Наказ про облікову політику бюджетної установи: із 2015 року все по-новому

Грудень 31, 2014 0 By admin

Із 1 січня 2015 року нарешті вводяться перші Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(С)БОДС).

Суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі є Мінфін, який забезпечує проведення державної політики у сфері бухгалтерського обліку, розпорядники бюджетних коштів, Казначейство та фонди загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, які забезпечують ведення бухгалтерського обліку (абз. 2 Загальних питань Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007–2015 роки, затвердженої постановою КМУ від 16.01.2007 р. № 34).

Тому бухгалтерам бюджетних установ доведеться нагально вивчати перші дев’ять НП(С)БОДС:

121 «Основні засоби»;
122 «Нематеріальні активи»;
123 «Запаси»;
125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок»;
127 «Зменшення корисності активів»;
128 «Зобов’язання»;
130 «Вплив змін валютних курсів» (окрім р. ІІІ);
132 «Виплати працівникам»;
133 «Фінансові інвестиції».

Зважаючи на те що з 2015 року вводяться не всі НП(С)БОДС, а до більшості з них унесено низку важливих змін, ми будемо розглядати тему облікової політики, ураховуючи останні нововведення, унесені наказом Мінфіну від 25.11.2014 р. № 1163.

Облікова політика: суть і підходи до складання

Облікова політикаце сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (абз. 10 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV). Основні підходи до облікової політики визначено НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.2010 р.  № 1629.

Так, у п. 4 розділу І НП(С)БОДС 125 прописано, що облікова політика суб’єкта держсектора визначається розпорядчим актом, у якому мають бути встановлені  методи оцінки, обліку, процедури, котрі має застосовувати суб’єкт держсектору та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіантОдноваріантні методи оцінки, обліку та процедур до такого розпорядчого акта включати недоцільно.

Як відомо, бухгалтерський облік у бюджетних установах урегульований низкою нормативно-правових актів, тому можливостей для вибору варіантів небагато. Та й НП(С)БОДС, які запроваджуються із 1 січня 2015 року, пропонують здебільшого лише один варіант. Наприклад, на відміну від суб’єктів господарювання, для суб’єктів держсектору амортизація нараховується тільки  із застосуванням прямолінійного методу (п. 6 р. IV НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»,затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202).

У разі коли НП(С)БОДС передбачає застосування кількох методів оцінки, бюджетна установа має обрати один із них і послідовно його застосовувати. ґрунтуючись на принципі послідовності, облікова політика повинна передбачати постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики. На це вказує Мінфін у листі від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793. Адже за принципом послідовності передбачається постійне застосування обраної облікової політики.

Отже, основна мета облікової політики бюджетної установи — сформувати методи та принципи обліку, які б забезпечили складання прозорої, достовірної фінансової звітності, що відповідала б вимогам НП(С)БОДС.

Облікова політика бюджетної установи: що включає

Відповідно до пп. 7 п. 13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого  постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59 (далі — Типове положення № 59), головний бухгалтер подає керівникові бюджетної установи пропозиції щодо:

визначення облікової політики;
зміни обраної облікової політики з урахуванням особливостей діяльності бюджетної установи та технології оброблення облікових даних.

Як уже зрозуміло, у зв’язку із запровадженням НП(С)БОДС із 1 січня 2015 року однозначно потрібен новий наказ про облікову політику. З огляду на норми НП(С)БОДС, які вводяться, розпорядчий документ про облікову політику суб’єкта державного сектора має визначати, зокрема:

одиницю аналітичного обліку запасів;
порядок аналітичного обліку запасів, форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, розроблені суб’єктом державного сектора самостійно;
методи оцінки вибуття запасів;
періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
порядок обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку або аналітичного рахунка обліку транспортно-заготівельних витрат;
строки корисного використання груп основних засобів;
строки корисного використання груп нематеріальних активів;
кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності.

Основні елементи, які слід урахувати під час формування облікової політики бюджетної установи відповідно до проекту метод рекомендацій щодо облікової політики суб’єктів держсектора, наведемо в таблиці.

Таблиця

Елементи облікової політики бюджетної установи

№ з/п
Елемент облікової політики
Можливі варіанти
Норма
1
Введення нових субрахунків (рахунків  другого, третього порядків)
зазначають нові субрахунки зі збереженням кодів (номерів) субрахунків плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого в установленому законодавством порядку
п. 2 Плану рахунків*
2
Одиниця бухгалтерського обліку запасів суб’єкта державного сектору
або найменування запасів
п. 3 р. IІНП(С)БОДС 123«Запаси»
або однорідна група (вид)
3
Метод оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті)
ідентифікована собівартість відповідної одиниці запасів;
середньозважена собівартість;
собівартість перших за часом надходжень запасів (ФІФО).

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів
п. 4 р. IVНП(С)БОДС 123«Запаси»
4
Порядок аналітичного обліку та оформлення руху запасів
визначають, які аналітичні форми використовуються для обліку запасів, форми первинних документів, розроблені самостійно суб’єктом держсектора
5
Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів
оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів
п. 6–7 р. IVНП(С)БОДС 123«Запаси»
оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття
6
Порядок обліку транспортно-заготівельних витрат
сума транспортно-заготівельних витрат може узагальнюватися на окремому субрахунку
п. 10 р. IVНП(С)БОДС 123«Запаси»
сума транспортно-заготівельних витрат може узагальнюватися на аналітичному рахунку за окремими групами запасів, якщо вони пов’язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів
7
Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат
сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць
п. 10 р. IVНП(С)БОДС 123«Запаси»
сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця й запасів, що надійшли за звітний місяць
8
Типові строки корисного використання груп основних засобів
у наказі про облікову політику слід навести їх обґрунтування, якщо вони відрізняються від визначених методрекомендаціями щодо облікової політики
п. 4 р. IVНП(С)БОДС 121«Основні засоби»
9
Типові строки корисного використання нематеріальних активів
у наказі про облікову політику слід навести їх обґрунтування, якщо вони відрізняються від визначених методрекомендаціями щодо облікової політики
п. 5 р. IVНП(С)БОДС 122«Нематеріальні активи»
10
Кількісні критерії і якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності
визначаються суб’єктом держсектора, якщо такі критерії не передбачені іншими нормативно-правовими актами й запроваджуються виходячи з потреб користувачів такої інформації. Суттєвою є інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності
* План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Однак на сьогодні в головного бухгалтера для надання пропозицій щодо облікової політики не вистачає навіть нормативно-правової бази. Тим паче, на офіційному сайті Мінфіну вже оприлюднено методрекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, нематеріальних активів і запасів, які враховують вимоги відповідних НП(С)БОДС і конкретизують деякі особливості бухгалтерського обліку перелічених активів.

Тому на початку 2015 року головному бухгалтеру не варто поспішати з підготовкою пропозицій стосовно облікової політики. Адже Мінфін уже підготував проект методичних рекомендації щодо облікової політики суб’єкта держсектора, і скоро цей документ буде прийнято. Тому краще дочекатися цих методрекомендацій, тим більше що вони передбачають погодження облікової політики та змін до неї із суб’єктом управління.

Таким чином, щоб виважено підійти до розробки пропозицій щодо облікової політики бюджетної установи, головбух спершу повинен проаналізувати всі НП(С)БОДС і методичні рекомендації, які має прийняти Мінфін. А наказ про облікову політику доведеться погоджувати із суб’єктом управління.

Спеціалісти Мінфіну радять у наказі про облікову політику прописати нюанси, наведені в таблиці, а всі інші запитання щодо організації обліку, зібрати в окремий наказ.

Зміни до облікової політики: у яких випадках уносять

Відповідно до п. 1 р. ІІІ НП(С)БОДС 125, облікова політика може змінюватися тільки в разі, якщо:

змінюються вимоги положення (статуту);
змінюються вимоги органу, який затверджує НП(С)БОДС;
зміни забезпечать  достовірне відображення події або господарських операцій у фінансовій звітності суб’єкта держсектора.

Так, зміною облікової політики вважається, зокрема:

перехід на застосування нового принципу бухгалтерського обліку;

зміна підходу до визнання або вимірювання господарської операції чи події в межах  одного принципу бухгалтерського обліку.

Водночас не вважається зміною облікової політики: прийняття облікової політики для подій і господарських операцій, які відрізняються за змістом від попередніх; прийняття нової облікової політики для подій або господарських операцій, які не відбувалися раніше або не були суттєвими.

Зверніть увагу!

Облікова політика може бути змінена, як правило, на початку року. Змінювати облікову політику бюджетна установа може лише у виняткових випадках, передбаченихНП(С)БОДС, і такі зміни мають бути обґрунтованими.

Облікова політика застосовується щодо подій і господарських операцій із моменту їх виникнення, окрім випадків, коли коригування фінансового результату попередніх періодів на початок звітного року неможливе (п.п. 4, 6 р. ІІІ НП(С)БОДС 125).

Слід зазначити, що згідно із п. 5 р. ІІІ НП(С)БОДС 125 вплив зміни облікової політики на події та господарські операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

коригування сальдо фінансових результатів попередніх періодів на початок звітного року;

подання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

У разі зміни облікової політики суб’єкта держсектора облікова політика (із урахуванням змін) додається до річної фінансової звітності у формі опису чи додається копія розпорядчого документа.

Організація обліку в бюджетній установі

Зважаючи на наведене вище, у наказі про облікову політику прописують лише елементи обліку, що мають постійний характер і передбачають кілька можливих варіантів застосування.

Окрім того, відповідно до пп. 7 п. 13 Типового положення № 59 головний бухгалтер бюджетної установи має подати керівникові бюджетної установи не тільки пропозиції щодо визначення облікової політики (чи зміни до обраної раніше), а й пропозиції щодо:

галузевих особливостей діяльності бюджетної установи;
технології оброблення облікових даних;
системи та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правила документообігу;
додаткових регістрів аналітичного обліку, звітності та контролю за господарськими операціями.

Усі ці питання можна врегулювати в окремому наказі про організацію обліку в бюджетній установі,  яким:

• увести додаткові форми для деталізації надходжень і видатків за різними видами платних послуг, у т.ч. для обліку надходжень і зобов’язань за адміністративними послугами;

• передбачити інші форми (відомості) для обліку, скажімо, термінів експлуатації основних засобів, обліку температурного режиму, пробігу автомобілів і шин, обліку проведених ремонтів необоротних активів зі вказівкою виду ремонту;

• ухвалити ліміти й нормативи витрачання пального, дезінфікуючих і миючих засобів, інших запасів;

• затвердити графік і порядок документообігу первинних та інших бухгалтерських документів, у т.ч. під час отримання матцінностей. У зазначеному графіку вказати строки надання авансових звітів, інших звітних і бухгалтерських форм, строки надання до бухгалтерії табелів, наказів, лікарняних для нарахування оплати й інших документів;

• затвердити необхідні для роботи форми, які нормативними актами не передбачені, зокрема, форми оборотної відомості руху необоротних активів, акта введення в експлуатацію необоротних активів, відомості обліку строків експлуатації необоротних активів, форми кошторису на відрядження, звіту про виконану роботу у відрядженні тощо;

• затвердити форму подорожнього листа, порядок використання легкових автомобілів, порядок розрахунку нормативних витрат палива;

• зафіксувати конкретні вказівки з інших питань, зокрема: порядок використання легкового автотранспорту (хто ним розпоряджається та контролює його використання), місячні ліміти пробігу автомобіля та витрачання пального й порядок їхнього обліку; порядок визначення норм використання пального та застосування коригуючих коефіцієнтів; форми кошторисів витрат на відрядження та порядок їхнього оформлення; механізм погодження витрат (нормативів, лімітів) із керівником (у разі їх перевищення).

У додатках до наказу про організацію обліку в бюджетній установі можна навести форми документів, які нормативними документами не передбачено. Ми говоримо про форми, які не є первинними документами, а є проміжними та додатковими формами.

Зразки зазначених вище порядків та форм наведено в додатках до Наказу про облікову політику бюджетної установи.

Водночас правила та графік документообігу можна затвердити й окремим наказом.

Про те, як його скласти зі зразком заповнення, в матеріалі «Як скласти графік документообігу бюджетній установі».

Також останнім краще затвердити положення про порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів, про що вказується в п. 22 р. ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.