ і розміру середньої зарплати
Не за основним місцем роботи під час нарахування зарплати (доходів) ставки ЄСВ, установлені ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, застосовуються до визначеної бази нарахуваннянезалежно від її розміру без застосування коефіцієнта.
За основним місцем роботи. Відповідно до п. 3 р. ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 77, з 1 січня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або під час нарахування винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄСВ, установлені ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ для платників ЄСВ, визначених в абз. 2 і 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, застосовуються із коефіцієнтом 0,4 (за винятком визначених ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ випадків), якщо платником єдиного внеску виконуються одночасно такі умови:
1) загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, у 2,5 рази чи більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік. Якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази чи більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути меншим за 0,4);
2) середня зарплата по підприємству збільшилася щонайменше на 30% порівняно із середньою зарплатою за 2014 рік;
3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становитьне менш ніж 700 грн;
4) середня зарплата по підприємству становить не менше трьох мінімальних зарплат.
Зверніть увагу!
Коефіцієнт застосовується лише для ставок нарахування ЄСВ, визначених ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, а для утримання ЄСВ — ні.
Таким чином, скористатися коефіцієнтом при нарахуванні ЄСВ можна, лише якщо середня зарплата по підприємству у відповідному місяці становить не менше трьох мінімальних зарплат (із січня по листопад 2015 року — 3654 грн, у грудні 2015 року — 4134 грн).
За будь-яких обставин середня зарплата по підприємству має зрости не менш ніж на 30% порівняно із середньою зарплатою за 2014 рік. Водночас загальна база нарахування ЄСВ (включаючи суми винагороди за ЦПД) у відповідному місяці має збільшитися в 2,5 рази порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік. Якщо ж вона збільшилася менш ніж в 2,5 рази, то коефіцієнт обчислюють, розділивши загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування ЄСВ у місяці, за який нараховується зарплата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами. Однак цей коефіцієнт не може бути меншим за 0,4, а страховий платіж після його застосування — меншим за 700 грн.
Одразу постає запитання: що мають на увазі автори Закону № 77, говорячи про страховий платіж? Найімовірніше, ідеться про суму нарахованого ЄСВ. Також незрозуміло, яким чином страхувальник може підтвердити своє право на застосування пониженої ставки ЄСВ у зв’язку із застосуванням коефіцієнта. Спробуємо з’ясувати, як його застосовувати.
Приклад 3
Підприємство в січні 2015 року підвищило посадові оклади працівників на 30%, а середня зарплата в січні зросла на 32% унаслідок автоматичного підвищення деяких надбавок і доплат. При цьому загальна база нарахування ЄСВ у січні, ураховуючи суму винагороди за договорами ЦПХ, становить 783000 грн, а в 2014 року середньомісячна база нарахування ЄСВ дорівнювала 580000 грн, середня зарплата на підприємстві — 3700 грн. Клас професійного ризику виробництва — 1, ставка ЄСВ — 36,76%. Усі дані — умовні, ураховуючи суми винагород за ЦПД.
Перша умова: зростання бази нарахування відбулося в 1,35 рази (783000 : 580000). Тому коефіцієнт, який можемо застосувати під час дотримання решти трьох умов такий: 580000 : 783000 = 0,74, а понижена ставка ЄСВ, відповідно: 36,76% х 0,74 = 27,2%.
Друга умова теж виконана: середня зарплата зросла більше ніж на 30%.
Третя умова: середній платіж можна спробувати визначити, перемноживши середню зарплату в січні 2015 року (3700 грн) на понижену ставку ЄСВ (27,2%): 3700 грн х 27,2% = 1006,40 грн, тобто цю умову теж виконано.
Четверта умова теж виконана, оскільки середня зарплата в січні 2015 року становить 3700 грн, що перевищує 3 мінімальні зарплати — 3654 грн (1218 грн х 3).
Отже, підприємство за таких умов має право на пониження ставки ЄСВ до 27,2%, але, власне, умови надто далекі від реальних.
Тож, коефіцієнтом для пониження ставки ЄСВ можуть скористатися тільки поодинокі підприємства, які істотно підвищать зарплату, що під час фінансової кризи доволі складно зробити. Детальніше про застосування зазначеного коефіцієнта розповімо в одному з наступних номерів газети.
Із 1 січня 2016 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або під час нарахування винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, установлені ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ для зазначених вище платників єдиного внеску, застосовуються із коефіцієнтом 0,6.
Для добровільно застрахованих осіб. Підприємцям й особам, які забезпечують себе роботою самостійно, ЄСВ установлюється в розмірі, визначеному ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ, тобто 34,7%.
Для платників єдиного внеску, перелічених в абз. 3–5 ч. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ (членів фермерського господарства, особистого селянського господарства, громадяни України, які працюють за межами України, осіб, які досягли 16-річного віку та не належать до платників ЄСВ), що виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов’язкового державного соціального страхування, до частини бази нарахування ЄСВ, що не перевищує двократного розміру мінімальної зарплати, ставка ЄСВ установлюється в разі страхування:
• у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні та соціальному страхуванні на випадок безробіття — у розмірі 34,8%;
• у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, соціальному страхуванні на випадок безробіття та соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності — у розмірі 36,5%;
• у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, соціальному страхуванні на випадок безробіття, соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, — у розмірі 36,41%;
• за умови якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, — у розмірі 38,11%.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у ч. 6 ст. 10 Закону про ЄСВ, не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати й обраної ставки ЄСВ (абз. 9 ч. 6 ст. 10 Закону про ЄСВ).
Із 1 січня 2015 року для платників, визначених ст. 10 Закону про ЄСВ (для добровільно застрахованих осіб), ставки єдиного внеску встановлюються із коефіцієнтом 0,4 (окрім винятків, передбачених цією статтею) у випадку, якщо платником єдиного внеску виконуються одночасно умови, перелічені в п. 3 р. ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 77 (ті ж 4 умови, які ми розглянули раніше). А з 1 січня 2016 року ставки застосовуватимуться із коефіцієнтом 0,6.
Уведено штрафи за неподання звітності по ЄСВ
Із 1 січня 2015 року ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ доповнено п. 7, згідно з яким органи доходів і зборів застосовують такі штрафні санкції:
• за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по ЄСВ — в розмірі 10 НМДГ (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. До речі, до 11.08.2013 р. аналогічну норму містив п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ;
• за ті самі дії, учинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — штраф у розмірі 60 НМДГ (1020 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченоїЗаконом про ЄСВ.
Також збільшено розмір штрафів, передбачених п.п. 2 і 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ:
• за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до 20% (замість 10%) своєчасно не сплачених сум;
• за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВдо 10% (замість 5%) зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.
Платники єдиного внеску: кого додали, кого вилучили
Члени сімей фізосіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, більше не вважаються платниками ЄСВ.
Слід зазначити, що члени сім’ї фізособи-підприємця визначені як страхувальники (коди категорії страхувальників 221 і 222) у Довіднику категорій страхувальників, які сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, наведеному в додатку 1 доПорядку № 454, та як застраховані особи (коди категорії — ЗО 7 і 8) — у додатку 2 до Порядку № 545.
Напрошується висновок: члени сімей підприємців повинні бути належним чином оформлені або як працівники, з якими укладені трудові договори, або ж вони мають стати підприємцями.
Зверніть увагу!
Використання праці членів сімей на постійній основі можуть розцінити як використання праці найманих працівників без оформлення трудового договору.
Нагадаємо!
За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) відповідно до ч. 2 оновленої редакції ст. 265 КЗпП юрособам і фізособам-підприємцям загрожує штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного такого працівника, тобто у 2015 році: з 1 січня по 30 листопада — 36540 грн (1218 грн х 30), а в грудні — 41340 грн (1378 грн х 30).
Окрім того, відповідно до нової редакції ч. 3 ст. 41 КпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) тягне за собою накладення адмінштрафу на посадових осіб підприємств, фізосіб-підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 НМДГ(від 8500 до 17000 грн). Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, загрожує штрафом у розмірі від 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, навпаки, із 1 січня 2015 року є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є вони найманими працівниками, чи підприємцями. Торік неодноразово виникало питання про те, як сплачувати ЄСВ фізособам, котрі є особами, що провадять незалежну професійну діяльність й одночасно провадять підприємницьку діяльність, та категорія 301 «ЗІР» містить суперечливі відповіді.
Тож, тепер виходить, що особи, які здійснюють наукову, літературну, артистичну, художню, освітню чи викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність й отримують дохід від цієї діяльності, зобов’язані сплачувати ЄСВ і як особи, котрі провадять незалежну професійну діяльність, і як працівники чи підприємці, — якщо вони, відповідно, отримують зарплату чи займаються підприємницькою діяльністю.
Норми щодо посвідчення застрахованої особи призупинили
Дію низки норм, які стосуються посвідчення застрахованої особи, призупинили до 1 січня 2017 року, зокрема, щодо:
• визначення «посвідчення застрахованої особи» (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ);
• перевірки платниками єдиного внеску посвідчення під час прийняття на роботу, повідомлення про непред’явлення посвідчення застрахованої особи й отримання в територіальному органі ПФУ такого посвідчення (п.п. 7, 8, 9 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ);
• включення до персональної облікової картки застрахованої особи номера посвідчення застрахованої особи (абз. 2 п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону про ЄСВ);
• порядку видачі посвідчення та відповідальності за порушення, пов’язані із цим (ст. 22Закону про ЄСВ).
Із такою метою доповнено новим п. 11 р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ (п. 37 р. І Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII).
Світлана ЛІСТРОВА,
шеф-редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
Добрий день, поясніть, будь ласка. Якщо в січні 2015 року двоє людей були у відпустці без бреженння заробітної плати і їм нарахували зарплату за фактично відпрацьований час, як в такому випадку нараховується ЄСВ.
Доброго дня! А сплата до 10 числа включно?
Плохая статья. Вводит в заблуждение, поскольку все, что объяснить не смогли, просто упустили, там самым исковеркав суть происходящего!
Цитата из статьи: “Зверніть увагу!
Роботодавці для працівників, які трудяться в них за сумісництвом, зазначену вище норму не повинні застосовувати. Це висновується з останнього абзацу ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. У ньому, зокрема, прописано, що при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам із джерел не за основним місцем роботи ставки ЄСВ застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта. …”
Дальше по тексту закона следовало написать слова “бази нарахування”. И тогда в корне меняется суть. Ибо авторы статьи говорят, что внешним совместителям не надо применять коэффициент “ставки нарахування”, то есть 0,4. А в законе на самом деле заложена бомба, ибо вместо слова ставка прописали слово база и теперь выходит, что не следует ЕСВ начислять на сумму оклада совместителя независимо от коэффициента “бази нарахування”, то есть, без учета, например, коэффициента 0,5 к окладу одной штатной единицы
Доброго дня! Розтлумачте будь ласка: Якщо людина відпрацювала 1 день у ФОП або іза направленням служби зайнятості- як їй нараховувати ЄСВ Дякую за відповідь.
Скажіть, будь-ласка, як провести нарахування ЄСВ, якщо є працюючий інвалід на 0,5ставки. Тобто з/п за місяць в нього 740,00 грн. Дякую!
Важливо!
Зазначена вище норма щодо розрахунку ЄСВ виходячи з мінзарплати стосується лише нарахування ЄСВ згідно із ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, а утримання — ні. Тобто виходить, що в разі якщо працівник отримав дохід, сума якого менша за розмір мінзарплати, ЄСВ нараховують на суму мінімальної заробітної плати, а утримують із фактично нарахованого доходу.
Приклад 1
Працівнику встановлено посадовий оклад на рівні мінімальної зарплати — 1218 грн, а трудиться він на 0,5 ставки й, відповідно, йому нарахували в січні 2015 року зарплату в розмірі 609 грн. Підприємству встановлено клас професійного ризику виробництва — 1 і, відповідно, ставку ЄСВ — 36,76%.
Незважаючи на те що працівнику нарахували зарплату в сумі 609 грн, беручи до уваги категорію платника єдиного внеску, потрібно нарахувати ЄСВ у сумі:
1218 грн х 36,76% = 447,74 грн.
Утримується ЄСВ із суми фактично нарахованого заробітку:
609 грн х 3,6% = 21,92 грн.
Проте незрозуміло, яким чином відобразити у Формі № Д4 різну базу для нарахування й утримання ЄСВ. До то ж дані для визначення страхового стажу застрахованої особи беруться із Державного реєстру застрахованих осіб, до якого вони заносяться із таблиці 6 Форми № Д4.
Зверніть увагу!
Роботодавці для працівників, які трудяться в них за сумісництвом, зазначену вище норму не повинні застосовувати. Це висновується з останнього абзацу ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. У ньому, зокрема, прописано, що при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам із джерел не за основним місцем роботи ставки ЄСВ застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта. Сподіваємося, що органи ДФС так само тлумачитимуть цю норму. http://www.dt-kt.com/narahuvannya-yesv-u-2015-rotsi/
Будь ласка, підскажіть, якщо знаєте, як провести нарахування ЄСВ, якщо працівникові нараховано, до прикладу, 500 грн лікарняних і 700 грн заробітної плати. Дякую!
хороша стаття! дякую!
Бюджетних організацій це теж стосується?