Нараховуємо амортизацію: вирішуємо робочі завдання

Липень 23, 2015 0 By admin
НП(С)БО 121 «Основні засоби» передбачений новий підхід до нарахування амортизації. Про основні методи і правила нарахування амортизації на основні засоби й інші необоротні матеріальні активи ми розповідали в статті «Амортизація-2015: нараховуємо за новими правилами». Після виходу цього матеріалу ми отримали від вас безліч запитань, у яких ви просили розглянути різні ситуації, пов’язані з нарахуванням амортизації. Що це за ситуації і як у кожній з них знайти правильне рішення? Про усе це і поговоримо в цій статті.

За загальним правилом бюджетні установи нараховують амортизацію впродовж строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів за умови визнання цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс). Основні правила і методи нарахування амортизації на основні засоби й інші необоротні матеріальні активи викладені в НП(С)БО 121 «Основні засоби» і в Методрекомендаціях. Вони полягають у такому:

1) вартість об’єкта основних засобів розподіляють впродовж строку його корисного використання (експлуатації) шляхом нарахування амортизації;

2) амортизацію нараховують на дату балансу щокварталу шляхом ділення річної суми амортизації на 4;

3) місячну суму амортизації визначають діленням річної суми амортизації на 12;

4) амортизацію починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання;

5) суму амортизації визначають за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному періоді. При цьому під повною кількістю календарних місяців експлуатації розуміють період з 1-го по 1-ше число місяця;

6) призупиняють нарахування амортизації на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації. Після того, як об’єкт основних засобів повернено з реконструкції, модернізації в експлуатацію, установа нараховує амортизацію з місяця, наступного за місяцем, в якому такий об’єкт став придатним для корисного використання;

7) нарахування амортизації припиняють починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Здавалося б, ці правила зрозумілі і доступні кожному бухгалтеру. Тим більше що детально про усі ці аспекти ми розповідали в статті «Амортизація-2015: нараховуємо за новими правилами».

Проте час не стоїть на місці, і вже у II кварталі наші читачі зіткнулися з новими питаннями стосовно нарахування амортизації. Саме такі ситуації ми і розглянемо.

Якщо об’єкт тимчасово не експлуатується: чи потрібно нараховувати амортизацію

При нарахуванні амортизації на той чи інший об’єкт основних засобів установа орієнтується на головні умови:

такий об’єкт основних засобів повинен обліковуватися на балансі установи;

— об’єкт основних засобів має бути введений в експлуатацію.

Тому якщо не виконується хоча б одна з цих умов, у бухгалтера можуть з’явитися сумніви: чи потрібно продовжувати нараховувати амортизацію на ці об’єкти?

У принципі, пояснити причину такого запитання нескладно. Адже в п. 4 розд. V НП(С)БО 121 «Основні засоби» чітко визначено: амортизацію починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. У результаті усім стало зрозуміло, що момент введення в експлуатацію об’єкта основних засобів є основою для нарахування амортизації.

І відповідно, якщо установа припиняє експлуатувати об’єкт основних засобів (нехай навіть і тимчасово через різні обставини), з’являються певні сумніви в правомірності нарахування амортизації на такі основні засоби. Чи є для цього дійсні підстави? І чи завжди це правило працюватиме? Давайте розберемося разом.

По-перше, для того, щоб припинити нараховувати амортизацію, потрібно, щоб такий об’єкт основних засобів перестав визнаватися активом і був виведений з експлуатації.

Тепер подивимося, в яких випадках установа може прийняти рішення про вибуття (виведення з експлуатації). Вичерпний перелік цих причин наведено в п. 1 розд. VIII НП(С)БО 121 «Основні засоби», а саме:

— ліквідація;

— продаж;

— безоплатна передача (у тому числі і внутрішньовідомча передача);

— невідповідність критеріям визнання активом;

— недостача (у тому числі і виявлена під час інвентаризації).

У кожному з цих випадків вибуття (списання) з балансу бюджетні установи керуються відповідними нормативно-правовими актами.

Що ж відбувається в ситуаціях, коли об’єкт тимчасово не використовується в установі? Розглянемо найбільш типові ситуації.

Ситуація 1. У загальноосвітньому навчальному закладі на період літніх канікул велика частина об’єктів основних засобів, що знаходяться в навчальних корпусах, а також у харчовому блоці, не експлуатується. Чи потрібно за цей період (тобто за 3 місяці)нараховувати амортизацію на такі основні засоби, що не використовуються?

Дійсно, на період літніх канікул основні засоби, що знаходяться в навчальному закладі, не експлуатуються. Проте на цей період навчальні заклади не виводять з експлуатації основні засоби — це очевидний факт, який не вимагає спеціальних доказів. До речі, і причина зрозуміла — ця ситуація не підпадає ні під одну з підстав, перерахованих у вищезгаданому п. 1 розд. VIIIНП(С)БО 121 «Основні засоби».

Тому при тимчасовому невикористанні основних засобів на період літніх канікул вартість таких об’єктів продовжує амортизуватися.

Ситуація 2. В оздоровчому таборі об’єкти основних засобів експлуатуються тільки впродовж літнього періоду (табірних змін),тобто фактично 3 місяці. Чи є необхідність нараховувати амортизацію на такі основні засоби за інші 9 місяців?

Як бачимо, ця ситуація схожа з попередньою. Проте у цьому випадку основні засоби не експлуатуються установою більш тривалий час. Причина такого тимчасового невикористання — сезонний характер діяльності таких установ.

У подібних ситуаціях деякі бухгалтери пропонують вважати тимчасове невикористання основних засобів різновидом консервації. У результаті розглядають таку операцію як тимчасове виведення з експлуатації і, відповідно, припиняють нараховувати амортизацію. Проте зверніть увагу: не будь-яке тимчасове припинення використання основних засобів можна вважати консервацією.

Визначення такого поняття, як «консервація», і порядок її проведення наведені в Положенні № 1183. Так, консервація основних засобів — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше трьох років) зберігання основних засобів у разі припинення виробничої й іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Проте для того, щоб законсервувати основні засоби, недостатньо рішення керівника і відповідного наказу. Процес консервації і розконсервації основних засобів — це досить складна процедура. Орієнтовний алгоритм проведення консервації основних засобів може бути таким:

1) керівник приймає рішення про консервацію основних засобів і оформляє відповідний розпорядчий документ;

2) видають наказ про створення комісії з питань проведення консервації на чолі з керівником;

3) складають техніко-економічне обґрунтування подальшої недоцільності використання основних засобів і проект їх консервації;

4) складають акт про тимчасове виведення основних засобів з експлуатації і їх консервацію.

До речі, для того щоб законсервований об’єкт ввести в експлуатацію, потрібно пройти усю процедуру розконсервації.

Тому для ситуації, коли в установі об’єкти основних засобів тимчасово не використовуються, нехай навіть не один-два місяці, а більш тривалий період, консервувати такі основні засоби недоцільно.

До речі, найбільш реальний варіант консервації у бюджетних установах — це припинення будівництва. Проте в цьому випадку треба керуватися не лише Положенням № 1183, але і Положенням про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 21.10.2005 р. № 2. В останньому документі визначений порядок проведення консервації та розконсервації об’єктів будівництва, реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств, капітального ремонту будівель та споруд виробничого і невиробничого призначення. Цей документ обов’язковий для застосування при проведенні консервації і розконсервації об’єктів (будов), будівництво яких здійснюється із залученням державних і змішаних інвестицій, і носить рекомендаційний характер для об’єктів (будов), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування.

У результаті, коли деякі об’єкти основних засобів тимчасово не використовуються в установі, потрібно детально вивчити: з якої причини і впродовж якого часу такий об’єкт не експлуатуватиметься.

І тільки в деяких ситуаціях установи мають право призупинити нарахування амортизації на основні засоби. Перелік таких винятків наведений у п. 3 розд. IV НП(С)БО 121 «Основні засоби» і п. 2 розд. V Методрекомендацій. Це:

1) реконструкція;

2) модернізація;

3) добудова;

4) дообладнання;

5) консервація.

Проте врахуйте, що в кожному з указаних випадків керівником повинно бути передусім прийнято рішення про виведення об’єктів основних засобів з експлуатації і належним чином оформлена відповідна документація.

Іншими словами, для того щоб прийняти рішення про припинення нарахування амортизації, потрібно проаналізувати сутність такої тимчасової неексплуатації основних засобів, так би мовити — дивитися в корінь.

Тому запам’ятайте: за період, коли об’єкт основних засобів хоча і продовжує знаходитися (обліковуватися) на балансі установи, але фактично не використовується (не експлуатується), амортизацію продовжують нараховувати. Винятками з цього правила можуть бути тільки п’ять вищезгаданих випадків.

До речі, Мінфін дотримується саме такого підходу в цьому питанні. Наприклад, якщо об’єкт основних засобів знаходився в ремонті, то установа не повинна припиняти нараховувати амортизацію.

Основні засоби стали непридатними, а кошти на ремонт кошторисом не передбачені: чи нараховувати амортизацію

Ситуація 3. В установі охорони здоров’я стали непридатними декілька одиниць медичного устаткування. У сервісній організації сказали, що для їх ремонту потрібні 120 тис. грн. (вартість запчастин і робіт з їх встановлення). Проте цього року в кошторисі не передбачені кошти на здійснення таких витрат. Чи потрібно на таке устаткування нараховувати амортизацію?

Ця ситуація досить поширена для багатьох бюджетних установ. Адже у зв’язку з істотним подорожчанням за останні роки запчастин для ремонту машин і устаткування витрати на виконання таких ремонтів обходяться зовсім недешево.

У подібних ситуаціях пропонуємо такі варіанти виходу з ситуації, що склалася.

Варіант 1. Продовжувати обліковувати таке медичне устаткування. Попри те, що такі об’єкти основних засобів значитимуться на балансі, але фактично не використовуватимуться (експлуатуватимуться), установі слід продовжувати нараховувати амортизацію.

Варіант 2. Прийняти рішення про продаж такого майна з дотриманням вимог і процедур, передбачених Порядком відчуження об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803.

Які плюси і переваги у другого варіанта? У цьому випадку на основні засоби, призначені для продажу, не поширюються вимогиНП(С)БО 121 «Основні засоби». Але найголовніше — основні засоби, призначені для продажу, перестають відповідати критеріям визнання їх одиницею обліку основних засобів.

А це означає, що установа може прийняти рішення про виведення з експлуатації таких основних засобів і переведення їх на субрахунок 261 «Запаси для розподілу, передачі, продажу». У цьому випадку установа може припинити нараховувати амортизацію на такі об’єкти основних засобів.

Якщо основні засоби не наведені в Типових строках корисного використання

Цього року установи зіткнулися з ситуацією, коли не усі об’єкти основних засобів, що значаться в обліку, вказані в Типових строках корисного використання основних засобів (додаток 1 до Методрекомендацій щодо облікової політики). Адже саме інформацією з цього документа бюджетні установи керуються для визначення строку корисної експлуатації основних засобів. Давайте розглянемо такі ситуації.

Ситуація 4. На балансі навчального закладу на субрахунку 109 «Інші основні засоби» обліковується документація з типового проектування. До 01.01.2015 р. такі об’єкти обліковувалися у складі підгрупи 2 субрахунку 109.

З 2015 року в Плані рахунків такої підгрупи немає. Підкажіть, як нам бути? Чи потрібно нараховувати амортизацію на таку документацію і як правильно її розрахувати?

Дійсно, до 2015 року відповідно до Плану рахунків на субрахунку 109 «Інші основні засоби» установи обліковували об’єкти основних засобів з виділенням у такі підгрупи:

1) сценічні постановочні засоби вартістю понад 5000 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізит, бутафорія, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки і т. п.);

2) документація з типового проектування незалежно від вартості;

3) навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.

З 01.01.2015 р. у складі субрахунку 109 «Інші основні засоби» замість 3 підгруп залишилися тільки 2, а саме: виключена 2 підгрупа, в якій обліковували документацію з типового проектування незалежно від вартості.

Природно виникло запитання: як бути з документацією з типового проектування, яка була зарахована на баланс до 01.01.2015 р.? Чи треба таку документацію списувати з балансу? І якщо все-таки її залишити на субрахунку 109, то як нарахувати на неї амортизацію?

По-перше, у зв’язку зі зміною підгруп об’єктів основних засобів, що обліковуються на субрахунку 109 «Інші основні засоби», у бухобліку ніяких коригувань виконувати не треба. Це означає, що документація з типового проектування, яка була введена в експлуатацію до 01.01.2015 р., продовжує обліковуватися за тими правилами, які були встановлені нормативно-правовими актами, що діяли в період її оприбутковування. Іншими словами, такі об’єкти установи обліковують до тих пір, поки не буде прийнято рішення про списання їх з балансу. Зазначимо, що на цей момент будь-які офіційні роз’яснення Мінфіну щодо обліку документації з типового проектування відсутні.

По-друге, що стосується нарахування амортизації на документацію з типового проектування. Давайте згадаємо, як йшли справи з цими об’єктами обліку до 01.01.2015 р.

При нарахуванні зносу бюджетні установи керувалися Нормами зносу на необоротні активи бюджетних установ, наведеними в додатку до Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611. Так, у п. 7 («Інші основні засоби») вказаного додатка були встановлені норми зносу для підгруп 1 і 3 субрахунку 109 — 10 % від первісної вартості. Це означає, що до 2015 року установи не мали підстав для нарахування амортизації на об’єкти, що обліковувалися у складі підгрупи 2 субрахунку 109. Унаслідок цього немає підстав для нарахування амортизації на документацію з типового проектування й у 2015 році для тих установ, які продовжують обліковувати таку документацію на субрахунку 109.

Висновок: якщо така документація досі «висить» у вас на балансі, то продовжуйте обліковувати її без нарахування амортизації.

Ситуація 5. На балансі бюджетної установи значиться комп’ютерна техніка, пральні машини, устаткування для харчоблоків та інше устаткування. З 2015 року у зв’язку з введенням у дію НП(С)БО 121 «Основні засоби» змінилися підгрупи основних засобів, які обліковуються на субрахунку 104 «Машини та обладнання», а саме:

— комп’ютерну техніку і її комплектуючі зараз відносять до підгрупи 6, а до 2015 року вони були у підгрупі 8;

— інші машини та обладнання (наприклад, пральні машини, обладнання для харчоблоків і т. п.) обліковують у складі підгрупи 8, а до 2015 року у підгрупі 9.

У Типових строках корисного використання основних засобів строки корисного використання передбачені тільки для об’єктів, що обліковуються у складі підгруп 1 — 8.

Чи обов’язково переносити такі об’єкти основних засобів із старих підгруп у нові? Як нараховувати амортизацію на ці основні засоби?

Давайте розглянемо ці запитання по порядку.

Дійсно, з 01.01.2015 р. змінилася кількість підгруп основних засобів, які обліковуються у складі субрахунку 104 «Машини та обладнання». Зараз у складі цієї групи тільки 8 підгруп основних засобів, а до 01.01.2015 р. їх було 9.

Детальна класифікація груп основних засобів з виділенням в окремі підгрупи наведена в розд. II Методрекомендацій. Цією класифікацією основних засобів треба керуватися при придбанні (отриманні) основних засобів після 01.01.2015 р.

Не дивно, що виникло резонне запитання: як бути з тими основними засобами, які були оприбутковані на баланс до 01.01.2015 р.? Чи треба такі об’єкти переносити зі старих підгруп основних засобів в нові, включені у групу «Машини та обладнання»?

Відразу скажемо, що в цій ситуації ніяких коригувань робити не треба. Пов’язано це з тим, що для цього випадку діє правило«закон зворотної сили не має». Згідно з цим правилом дія закону або іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності.

Також нагадаємо положення ст. 58 Конституції України, в якій записано: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.»

Тому у зв’язку зі зміною підгруп об’єктів основних засобів, що обліковуються на субрахунку 104 «Машини і устаткування», ніяких коригувань виконувати не треба. Це означає, що ті основні засоби, які були введені в експлуатацію до 01.01.2015 р., установи продовжують обліковувати за тими правилами, які були встановлені нормативно-правовими актами, що діяли в той період.

Тепер перейдемо до нарахування амортизації.

Методрекомендації щодо облікової політики дозволяють установам самостійно встановлювати строки корисного використання об’єктів основних засобів. Зокрема, про це сказано в п. 7 розд. II цього документа.

Тому установа може самостійно встановити строки корисного використання основних засобів. У такому разі доцільно скласти окрему Відомість типових строків використання груп основних засобів. Цю Відомість треба додати до наказу про облікову політику і вказати підстави для встановлення таких строків.

До речі, у цій ситуації має сенс продовжувати нараховувати амортизацію на вищезгадані об’єкти основних засобів виходячи зі строку корисного використання 10 років.

Списання МНМА, придбаних до 2015 року: чи застосовувати субрахунок 841

Цього року бюджетні установи при списанні інших необоротних матеріальних активів, які були придбані до 2015 року, зіткнулися з невеликою проблемою. Розглянемо цю ситуацію детально.

Ситуація 6. Комісією зі списання прийнято рішення про списання лічильника холодної води, встановленого в установі у 2010 році (згідно з технічним висновком щодо непридатності для подальшої експлуатації). Лічильник вартістю 600 грн. (без урахування ПДВ) був оприбуткований на субрахунок 113. При його установленні був нарахований знос у розмірі 50 % первісної вартості цього лічильника — 300 грн. Витрати на технічне обслуговування лічильника (повірку) склали 120 грн.

До 2015 року при списанні МНМА ми нараховували інші 50 % первісної вартості, тобто у нашій ситуації — 300 грн. Чи потрібно у 2015 році при списанні таких активів з балансу застосовувати субрахунок 841 під час нарахування другої половини зносу або можна все-таки списати по-старому?

У цій ситуації треба зрозуміти головне — на дату здійснення господарської операції бухгалтер повинен керуватися тими правилами, які передбачені нормативно-правовими актами, діючими на дату здійснення такої господарської операції. Якраз у подібних ситуаціях діє правило «закон зворотної сили не має», про яке ми вже згадували вище.

Тому з 2015 року для відображення амортизації у бухобліку установи застосовують не лише субрахунки 131, 132, 133 і 401, але і новий субрахунок 841 при нарахуванні амортизації.

Це означає, що у 2015 році при нарахуванні другої половини зносу на МНМА, введені в експлуатацію в минулих роках, у бухобліку треба робити такі записи:

Дт 841 Кт 132;

Дт 401 Кт 841.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

Придбання лічильника (січень 2010 року)

1

Оприбутковано лічильник (без ПДВ)

113

675

600

2

Одночасно виконано запис на створення фонду в необоротних активах (вартість без ПДВ)

802

401

600

3

Віднесено на витрати установи суму ПДВ

802

675

120

4

Перераховано постачальнику плату за лічильник

675

321

720

Передача лічильника в експлуатацію (лютий 2010 року)

5

Нараховано знос у розмірі 50 % первісної вартості

401

132

300

Технічне обслуговування лічильника

6

На підставі акта виконаних робіт відображено фактичні витрати установи на проведення повірки лічильника

802

675

120

7

Перераховано виконавцеві кошти за виконані роботи

675

321

120

Списання лічильника (червень 2015 року)

8

Нараховано амортизацію (решта 50 % первісної вартості)

841

132

300

Одночасно

401

841

300

9

Списано лічильник у зв’язку з непридатністю

для подальшої експлуатації:

     
— первісна вартість

401

113

600

— загальна сума амортизації (зносу)

132

401

600

Як нараховувати у 2015 році амортизацію на бібліотечні фонди

Відповідно до Плану рахунків бюджетні установи обліковують бібліотечні фонди на субрахунку 112 «Бібліотечні фонди». Це означає, що такі активи відносяться до інших необоротних матеріальних активів. Для таких об’єктів НП(С)БО 121 «Основні засоби» залишив старі правила нарахування амортизації, тобто такі ж, які діяли і до 2015 року.

Тому амортизацію на бібліотечні фонди установи нараховують за методом 50 на 50 таким чином:

— у першому місяці передачі у використання (експлуатацію) бібліотечних фондів — 50 % первісної вартості;

— у місяці ліквідації (списання з балансу) бібліотечних фондів — інші 50 % первісної вартості.

Також зверніть увагу: амортизацію у розмірі 50 % треба розраховувати за кожним об’єктом МНМА (тобто за кожною одиницею бібліотечних фондів), а не нараховувати на загальну кількість бібліотечних фондів, переданих в експлуатацію.

Ситуація 7. Обласна наукова бібліотека отримує різні бібліотечні фонди (книги, брошури, підручники, періодичні видання тощо). Деякі книги і періодичні видання бібліотека придбаває самостійно, а частину отримує як благодійну допомогу. Підкажіть, як правильно у 2015 році нараховувати амортизацію на бібліотечні фонди? Які будуть проводки? Розгляньте, будь ласка, такий приклад.

Бібліотека за рахунок коштів загального фонду у квітні 2015 року придбала:

— практичний посібник «Діловодство. Яким воно має бути» вартістю 110 грн.;

— навчальний посібник «Договірне право України» 55 грн.;

— навчальний посібник «Менеджмент организации» 80 грн.

При надходженні бібліотечних фондів комісія оформила Акти приймання-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-1 (бюджет). При передачі бібліотечних фондів в експлуатацію оформлені Акти введення в експлуатацію необоротних активів розроблені бібліотекою самостійно.

У місяці передачі в експлуатацію (травень) на бібліотечні фонди нарахована амортизація у розмірі 50 % їх первісної вартості на загальну суму 123 грн., у тому числі:

— на практичний посібник «Діловодство. Яким воно має бути»: 110 грн. х 50 % = 55 грн.;

— на навчальний посібник «Договірне право України»: 55 грн. х 50 % = 27,50 грн. ? 28 грн. Враховуючи, що вартість об’єктів основних засобів, у тому числі й МНМА, установи ведуть у гривнях без копійок, застосовуємо правило математичного округлення;

— на навчальний посібник «Менеджмент организации»: 80 грн. х 50 % = 40 грн.

На бібліотечні фонди відкриті Інвентарні картки обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет).

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

Придбано бібліотечні фонди (квітень 2015 року)

1

Придбано бібліотечні фонди*

142

675

245

Одночасно

802

402

245

2

Перераховано плату за бібліотечні фонди

675

321

245

* Згідно з п.п. 197.1.25 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн і верстка), виготовлення (друк на папері або запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.
Передано бібліотечні фонди в експлуатацію (травень 2015 року)

3

Зараховано об’єкт капітальних інвестицій до складу МНМА у момент введення в експлуатацію

112

142

245

Одночасно відображено зміни в капіталі

402

401

245

4

Нараховано амортизацію у розмірі 50 % первісної вартості (у момент введення в експлуатацію)

841

132

123

Одночасно

401

841

123

Ситуація 8. Бібліотека у квітні 2015 року отримала безоплатно бібліотечні фонди у вигляді благодійної допомоги. Благодійники не надали ніяких документів, які підтверджували б вартість таких бібліотечних фондів. Тому комісія прийняла благодійну допомогу і провела її оцінку (оформлено Акт оцінки). Згідно з оцінкою комісії справедлива вартість бібліотечних фондів склала:

— навчальний посібник «Місцеві фінанси» 75 грн.;

— навчальний посібник «Бухгалтерський облік» 150 грн.;

— практичний посібник «Українська лексика: семантичні зміни в запозичених словах» 35 грн.

При передачі бібліотечних фондів в експлуатацію оформлено Акти введення в експлуатацію необоротних активів, розроблені бібліотекою самостійно.

У місяці передачі в експлуатацію (червень) на бібліотечні фонди нарахована амортизація у розмірі 50 % їх первісної вартості на загальну суму 131 грн., у тому числі:

— на навчальний посібник «Місцеві фінанси»: 75 грн. х 50 % = 37,50 грн. ? 38 грн. Ураховуючи, що вартість об’єктів основних засобів, у тому числі і МНМА, установи ведуть у гривнях без копійок, застосовуємо правило математичного округлення;

— на навчальний посібник «Бухгалтерський облік»: 150 грн. х 50 % = 75 грн.;

— на практичний посібник «Українська лексика: семантичні зміни в запозичених словах»: 35 грн. х 50 % = 17,50 грн. ? 18 грн.

На бібліотечні фонди відкрито Інвентарні картки обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет).

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

Отримано бібліотечні фонди у вигляді благодійної допомоги (травень 2015 року)

1

Оприбутковано бібліотечні фонди за справедливою вартістю (на підставі Акта приймання-передачі)

112

675

260

Одночасно відображено фактичні витрати

812

401

260

2

Відображено отримання благодійної допомоги (складено і подано до Казначейства довідку про надходження в натуральній формі)

324

712

260

364

324

260

Передано бібліотечні фонди в експлуатацію (червень 2015 року)

3

Нараховано амортизацію у розмірі 50 % первісної вартості (у момент введення в експлуатацію)

841

132

131

Одночасно

401

841

131

Основні засоби отримано в межах одного розпорядника: чи потрібно використовувати субрахунок 841

Деякі бюджетні установи отримують матеріальні цінності в межах одного головного розпорядника бюджетних коштів як операції з внутрішнього переміщення матеріальних цінностей (внутрішньовідомчої безоплатної передачі). Такі операції відображають у бухгалтерському обліку по-особливому. Саме тому у наших читачів виникли запитання, що стосуються нарахування амортизації на основні засоби, отримані в межах операцій з внутрішнього переміщення.

Ситуація 9. Бюджетна установа безоплатно отримала основні засоби у рамках операцій з внутрішнього переміщення в межах головного розпорядника бюджетних коштів. У документації на такі основні засоби вказана первісна вартість об’єктів основних засобів і сума нарахованого зносу. Чи потрібно в цьому випадку застосовувати субрахунок 841?

Для того щоб розібратися в цій ситуації, давайте поглянемо на п. 1.7 Типової кореспонденції. Так, операції, пов’язані з отриманням основних засобів з внутрішнього переміщення в межах головного розпорядника бюджетних коштів, відображають такими записами:

— на суму первісної вартості — Дт 101 — 122 — Кт 401;

— на суму зносу (амортизації) отриманих основних засобів, які були в експлуатації, — Дт 401 — Кт 131 — 133.

Такі операції установа-одержувач відображає на підставі первинних документів, що підтверджують факт передачі основних засобів у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів.

Як бачимо, при отриманні основних засобів у рамках внутрішньовідомчої передачі установа-одержувач оприбутковує основні засоби відразу на субрахунки 101 — 122 і показує збільшення фонду в необоротних активах (субрахунок 401).

Трапляються ситуації, коли установа-одержувач повинна самостійно забрати основні засоби в установи-замовника. Тому для доставки таких об’єктів основних засобів на свій склад установа здійснює витрати на їх транспортування. Також установа може додатково понести витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів. Усі ці витрати установі треба включити в первісну вартість основних засобів, отриманих безоплатно.

Нагадаємо, що первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів держсектору, є їх первісна (переоцінена) вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби».

Що стосується зносу, нарахованого на безоплатно отримані основні засоби, які були в експлуатації, то Типова кореспонденціяпропонує відображати таку операцію за старими правилами: показуємо зменшення фонду в необоротних активах і збільшення суми нарахованої амортизації. Причому такі суми показуємо одним бухгалтерським записом, тобто без застосування субрахунку 841 «Витрати на амортизацію необоротних активів».

Проте при нарахуванні амортизації за звітний період (квартал) Типова кореспонденція не передбачає ніяких винятків для безоплатно отриманих основних засобів.

Тобто при нарахуванні амортизації на основні засоби, отримані в межах одного розпорядника, установа-одержувач у бухобліку показує суму амортизації двома записами:

Дт 841 Кт 131 — 133;

Дт 401 Кт 841.

Як бачимо, при нарахуванні амортизації за звітний квартал установи в таких ситуаціях застосовують субрахунок 841 на загальних підставах.

Яку вартість треба використати

для розрахунку амортизації

Ситуація 10. На балансі установи обліковується об’єкт основних засобів м’ясорубка, первісна вартість якої 5130 грн. Станом на 01.01.2015 р. на цей об’єкт нарахована амортизація — 4618 грн., тобто її залишкова вартість на 01.01.2015 р. 512 грн.

Як правильно у 2015 році нараховувати амортизацію на такий об’єкт? Виходячи з якої суми: 5130 грн. або 512 грн.? Що нам робити після того, як нарахуємо амортизацію у розмірі 100 %?

У НП(С)БО 121 «Основні засоби» і в Методрекомендаціях чітко визначено: об’єктом нарахування амортизації є вартість, яка амортизується. При цьому вартість, що амортизується, є первісною або переоціненою вартістю необоротних активів, за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Запам’ятайте: базою для нарахування амортизації є первісна або переоцінена вартість, а не залишкова (балансова) вартість основних засобів. Тому нараховувати амортизацію треба виходячи з вартості основного засобу, за якою такий об’єкт був оприбуткований на баланс установи і зарахований на рахунок 10.

Тобто в цій ситуації для розрахунку амортизації у 2015 році беремо первісну вартість такого основного засобу 5130 грн., а не балансову за станом на 01.01.2015 р.

У результаті у 2015 році амортизацію розраховуємо так:

1) річна сума амортизації:

5130 грн. : 5 років = 1026 грн.;

2) амортизація за I квартал 2015 року:

1026 грн. : 4 = 256,5 грн.

Оскільки сума амортизації розраховується в гривнях без копійок, то отриману суму потрібно округлити, тобто амортизація за I квартал 2015 року складе 257 грн.;

3) амортизація за II квартал 2015 року:

512 грн. – 257 грн. = 255 грн.

У результаті станом на 01.07.2015 р. на цей об’єкт основних засобів буде нарахована амортизація у розмірі 100 %.

Надалі установа може діяти, керуючись роз’ясненнями Мінфіну, наданими в листі від 07.04.2015 р. 31-11420-07-5/12145.

Так, алгоритм дій може бути таким:

Крок 1. Комісія установи встановлює ліквідаційну вартість на об’єкти основних засобів, на які нарахована амортизація у розмірі 100 %.

Крок 2. За результатами роботи комісія складає Акт, в якому відображає:

— найменування кожного активу з 100 % нарахованою амортизацією, його інвентарний і заводський номери, рік випуску і дату введення в експлуатацію;

— перелік матеріальних засобів, які можуть бути отримані при ліквідації активу, їх кількість, ціну і вартість;

— загальну ліквідаційну вартість кожного активу.

Крок 3. Керівник видає наказ про внесення змін до регістрів бухгалтерського обліку бюджетної організації.

Крок 4. У бухгалтерському обліку відображають збільшення первісної вартості таким записом: Дт 101 — 119 — Кт 441. При цьому суму зносу не коригують.

У результаті після проведення цієї процедури у бухгалтерському обліку не обліковуватимуться активи, які продовжують експлуатуватися, з нульовою залишковою вартістю.

Упевнені, що наші матеріали допоможуть вам знайти правильну відповідь при нарахуванні амортизації на основні засоби. Ну а якщо у вас виникла своя нестандартна ситуація — звертайтеся до нас у редакцію, і ми разом знайдемо правильне рішення.

Нормативні документи

НП(С)БО 121 «Основні засоби» — НП(С)БО 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

План рахунків План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Методрекомендації щодо облікової політики Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Положення № 1183 — Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затверджене постановою КМУ від 28.10.97 р. № 1183.

Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, затверджена наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.